Харчування для ЗСУ на 15 млрд грн: ДОТ уклав довгострокові контракти, попри ризики каталогу та проблеми з якістю

ДП "Державний оператор тилу" Міністерства оборони уклав 12 контрактів на постачання харчування для ЗСУ на 2026 рік загальною вартістю понад 15 млрд грн. Попри заявлену економію та зниження цін, система закупівель за каталогом зберегла ризики цінових маніпуляцій, а контроль якості виявив масштабні проблеми з ковбасою, сиром і консервами. Інформація про укладені угоди оприлюднена в системі "Прозорро".

Про це повідомляють "Наші гроші".

Граничну вартість добового комплекту харчування підвищили до 171,5 грн, тоді як у 2025 році вона становила 155 грн. Водночас за результатами торгів переможці знизили ціну до рівня другої половини поточного року — у середньому до 128 грн за комплект. Середня знижка склала 26%, а сукупна задекларована економія — 5,20 млрд грн.

Уперше ДОТ вирішив контрактувати харчування одразу на 9–12 місяців. Закупівлі відбулися за каталогом, який у самому відомстві ще навесні називали проблемним.

"Каталог містить 360 артикулів, частина з яких фактично не використовується. Це створює ризики цінових маніпуляцій і ускладнює формування економічно обґрунтованої вартості комплекту", — заявляла в травні директорка програми харчування ДОТ Галина Літош.

У відповідь у ДОТ ініціювали скорочення каталогу до 340 позицій. Також обіцяли прибрати охолоджену свинину та малину, натомість додати зефір, халву, кекси, стейк товстолоба та інші позиції. Завершити погодження змін планували до вересня 2025 року, а впровадити їх — з 2026-го.

Однак у підсумку каталог залишився без змін: ані скорочення, ані анонсованих нових позицій не відбулося.

За орієнтовним вантажопотоком у восьми прифронтових областях до топ-10 продуктів за обсягами постачання увійшли: пізня картопля (9,3%), пшеничний хліб (7%), рання картопля (3,7%), заморожена свинина (3,5%), житньо-пшеничний хліб (2,9%), цибуля (2,8%), морква (2,6%), капуста (2,4%), житній хліб (2,3%) та консерви "Свинина тушкована" (2,1%).

Пізню картоплю в контрактах у середньому заклали по 17 грн/кг при розрахунковій ціні ДОТ 24 грн. Максимальна ціна — 18 грн/кг. За даними порталу "Мінфін", середня ціна в магазинах у листопаді становила 16 грн/кг: у "АТБ" — 11 грн, у "Сільпо" — 16 грн, у "Varus" — 12,6 грн.

Ріпчасту цибулю в контрактах оцінили в середньому у 10,7 грн/кг, максимальна ціна — 13,2 грн. Для порівняння: середня роздрібна ціна у листопаді — 8,2 грн/кг, у "АТБ" — 5,6 грн, у "Varus" — 6,5 грн, у "Форі" — 6,5 грн, у "Сільпо" — 11 грн.

Інші ходові позиції також близькі до ринку: свинина тушкована — 225 грн/кг, заморожена свиняча лопатка — 177 грн/кг, пшеничний хліб — 26 грн/кг.

Натомість по продуктах, які не входять до щоденного раціону, зафіксовано різке заниження цін. Полуницю заклали по 87,5 грн/кг, тріску без голови — по 126 грн/кг, сайду — в середньому по 90 грн/кг. Це суттєво нижче за ринкові ціни і означає постачання в збиток.

Саме така схема — завищення цін на популярні продукти і заниження на ті, які військові майже не замовляють, — дозволяє постачальникам зменшити загальну вартість пропозиції за каталогом і виграти тендер. Єдиним кроком ДОТ стало зниження порогу аномально низької ціни з мінус 40% до мінус 30%.

У відповіді на запит "Наших грошей" щодо результатів пілотної моделі в Києві (один логістичний оператор і сигнальні торги на кожну позицію) ДОТ повідомив, що найбільший відсоток неприйнятої продукції — 23,71% — зафіксували саме в категорії "Риба".

У відомстві це пояснили "обмеженою наявністю замороженої риби у виробників через вичерпання імпортних квот, що спричинило дефіцит рибної сировини".

Загалом у межах пілоту ДОТ не зміг проторгувати 14 позицій, серед яких овочі, ягоди та риба. Попри це модель визнали успішною.

"Коригування підходів триває. Після завершення цього етапу буде ухвалено остаточне рішення щодо розгортання моделі у наступному році", — повідомили у ДОТ.

Після зниження цін у каталозі порівняно зі скандальними "яйцями по 17 гривень" кількарічної давнини основна маржа, за оцінками експертів, змістилася в якість продукції. Постачання фальсифікованих або неякісних продуктів за цінами першосортних дозволяє зберігати надприбутки.

Аудит Рахункової палати за 2024 рік показав, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. Перевірки якості ДОТ проводить спільно з іншими структурами — як планові, так і партійні, до відвантаження у військові частини. Водночас контролюють не всі позиції каталогу.

За оприлюдненими даними щодо п’яти категорій, за дев’ять місяців 2025 року 20% відібраних консервів не відповідали стандартам якості. Фальсифікатом виявилися 45% зразків сиру. Ще 42% перевірених напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали вимогам якості та безпечності.

Посилення контролю в другому півріччі дозволило зменшити частку неякісної продукції по сиру та вершковому маслу. Водночас із 85,95 млн грн нарахованих штрафів постачальники добровільно сплатили лише 13%.

Загалом за дев’ять місяців роботи каталожної системи ДОТ нарахував 125,54 млн грн штрафних санкцій, із яких добровільно сплачено 20,10 млн грн. Решта 84% залишаються несплаченими.

Хто постачає харчі для армії

Серед ключових підрядників ДОТ — компанії, які вже фігурували у кримінальних провадженнях та антимонопольних розслідуваннях.

ТОВ "Аделін" (Луцьк), що належить Тетяні Єловій, у 2025 році двічі штрафував АМКУ за антиконкурентні узгоджені дії. Компанія фігурує у провадженні поліції Дніпропетровщини щодо можливого завищення цін на рибні консерви у 2023–2024 роках. Загальна сума отриманих підрядів — 4,26 млрд грн.

ТОВ "Буський консервний завод" (Львівська область) отримав у 2024 році контрактів на 15,67 млрд грн. ДБР розслідує можливу змову з ДОТ щодо закупівлі неякісних продуктів за завищеними цінами.

ТОВ "Трейд Граніт Інвест" (Київ), яке входить до групи "Прайм МІТ Трейд", раніше фігурувало в розслідуваннях щодо постачання тушонки сумнівної якості. Попри тимчасову заборону участі в торгах, компанія через суд повернулася до закупівель і з 2023 року отримала 15,77 млрд грн контрактів — усі від ДОТ та МОУ.

Серед інших постачальників — ТОВ "Регіон-Продукт", "Охтирка м’ясопродукт", "Агропродпром-Сервіс", "Флавакор", "Черкаський м’ясокомбінат" та ТОВ "Юсмак", більшість з яких за останні роки отримали мільярдні замовлення від оператора тилу.

Нагадаємо, ДП «Державний оператор тилу» Міністерства оборони уклав 12 контрактів на постачання добових польових наборів на загальну суму 97,95 млн грн. За рік очікувана ціна одного сухпайка зросла майже в півтора раза, тоді як конкуренція на тендерах впала: якщо на початку року лоти розігрувалися серед трьох-чотирьох учасників, то нині лише одна-дві компанії.

Читайте також