Спадщина олігарха-аграрія Леоніда Яковишина має всі шанси опинитись в управлінні держави?

Яковишин Леонід Григорович генеральний директор аграрного підприємства ТОВ «Земля і Воля», Герой України, народний депутат 1 скликання Верховної ради України пішов з життя 26 липня 2025 р. в Інституті хірургії ім.Шалімова.

Смерть Яковишина розпочала процес, який в медійному просторі вже отримав власну назву -  «гонитва за спадщиною», де за майно та активи покійного аграрія змагаються як члени родини, так і ті, хто родинними звʼязками з Яковшиним ніяк не повʼязаний.

Але у боротьбі  за спадщину покійного Яковишина цілком передбачувано може зʼявитись ще одна фігура, а саме непоборна сила - держава в особі АРМА. Адже у грудні 2024 р. видання «Апостроф» оприлюднило журналістське розслідування, в якому аккумулювало та висвітлювало результати проросійських настроїв генерального директора ТОВ «Земля і Воля» Яковишина Леоніда Григоровича, які знайшли свій матеріальний прояв у цілком реальному кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР.

У грудні 2022 року колишній начальник першого відділу Ніжинського районного ТЦК та СП, підполковник ЗСУ Олег Олешко подав заяву до Служби безпеки України, в якій було вказано, що Яковишина підозрюють у скоєнні особливо тяжкого злочину – у державній зраді, а саме – колабораційній діяльності. СБУ було розпочато кримінальне провадження №12022000000000370 за статтею 111.1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність».

Джерела говорили: «Яковишин заправляв танки окупантів… У період окупації частин Чернігівської області, коли росіяни грабували та знищували всі підприємства і фермерські господарства, потужності ТОВ «Земля і воля» залишилися недоторканими. Який саме сигнал отримали російські військові, що не чіпали володіння Яковишина, сподіваємося, встановить Служба безпеки України на етапі досудового розслідування».

Але сподівання громадськості на справедливе досудове розслідування по справі Яковишина з державної зради, яке тривало понад 2 роки, залишились даремними. Подейкують, що покійному аграрію, який мав неабиякий вплив та «ланцюги» до правоохоронних органів, при житті все ж вдалось справу не просто загальмувати, а взагалі закрити. Десь в районі «Печерських пагорбів»…

В іншому випадку, якби СБУ не отримало «вказівки» кримінальне провадження Яковишина закрити, покійного директора ТОВ «Земля і Воля» спіткала би аналогічна доля, як і Богуслаєва Вʼячеслава Олександровича – президента заводу з виробництва авіаційних двигунів ПАТ «Мотор Січ», народного депутата 5, 6, 7, 8 скликань Верховної ради України. За даними СБУ, «Мотор Січ» запровадило транснаціональні канали незаконних поставок оптових партій українських двигунів в росію. Крім того, Богуслаєв фінансував так звану ДНР шляхом сплати до її бюджету податків та зборів. Богуслаєв під вартою, а держава отримала його активи в управління: корпоративні права «Мотор банк», «Мотор Гарант», Вінницький авіаційний завод, нерухомість, земельні ділянки, грошові кошти, зброю та інші активи.

Відповідно до санкції статті особливо тяжкого злочину «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України, інкримінованої Яковишину під час воєнного стану в країні, його чекав би аналогічний сценарій як і президента «Мотор Січ» – активи було би конфісковано на користь держави. Але справу прикрили, а Яковишин пішов з життя…

У тому ж розслідуванні видання «Апостроф» була висвітлена інформація, яка свідчила про ще один факт можливих звʼязків Яковишина з рф: донька його заступниці перебуває у шлюбі з російським офіцером. Мова йшла про Валентину Чернякову, яка більше 20 років йшла рука об руку з Леонідом Яковишиним у статусі першого заступника ТОВ «Земля і Воля», а після його смерті «казково» обійняла посаду в.о. гендиректора.

