Через загрозу терактів екстрені служби можуть приїжджати на 2–5 хвилин пізніше — Клименко
МВС змінює алгоритм реагування після аналізу теракту у Львові; також міністр розповів про обстріли прикордоння та розвиток системи цивільного захисту.
В Україні екстрені служби можуть приїжджати на виклики на 2–5 хвилин пізніше, якщо йдеться про загрозу терористичних атак. Таке рішення ухвалили після аналізу організації теракту у Львові.
Про це 11 березня повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час спілкування з журналістами.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 11 березня поспілкувався з журналістами та розповів про безпекову ситуацію в країні, наслідки російських обстрілів прикордонних територій, розвиток системи цивільного захисту та зміни в алгоритмах реагування екстрених служб.
Однією з ключових тем стала загроза терористичних атак та нові правила реагування на подібні виклики.
Через загрозу терактів змінять алгоритм реагування
За словами Клименка, Міністерство внутрішніх справ проаналізувало організацію теракту у Львові, що стався в ніч проти 22 лютого. Після цього було ухвалено рішення змінити алгоритм реагування екстрених служб.
Зокрема, поліція та підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій можуть приїжджати на 2–5 хвилин пізніше у випадках, коли надходять сигнали про можливу терористичну загрозу.
Міністр пояснив, що такі зміни потрібні для додаткової перевірки інформації та підвищення безпеки самих рятувальників і правоохоронців.
Також у відомстві провели додаткові навчання для операторів екстрених служб — за номерами 101, 102 та 112.
Крім того, на період дії воєнного стану запроваджено заборону на виклики на номер 112 із-за кордону. Якщо дзвінок надходить з іншого міста або області, його одразу беруть до уваги та визначають як сигнал «червоного рівня». Такий же статус може отримати виклик, якщо оператор має підстави вважати, що заявник надає недостовірну інформацію.
Обстріли прикордонних територій
Під час розмови з журналістами Клименко також розповів про ситуацію в прикордонних регіонах, які регулярно зазнають російських атак.
Зокрема, вранці 11 березня російські війська атакували безпілотником районне управління поліції в місті Шостка Сумської області. Унаслідок удару постраждали 22 працівники поліції, а будівлю управління було знищено.
Крім того, російські військові постійно обстрілюють Нікополь у Дніпропетровській області. За словами міністра, відстань від міста до місця запуску ворожих безпілотників становить менш ніж 10 кілометрів.
Також є інформація, що російські військові тренуються запускати дрони під час базової загальної військової підготовки, використовуючи як цілі мирне населення.
Клименко зазначив, що окупанти систематично знищують інфраструктуру в зоні приблизно 20 кілометрів від кордону або лінії фронту. Прикордонні населені пункти майже повністю зруйновані, а адміністративні будівлі знищуються навмисно, щоб органи влади не могли нормально працювати.
Міністр також повідомив, що на вихідних 7–8 березня під час повторних ударів російських військ ДСНС втратила сім одиниць техніки. Йдеться про атаки, які відбувалися тоді, коли рятувальники вже ліквідовували наслідки попередніх обстрілів.
Розвиток системи цивільного захисту
Клименко повідомив, що впродовж останніх шести місяців Міністерство внутрішніх справ отримує значну кількість запитів від європейських країн щодо українського досвіду захисту критичної інфраструктури та організації системи цивільного захисту.
За його словами, країни Європи уважно вивчають український досвід і хочуть зрозуміти, як розгорнути подібні системи у себе.
Міністр зазначив, що система цивільного захисту в Україні фактично була повністю знищена, однак протягом останнього пів року її вдалося відновити в структурі МВС, зокрема в підрозділах ДСНС.
Наразі в Україні використовується більше роботів дистанційного гасіння пожеж, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Значну кількість таких роботів Україна отримала від Франції, а також закуповує техніку українського виробництва.
Нові підрозділи ДСНС
У Державній службі з надзвичайних ситуацій створили кілька нових спеціалізованих підрозділів.
Серед них — підрозділи верхолазів, кількість яких нині становить 1 550 осіб. Протягом цієї зими двоє рятувальників загинули під час виконання завдань: один — під час робіт на складах у Яготині Київської області, інший — під час робіт на ТЕЦ-6 у Києві.
Також створено спеціальний підрозділ «Дельта», який може висаджуватися у найнебезпечніших точках.
Окремо сформували підрозділ водолазів, підготовкою яких займалися французькі фахівці. Цієї зими, за словами міністра, деякі теплоелектроцентралі змогли продовжувати роботу, зокрема завдяки водолазам, які ліквідовували пробоїни в умовах високого ризику для життя.
Крім того, в структурі ДСНС працюють енергетичні підрозділи. Вони підтримували роботу інфраструктури під час морозів, зокрема обігрівали труби великих водогонів на теплоелектроцентралях, щоб вода не замерзала, поки енергетики проводили ремонтні роботи.
Підтримка енергетичної інфраструктури
За словами Клименка, завдяки генераторам ДСНС вдалося підтримувати роботу 18 трансформаторних підстанцій у Києві.
Ці підстанції забезпечували теплом і електропостачанням понад 100 житлових будинків, три лікарні та інші важливі об’єкти міської інфраструктури.
Нагадаємо, фахівці ДСНС України створили електронний перелік локацій з точками порятунку, розташованих по всій території Закарпатських Карпат. На карті відображено десятки будиночків, де туристи можуть перечекати погану погоду або заночувати під час проходження маршрутів.
Читайте також