Однією з головних причин економічного спаду стала політика Центробанку Росії, який продовжив підвищувати облікову ставку для стримування інфляції. Через це кредити для бізнесу та промисловості різко подорожчали, що призвело до скорочення інвестицій і уповільнення виробництва.
Білорусь відчула наслідки майже одразу, оскільки її економіка тісно пов’язана з російським ринком. Зниження економічної активності в Росії автоматично вдарило по білоруському експорту, підприємствах і валютних надходженнях. При цьому Мінськ має обмежені можливості для самостійного виходу з кризи.
На тлі економічного спаду в обох країнах продовжують зростати ціни. Експерти попереджають про ризик стагфляції — ситуації, коли економіка падає, але інфляція не сповільнюється. Особливо помітною ситуація стала в Білорусі: якщо кілька років тому польський продуктовий кошик був дорожчим приблизно на 30%, то тепер різниця скоротилася до 8%. Якщо тенденція збережеться, ціни в білоруських магазинах можуть перевищити польські.
Для росіян економічний спад означатиме подальше погіршення фінансового становища. Високі кредитні ставки вже ускладнили купівлю житла, автомобілів та техніки у кредит. Бізнес починає економити на розвитку та персоналі, що може призвести до скорочення робочих місць і повільнішого зростання зарплат.
Одночасно дорожчають продукти, комунальні послуги та імпортні товари, а реальна купівельна спроможність населення знижується. Навіть після завершення війни, на думку аналітиків, Росія не зможе швидко повернутися до стабільного економічного зростання через накопичені структурні проблеми, санкційний тиск і дефіцит інвестицій.
Для Білорусі наслідки можуть бути ще складнішими. Після війни Росія, ймовірно, намагатиметься компенсувати власні втрати шляхом посилення економічного контролю над білоруським ринком і витіснення місцевого бізнесу російськими компаніями.