Ексклюзив
Ксенія Кирилова: американських "корисних ідіотів" не можна називати російськими агентами
Ексклюзив

Ксенія Кирилова: американських "корисних ідіотів" не можна називати російськими агентами

19 Січня 2021, 18:50
Розкол в американському суспільстві потрібно згладжувати лагідно

Через чималі обсяги дезінформації і вир пристрастей американське суспільство досягло небаченої з часів Громадянської війни поляризації. Вибори 2020 показали якими небезпечними бувають радикальні ідеї та маніпуляції.

Аналітикиня і експертка декількох аналітичних центрів у США Ксенія Кирилова впевнена, що нейтралізувати наслідки потрібно ювелірно тонко. Потрібно вибудувати мости з тими, хто ще здатний на конструктивний діалог. Про це вона розповіла в першій частині свого інтерв'ю "Парламент.UA".

Другу частину інтерв'ю можна прочитати за посиланням.

Ксенія, як ви думаєте, навіщо потрібен імпічмент Дональда Трампа, якщо вже на 20 січня у Джо Байдена призначена інавгурація? Може, демократи трохи запізнилися?

Логіка демократів цілком зрозуміла, і вони переслідують відразу кілька цілей.

По-перше, законодавці намагаються показати, що поведінка, подібна Трамповій, має неминуче спричинити за собою відповідальність, щоб ні у кого в майбутньому не виникло спокуси її повторити.

Адже попри всі спроби 45-го президента відхреститися від найрадикальніших своїх прихильників і оголосити себе «голубом миру», запізно засуджуючи насильство, за фактом саме його поведінка привела до штурму будівлі Конгресу. Не тільки демократи, але і частина республіканців упевнені в тому, що дії знавіснілого натовпу стали прямим наслідком закликів Трампа не визнавати результати виборів, йти до Капітолію і проявити силу.

Також саме він кілька місяців поспіль переконував послідовників, що Америка стала жертвою колосальної «змови глобалістів», які фальсифікують вибори. І це пояснює агресію.

По-друге, в разі успішного імпічменту, Конгрес зможе розглянути питання про заборону Трампу займати державні посади в США, а далі вже на черзі кримінальні справи.

По-третє, якщо Трамп опиняється поза законом, республіканці не зможуть продовжувати використовувати його риторику, радикалізувати її, щоб перехопити електорат крайніх правих симпатиків колишнього президента.

А у Республіканської партії є така спокуса, з огляду на, що Трамп досі популярний серед її електорату, адже за останніми результатами опитувань , лише 17% виборців партії підтримують імпічмент.

Як ви вважаєте, чи є правда в чутках про російський слід в штурмі Капітолію?

Залежит від того, що ми розуміємо під російським слідом. Звісно, російська пропаганда задоволено підхоплювала конспірологічні теорії, поширювані Трампом, і намагалася посилити їх ефект. З іншого боку, американські експерти визнають: за останні чотири роки самі американці стали наскільки активно поширювали радикальні теорії і дезінформацію, що затьмарили собою будь-яке зовнішнє втручання. Наприклад, директор Лабораторії цифрової аналітики Атлантичної ради Грем Бруки в інтерв'ю журналу Politico сказав дослівно наступне :

«Масштаби, розмах і, що найбільш важливо, ефект від дезінформації всередині країни набагато перевищує можливості для втручання у вибори США з боку будь-якого іноземного уряду».

Це цілком зрозуміло, бо американська влада і приватні компанії навчилися досить ефективно виявляти канали зовнішнього впливу і блокувати їх до того, як вони приступили до поширення небезпечного контенту, чи то створені «під чужим прапором» акаунти чи то формально «незалежні» сайти. До того ж, якщо дезінформація поширювалася високопосадовцями США, ви можете собі уявити її охоплення. Воно незрівнянне з охопленням анонімних акаунтів у соцмережах або невідомих сайтів.

Проблема в іншому: більшість російськомовної діаспори в Сполучених Штатах (включно, до речі, із значною частиною української діаспори) підтримує Трампа. І зовсім необов'язково, що всі вони підтримують Путіна. В основі такого парадоксу лежить складний клубок психологічних причин, про які ми можемо якось поговорити окремо.

Тут ми вже не можемо говорити про іноземне втручання як такому. Так, це російськомовні люди, але багато хто з них живуть в Америці по 30-35 років, вважають себе американськими патріотами і щиро вірять в те, що говорять. Частково такі погляди є частиною «гібридної війни», тобто люди заражаються подібними ідеями через російськомовні ЗМІ. Однак дуже багато з них формують свої погляди, грунтуючись на крайніх правих американських джерелах. Простіше кажучи, вони фанатично вірять Трампу.

Це дуже важливий момент, оскільки ми не можемо називати тих американьких громадян, що щиро помиляються, «російськими агентами». До речі, у російських спецслужб є для таких людей вкрай невтішне найменування «корисні ідіоти» - люди, чиї погляди використовуються «наосліп». В даному випадку вони були використані Трампом, проте деякі з цих людей вже після 6 січня зачастили на центральні російські канали, оскільки, що було абсолютно очікувано, знайшли там підтримку своєї конспірології.

