G7 підтримали використання заморожених російських активів для репарацій Україні та пригрозили РФ новим тиском
Міністри фінансів «Великої сімки» схвалили ідею репараційного механізму для України, пообіцяли посилити тиск на Росію та наголосили на пріоритетності підтримки Києва.
Країни G7 офіційно підтримали використання заморожених російських активів для виплати репарацій Україні та заявили про готовність посилювати тиск на Москву у разі провалу мирних переговорів.
Про це йдеться в заяві міністрів фінансів групи, оприлюдненій 8 грудня.
У заяві міністрів фінансів G7 від 8 грудня зазначається, що держави підтримують репараційний механізм та вітають ініціативи, які дозволять спрямувати кошти заморожених активів на потреби України.
У документі також наголошується, що країни G7 продовжать підтримку реформ в Україні, зокрема у сферах фінансового врядування та боротьби з корупцією.
Крім того, міністри наголосили, що готові посилити тиск на Росію, якщо переговори щодо мирного врегулювання конфлікту зайдуть у глухий кут. Вони також назвали «збереження України» одним із ключових пріоритетів під час майбутнього головування Франції у групі.
Що відомо про «репараційний кредит»
Дискусії щодо створення кредитного механізму на основі заморожених російських активів тривають із початку жовтня. Тоді лідери ЄС не змогли домовитися про надання Україні кредиту на 140 мільярдів євро через позицію Бельгії та побоювання Франції й Люксембургу щодо юридичних ризиків.
6 грудня Єврокомісія офіційно презентувала ідею репараційного кредиту, а деталі опублікувало видання Politico. Згідно з планом, загальний обсяг кредиту має становити 165 мільярдів євро, з яких:
- 25 млрд євро — заморожені державні активи Росії, що перебувають на рахунках приватних банків ЄС;
- 140 млрд євро — активи, розміщені в бельгійській фінансовій установі Euroclear.
Розподіл коштів передбачає:
- 115 млрд євро — на підтримку оборонної промисловості України;
- 50 млрд євро — на покриття бюджетних потреб;
- 45 млрд євро — на погашення кредиту G7, наданого Україні у 2024 році.
Бельгія виступає проти реалізації ініціативи через побоювання, що Росія може подати позови проти країни як місця зберігання активів у Euroclear. Прем’єр Барт де Вевер вимагав від інших 26 держав ЄС гарантій покриття можливих юридичних та фінансових ризиків.
У відповідь Москва, за даними Bloomberg, уже підготувала кроки у разі запуску репараційного механізму та планує націоналізовувати іноземні активи.
5 грудня Bloomberg також повідомляв, що США рекомендували кільком країнам ЄС утриматися від використання активів Росії для фінансування репараційного кредиту. Американські посадовці нібито наполягали, що ці кошти мають залишатися інструментом у потенційній мирній угоді між Києвом і Москвою, а не використовуватися для продовження війни.
Нагадаємо, переговори канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером не принесли очікуваних результатів. Брюссель і далі блокує ініціативу про надання Україні репараційного кредиту за рахунок заморожених у Бельгії російських активів.
Читайте також