Реформа, кадровий дефіцит та альтернативне судочинство: про що говорили на судовому форумі

Судді, урядовці, депутати та експерти розглянули розвиток судочинства в Україні та поділились своїми варіантами розв'язання проблем галузі
Ексклюзив
Реформа, кадровий дефіцит та альтернативне судочинство: про що говорили на судовому форумі
Фото: АПУ
30 Листопада 2020, 22:15
читать на русском

У Києві відбувся ІХ Судовий форум Асоціації правників України під час якого судді та професійна спільнота обговорювали питання розвитку судочинства в країні.

Зокрема серед тем дискусії була судова реформа, діяльність Вищої ради правосуддя та комунікація між гілками влади.

Що необхідно для судової реформи?

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, що судовій системі потрібні ресурси, “повага до її незалежності та спокій”.

У поточному році фінансування судової системи було зменшено, позитивні прогнози на наступний рік відсутні, - сказала голова ВС.

Данішевська зазначила про критичну нестачу кадрів у судах — 34%. За її словами на розгляд судами 1-ї та 2-ї інстанції щорічне надходження 4 млн матеріалів судових справ. Вона додала, що навіть попри те, що цьогоріч було призначено 200 нових суддів, кількість звільнень є точно такою ж.

Читайте також

Водночас Данішевська зауважила, що у 2016 році судова влада отримала достатній потенціал у питанні рівня незалежності. Але за словами голови ВС, досі суди борються за його реалізацію та відповідне сприйняття іншими гілками влади та суспільством.

Також Голова ВС розповіла про недостатній розвиток діджиталізації, хоча карантинні заходи й змушують пришвидшити роботу в цьому напрямі.

Серед необхідних для подальшого розвитку судової системи Данішевська виокремила потребу в прийнятті законопроєкту №3711 (Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування - ред.) задля створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів та розв’язання проблеми кадрового дефіциту.

ІХ Судовий форум Асоціації правників України

Фото: АПУ

З цим також погодився голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, підкресливши, що після втрати понад 2,5 тис. суддів, держава відновила кадровий склад на 10% від кількості звільнених.

Крім того, він висловив думку, що однією з найбільших небезпек є надмірне втручання в стале законодавство.

Водночас член Ради комітету з процесуального права, партнер MORiS GROUP Андрій Савчук нагадав, що процес судової реформи розпочалася водночас із проєктом Ілона Маска, який відтоді встиг сконструювати космічний корабель та зробити польоти у космос регулярними.

А ми лише говоримо про реформу. І наша проблема в тому, що ми не просто не маємо кінцевого результату — відсутнє навіть чітке її бачення. А для цього потрібна тверда політична воля — елемент, який наразі відсутній, - заявив Савчук.

Експерт наголосив на терміновій необхідності відновлення ВККС і створення комісії з етики за участі міжнародних експертів.

Своєю чергою доповідач Венеційської Комісії, експерт Ради Європи Герхард Рейснер наголосив на критичній важливості довіри до суддів.

Він зауважив, що проблема доброчесності ВРП має бути вирішена негайно.

Лише тоді її компетентність буде розширена, а відносини ВРП і майбутньої ВККС — врегульовані, - сказав він.

Експерт Ради Європи, експрезидент Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), член Бюро КРЄС, Голова Верховного Суду Хорватії Джуро Сесса підкреслив, що відповідальність судді нерозривно пов’язана з його незалежністю:

Один з висновків КРЄС — судді не працюють на когось. Вони служать лише Закону, тож не мають отримувати жодних інструкцій, обмежень чи втручання до їх діяльності будь-яких органів, - наголосив експерт.

Читайте також

Як покращити комунікацію як всередині судів, так і з іншими гілками влади

Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко зосередила висловила думку у системі комунікації між суддями та адвокатами щось не так, але Україна не перша країна, яка проходить цей шлях. Вона наголосила, що судді та захисники, попри різний статус, мають на меті боротьбу за права та інтереси громадян.

Суддя вважає, що перед тим як “прискіпуватися” до колег, варто знайти баланс між критикою та підтриманням авторитету правосуддя. Адже публічне протистояння юристів не викликає довіри та не додає поваги інституту права загалом.

Народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін наголосив на важливості відновлення діалогу між судовою владою та профільним комітетом. На його думку, головною причиною неналежного забезпечення ресурсами системи є відсутність взаєморозуміння між Мінфіном і Державною судовою адміністрацією.За словами депутата, уряд просто “забув” про планове підвищення суддівської винагороди.

Він підтримав голову ВС Данішевську, і підкреслив пріоритетність доопрацювання законопроєкту №3711 щодо відновлення ВККС.

Денис Бугай

Президент Асоціації правників України Денис Бугай. Фото: АПУ

Президент Асоціації правників України Денис Бугай, звернувши увагу на роботу Вищої ради правосуддя, зазначив, що зміни, які відбулися декілька років тому надали ВРП серйозні інструменти щодо відстоювання незалежності суддів. Водночас він наголосив що вони використовуються не достатньо ефективно.