Особисто я вважаю, що людина може виступати де завгодно, якщо у нєї є шанс реально донести до аудиторії правдиву інформацію. Алетут ні про яку правду мова не йде. Люди, які самі відкрито заявляли, що їхня мета - «викинути демократів до дідькової матері з Вашингтона» (це цитата), а потім нарікали, що були готові знести все місто, але, на жаль, не отримали такого наказу від Трампа, тепер розповідають про те, що в усьому винні «провокатори з Антифи». Чи варто говорити, що важко було уявити собі більшого подарунка для російської пропаганди! Знову ж таки, це не означає, що ліві радикали не здатні на провокації. Взагалі радикальні угруповання з обох кінців політичного спектра дуже схожі один на одного. Але в даному випадку настрою протрампіовські «штурмовики» і заклики їхнього лідера говорять самі за себе.

Тому, звичайно, Москва пильно стежить за тим, що відбувається в Штатах і намагається своїми силами підтримувати радикальні угруповання. Однак, повторю, масштаб її впливу був незрівненним, порівняно з внутрішніми акторами. Те, що сталося - це результат внутрішніх процесів в США, і вони почалися не вчора і навіть не чотири роки тому, проте в ці дні досягли кульмінації.

Як в суспільстві ставляться до того, що Капітолій взяли штурмом?

Більшість, звичайно, негативно, в тому числі і частина трампістів. Інша справа, що вони бачать в події руку «підступної провокації Антифи», «змови демократів», спеціально підготовленої для них пастки і так далі.

Чи підтримуєте ви тих, хто звільняє своїх співробітників за участь в цих подіях?

У більшості випадків - ні. Справа в тому, що на практиці компанії в США звільняють не тільки тих, хто безпосередньо брав участь у захопленні Капітолію і застосовував силу, але і тих, хто був в той день на мітингу у Вашингтоні, а найчастіше - і тих, хто вірить в теорії про «фальсифікації виборів» або навіть просто голосував за Трампа. Так, стосовно цих людей немає репресій з боку держави, але важливо розуміти, що громадська думка завжди грала в Сполучених Штатах величезну роль. Тепер же, коли ця думка формується стихійно ЗМІ, соціальними мережами та великими корпораціями, минаючи громадський консенсус, а в моду входить так звана «культура скасування», громадське цькування і звільнення можуть дуже серйозно зруйнувати життя людей.

Звичайно, багато в чому така ситуація стала результатом політики Трампа, коли він, намагаючись мобілізувати своїх прихильників, фактично маргіналізував їх, вивівши їх спочатку з простору конструктивного діалогу, а потім, як мінімум частину з них - з правового поля. Тепер у представників іншої сторони завжди є аргумент: «Вони підтримують терористів» або «Вони поширюють небезпечну дезінформацію».

Але справа в тому, що цю дезінформацію поширював, на хвилинку, законно обраний президент Сполучених Штатів, а також купа його високопоставлених співробітників. Саме вони, а не звичайні люди, повинні в першу чергу нести відповідальність за неї. До того ж, будучи досить талановитим маніпулятором, Трамп загравав з різними категоріями населення, і люди голосували за нього з дуже різних мотивів. Деякі, до речі, робили це тільки тому, що їх лякав радикалізм «зліва». Навішувати всім цим людям ярлик «терористів» або «нацистів» в корені невірно, але на практиці така тенденція зустрічається досить часто, в тому числі в російськомовній діаспорі.

Мені відомі випадки, коли люди писали доноси на своїх сусідів, на емігрантів, яких вони знали особисто роками і десятиліттями, і які взагалі не були у Вашингтоні 6 січня. Притому об'єктом доносу часто може стати людина, яка лише критикує якісь радикальні ідеї, що з'явилися, припустимо, в американській системі освіти. Розумієте, в громадській сфері, на відміну від правозастосовчої, не існує взагалі ніяких регуляторів і критеріїв, і люди починають шукати «ворогів народу», як то кажуть, в міру своєї зіпсованості. До речі, 4 роки тому російськомовні прихильники Трампа теж писали доноси на своїх опонентів, складаючи списки людей, «які виступають проти нашого президента». Але якщо це все ще можна було списати на спадщину радянського менталітету, то зараз доносительством займаються і корінні американці, знову ж таки - кожен в міру своєї зіпсованості.

Як ви розумієте, звичайні люди не є професіоналами в контррозвідці або аналітиці, і коли вони починають писати, хто, на їхню думку, є «російським агентом», хто і ким «проплачений» і так далі, це в більшості випадків виявляється польотом дилетантської фантазії. Звичайно, такого роду доноси не можуть спричинити за собою правових наслідків, але на практиці вони здатні серйозно ускладнити людям життя. В результаті люди впевнені, що їх переслідують за погляди, що радикалізує їх ще більше.

Так, Сполучені Штати увійшли в період небаченої з часів Громадянської війни кризи і поляризації суспільства. Так, нинішня ситуація показала, як небезпечна буває дезінформація, і до яких наслідків призводять радикальні ідеї. Але нейтралізувати наслідки цих явищ потрібно ювелірно тонко, намагаючись вибудувати мости з тими, хто ще здатний на конструктивний діалог, і не тавруючи людей за їхні погляди, якщо в цих поглядах немає відвертого нацизму і закликів до насильства. Не варто забувати, що за Трампа голосувало більше 70 мільйонів чоловік, і всі вони робили це з різних мотивів. Зараз же, коли у Трампа очевидно немає політичного майбутнього, потрібно думати про те, як відновлювати мир в гранично розколотому суспільстві.

1