Естонія передислоковує ключову бригаду до кордону з РФ і переходить до "активної оборони" — FT

Нова концепція передбачає готовність протистояти можливому нападу безпосередньо біля кордону з перших годин бойових дій. Водночас естонські військові та розвідка не вважають, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО найближчими роками, але готуються до можливих обмежених провокацій або майбутнього конфлікту.

Як пише Financial Times, Естонія почала постійно переміщувати військові підрозділи ближче до кордону з Росією та посилювати озброєння, здатне уражати цілі на значній відстані. Причиною такого рішення стало переосмислення підходів до оборони після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ключовим елементом нової стратегії стала "активна оборона". У її межах Перша естонська бригада, головна бойова сила країни, має бути передислокована з Тапи до Йихві. Нове місце розташування розташоване приблизно за 50 км від російського кордону, а для військовослужбовців там будують нові об’єкти.

"Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях", — заявив командир Першої естонської бригади полковник Тармо Кундла.

За його словами, естонські військові мають уже зараз облаштовувати оборонні лінії на висунутих позиціях. Йдеться про готовність боротися за територію з перших годин можливого вторгнення, а не покладатися на поступовий відступ або маневрування противника.

Паралельно в прикордонній Нарві будують військову базу. Вона має бути розрахована на розміщення до 1 тисячі військовослужбовців у разі кризової ситуації.

Таллінн також посилює можливості для завдання ударів на великій відстані.

Протягом останнього року Естонія уклала контракти на придбання дев’яти американських реактивних систем залпового вогню HIMARS, балістичних ракет M57 із дальністю польоту до 300 км, а також дев’яти південнокорейських систем Chunmoo, які також здатні уражати цілі на відстані до 300 км.

Відстань від естонських баз у прикордонному регіоні до Санкт-Петербурга становить близько 260 км. Таким чином, нові системи потенційно можуть забезпечувати Естонії можливість уражати цілі далеко за межами власної території у разі війни.

Нова концепція суттєво відрізняється від підходу, якого Естонія дотримувалася протягом попереднього десятиліття. Раніше основним сценарієм у разі нападу була швидка мобілізація та ведення партизанської війни до прибуття підкріплення від союзників по НАТО.

Досвід війни Росії проти України змусив естонських військових переглянути цей підхід. Тепер ставка робиться на безпосереднє стримування противника біля кордону та активну боротьбу за територію з перших годин можливого конфлікту.

Окреме занепокоєння в Естонії викликає Нарва — прикордонне місто, де значну частину населення становлять російськомовні жителі. Естонська військова розвідка побоюється, що Росія може спробувати здійснити обмежену провокацію в цьому районі, щоб перевірити готовність НАТО виконувати зобов’язання щодо колективної оборони та спробувати розколоти Альянс.

За оцінкою представника естонської військової розвідки, критичним періодом для країн Балтії можуть стати найближчі один-чотири роки. Водночас естонські військові не вважають, що Росія наразі прагне повномасштабного зіткнення з НАТО.

Естонія також не має власних військово-повітряних сил і покладається на союзників по НАТО для захисту свого повітряного простору. Саме тому країна одночасно посилює наземні сили, ракетні можливості та інфраструктуру на східному напрямку.

В естонському Міністерстві оборони наголошують, що завдання країни — зробити потенційну агресію невигідною для противника та не допустити, щоб війна поширилася на естонську територію.

Нагадаємо, естонські правоохоронці встановили, що підпал будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні був навмисною диверсією, організованою за завданням російських спецслужб.

Читайте також