Особистість Валентини Чернякової особливо проявилась напередодні смерті Яковишина: посаду виконуючої обовʼязки гендиректора Чернякова отримала за день до смерті Леоніда Яковишина, тобто 25 липня, а потім після закріпила свою позицію рішенням від 07 серпня підписаним вже нібито «спадкоємицею», тобто Вікторією Дроновою. Тією самою донькою, чоловік якої, вірогідно, особисто доклав руку до смерті Леоніда Григоровича.

Напередодні смерті до медичного закладу Леонід Яковишин потрапив по направленню свого зятя - професора-хірурга Олексія Дронова під приводом проведення профілактичних заходів з підтримки серцево-судинної системи. Спостереження та контроль за станом свого здоровʼя Яковишин довіряв своїй доньці Вікторії, дружині Олексія Дронова. Вона, своєю чергою, з питань здоровʼя батька радилась з чоловіком-професором: жодної консультації, обстеження, лікування не відбувалось без нагляду Дронова. Зять мав повну картину стану здоровʼя Яковишина за останні 20 років, і знав всі слабкі та сильні сторони його фізіології.

ЗМІ повідомляли, що за місяць до смерті Леонід Яковишин анулював попередній заповіт від 2014 р., в якому все майно та активи призначались би доньці Вікторії Дроновій та її чоловіку Олексію Дронову. Нікого з членів своєї родини, окрім онука Максима Яковишина, покійний аграрій спадкоємцями бачити не хотів. Відтак в новій версії Леонід Яковишин збирався заповісти «кукурудзяне царство» онуку Максиму, на якого покладав всі надії на сумлінне керування аграрною імперією, та своїм «названим синам» - підприємцю Назиму Бяджиєву, співаку під псевдонімом Pivchunin, який у 2024 присвятив Яковишину музичний альбом «Спадщина», Корнутяку Миколі солісту Львівського Національного Академічного театру опери і балету та іншим особам, прізвища яких стануть відомі згодом.

Припускають, що зять Дронов скориставшись тим, що нового заповіту станом на липень 2025 Яковишиним нотаріально не було засвідчено, аби попередити те, щоб всі родичі 1 черги спадкоємців не залишились у розбитого корита, завуалював ймовірне вбивство тестя плановою профілактикою: натиснув медичними препаратами на слабкі точки Леоніда Яковишина, чим навмисно викликав його смерть.

Відтак, 1 грудня 2025 року Соломʼянське управління поліції ГУНП у Києві внесло до реєстру кримінальне провадження №12025100090003062 за частиною 1 статті 115 КК України – умисне вбивство за фактом смерті Леоніда Григоровича Яковишина.

Крім того, ЗМІ повідомляли, що зять подружжя Дронових – чоловік доньки Тур Богдан, який мав борг в 30 000 дол США перед покійним Леонідом Яковишиним, тепер зухвало бере активну участь у розподілі спадкових активів. Стало відомо, що саме Богдан Тур в межах стін Інституту хірургії, де Яковишин повинен був пройти профілактичне лікування, але вже звідки живим не вийшов, міг бути безпосереднім «виконавцем» введення неправильно призначених інʼєкцій тестем Олексієм Дроновим.

Нібито підписане Яковишиним рішення від 25.07.2025 про призначення в.о гендиректора Чернякової ніяк не корелюється з тим, що сам Яковишин публічно позиціонував Максима Яковишина майбутнім генеральним директором ТОВ «Земля і Воля». Крім того, 25.07 Леонід Григорович вже перебував у лікарні на планових профілактичних процедурах по направленню свого зятя, з яких живим вже не вийшов. Відтак, цілком можна припустити, що рішення про призначення на посаду в.о. гендиректора Чернякової Валентини було зроблено шляхом підробленого підпису.

Ймовірно, мета Чернякової разом у змові з подружжям Дронових полягала у тому, аби перехопити контроль за роботою ТОВ «Земля і Воля» і усунути від справ онука Максима Яковишина.