Він також привітав роботу ВРП щодо щорічних звітів про стан незалежності, та підкреслив — роботу все ж потрібно поглиблювати. На думку Бугая такі звіти мають викладатися в простішій і зручнішій формі, а також має відбуватись більша комунікація юридичної спільноти та суспільства.

Читайте також

Він додав, що дисциплінарна функція ВРП повинна закладати професіоналізм і добропорядність суддів, а з іншого боку — бути гарантом незалежності.

Що я маю на увазі: суддя, який виніс законодавчо обґрунтоване рішення, не повинен хвилюватися, що його дії будуть предметом розгляду ВРП. АПУ регулярно заявляє про необхідність дотримання принципу незалежності. Ми комунікуємо з владою через всі можливі інструменти. І хочу запевнити — питання дефіциту суддівських кадрів є ключовим для нас, - сказав Бугай.

Як судова система впливає на інвестиційну привабливість України

Керівниця сектору в складі відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Браун розповіла про важливість системи виконання рішень та максимальної прозорості процесу у питанні інвестиційної привабливості.

Своєю чергою, радник юридичної групи LCF Іван Бондарчук відзначив, що індекс інвестпривабливості України за першу половину поточного року становить 2,51 за 5-бальною шкалою.

Менеджер із розвитку бізнесу в Україні Scatec Solar Станіслав Тарасов нагадав, що інвестиційна діяльність полягає у взаємодії уряду та галузі, спрямованій на партнерство. Він підкреслив, що будь-яка нестабільність призводить до репутаційних ризиків, і якщо законодавство змінюється, інвестор стабільності не відчує, адже мусить передбачати це в стратегії розвитку в країні.

Про наслідки мораторіїв на стягнення з держпідприємств

Керуючий партнер ЮФ “Горецький і Партнери” Олег Горецький нагадав, що в Україні існує близько 4000 державних підприємств, і дуже часто держава для захисту їх інтересів застосовує механізм “мораторію”. На його думку, в основному цей інструмент порушує інтереси та права інших суб’єктів прав власності.

Із цим погодився керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар. Він зауважив, що мораторій, по суті є свого роду забороною на звернення до суду, оскарження рішень та дій влади. За словами юриста у світовій практиці таких механізм використовується вкрай рідко.

Валерія Коломієць

заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць. Фото: Валерія Коломієць

Своєю чергою, заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць зазначила, що мораторій на банкрутство держпідприємств використовується, як вогнегасник для кризових питань, попри порушення таким чином права людини та інтереси держави.

Неефективність діяльності державних підприємств — це відповідальність виконавчої влади, проте в нас накопичилося чимало стратегічних питань до законодавчої влади. Саме тому потрібен майданчик для розробки та реалізації спільних проєктів для їх вирішення, — підкреслила Коломієць.

Про альтернативні способи вирішення спорів

Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук, коментуючи урядовий законопроєкт №3411 щодо відновлення довіри до системи третейських судів, зауважив що цим проєктом пропонуються дуже жорсткі, та однозначні кроки для втілення цієї ініціативи. Він підкреслив, що наразі законопроєкт отримав підтримку Комітету ВР з питань правової політики.

Плануємо відсіяти “непрацюючі” суди. Залишаться лише ті, що справді підтвердять готовність й відповідність новим вимогам роботи. Крім того, передбачається підвищення прозорості їхньої діяльності, повноцінне надання повноважень Третейській Палаті, як самоврядній організації, яка повинна стати основною ланкою в системі третейського судочинства. Крім того, ми пропонуємо через 3 роки з моменту проходження перереєстрації, надати судам право розглядати справи з нерухомості, - підкреслив Банчук.

Олександр Банчук

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук. Фото: АПУ

Своєю чергою, голова Третейської палати України, голова Третейського суду при ТПП України, член правління Фундації DEJURE Тарас Шепель розповів, що з понад 500 зареєстрованих третейських судів близько половини не розглянули жодної справи, а близько 2/3 взагалі недоступні для комунікації.

На жаль, панує ряд міфів про нібито можливі зловживання у сфері обігу нерухомості в разі повернення третейським судам права розглядати спори щодо нерухомості. Хоча можливість будь-яких зловживань вже викоренена, оскільки третейські суди не мають права зобов’язувати вчиняти реєстраційні дії, та виносити рішення, які впливають на права осіб, що не є учасниками справи, — підкреслив Шепель.

Крім того, адвокатка, медіаторка, президентка ГС “Українська академія медіації” Луїза Романадзе зазначила, що Україна стоїть на порозі переломного моменту, бо прийняття законопроєкту Кабінету міністрів може істотно вплинути на розвиток української медіації.

Керівниця та викладачка Українського центру медіації Галина Єрьоменко погодилась та підкреслила, що український ринок невпинно змінюється, а медіація щодня стає все популярнішим явищем.

Членкиня Вищої ради правосуддя Лариса Швецова також зазначила, що більшість суддів виступають за використання альтернативних способів вирішення конфліктів, бо це допоможе сторонам отримати бажаний результат. Крім того, медіація допоможе й істотному розвантаженню судів.

1