Примітним є факт, що в свою чергу Вікторія Дронова через декілька днів після смерті батька вступила у спадщину, скориставшись послугами «одного» нотаріуса. У цього ж нотаріуса Дронова засвідчила договір на управління спадщиною, в якому всі корпоративні права закріпила за собою. І там же склала рішення про призначення Чернякової Валентини виконуючою обов’язки генерального директора ТОВ «Земля і Воля». Дронова не скористалась послугами довіреного нотаріуса Леоніда Яковишина, який десятиліттями співпрацював з ним особисто та його родиною, а обрала собі в пособники того, хто охоче відгукнувся взяти участь у її неправомірній схемі…

Повідомлялось, що до Чернякової з росії приїхала онука. Та сама онука, матір, якої перебуває у шлюбі з російським офіцером. Валентина Онисимівна запросила онуку, аби та на власні очі побачила масштаб потужностей, які опинились в розпорядженні бабусі. У вересні видання Форбс зазначало: «Тимчасово обов’язки гендиректора виконуватиме Валентина Чернякова, а Максим Яковишин зосереджений на стратегії, нових інвестиціях та збільшенні обсягів продукції». Але як ми бачимо, Максима Яковишина планомірно відсторонили від управління ТОВ «Земля і Воля», а Чернякова своє господарювання наразі зосередила на банальному марнотратстві коштів підприємства.

Аби оминути та уникнути всі можливі засоби викриття підробленого рішення про призначення на посаду в.о. гендиректора, Чернякова залучила на допомогу правоохоронців в Чернігівській області, які мали б на її «прохання» «прикрити» цю схему та «погасити» на місцевому рівні будь-які заяви, що, ймовірно, могли би надходити до поліції щодо незаконного захоплення контролю над підприємством ТОВ «Земля і Воля».

Але після смерті Яковишина, а тепер й взагалі його можливого «умисного вбивства», вигороджувати «Землю і Волю» стало нікому, а авторитету Чернякової для «прохань» місцевим правоохоронцям виявилось недостатньо. Відтак ДБР взяло під контроль працівників Нацполу Чернігівської області, які «підіграли» Черняковій.

Крім того, Офіс генерального прокурора структурою ДБР розслідує обставини «закриття» правоохоронцями кримінальної справи з державної зради стосовно Яковишина.

Усе це може означати, що реалізація корисливих намірів Чернякової та подружжя Дронових по заволодінню багатомільйонною спадщиною Яковишина тепер опинилась під загрозою незаангажованого розслідування з усіх сторін: і кримінальне провадження з державної зради,  і підробка підпису Яковишина, і справа з умисного вбивства…

Особливо значущим у розподілі спадщини може стати перший пункт. Якщо в правоохоронній площині, зокрема у ОГП та ДБР розпочався процес зʼясування обставин того, ЯК САМЕ при житті Леонід Яковишин уникнув кримінальної відповідальності в межах справи №12022000000000370 за статтею 111.1 «Колабораційна діяльність», то існує висока вірогідність того, що спадщина, за яку так відчайдушно борються псевдо-спадкоємці, взагалі по праву відійде державі. І стане показовим кармічним наслідком за діяння проти основ національної безпеки України.

Варто зазначити, що подружжя Дронових робить вигляд, що тримає «руку на пульсі», аби Чернякова не злякалась прискіпливого нагляду Офісу генерального прокурора по низці кримінальних проваджень та не відмовилась від ролі «співучасника»  у розподілі спадщини померлого Леоніда Яковишина. Подружжя позаочі розповідає про нібито відсутні перешкоди для руху спадкової справи: після 26 січня (6 місяців від дня смерті Яковишина) все, по задуму Дронових, буде у їхньому володінні. Але, ймовірно, Дронови або не розуміють, що їх вже викрито, або навмисно приховують паніку. Адже держава в цій «гонитві» поставить крапку остаточно.

Час покаже, наскільки вільним від заангажованості в розслідуваннях є чинний генеральний прокурор, який, сподіваємось, дійсно працює в інтересах держави Україна і нарешті покладе кінець тому свавіллю, яке відпрацьовують правоохоронці на місцях, в тому числі за вказівками покійного Яковишина та всіх тих, хто чекав його смерті.