ISW: Росія може зробити ставку на масштабні удари по енергетиці України взимку

Аналітики ISW припускають, що Кремль змінює стратегію на користь масованої повітряної кампанії проти української енергетики взимку 2026–2027 років через сповільнення наземного просування військ, що робить переговори про «енергетичне перемир'я» малоймовірними.
27 Вересня, 11:27

Росія може готувати масштабну кампанію далекобійних ударів по українській енергетичній інфраструктурі взимку 2026–2027 років. В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль може розглядати повітряні удари як спосіб послабити Україну та створити умови для досягнення своїх цілей у війні на тлі проблем із наземним просуванням російських військ.

Про це йдеться у звіті ISW.

За оцінкою аналітиків, стратегія російського керівництва, сформована ще у 2024 році, передбачала поступове просування військ на фронті та виснаження української оборони. Водночас, як зазначає ISW, у 2026 році російські сили не досягли очікуваного масштабного просування, тоді як українські війська проводили контратаки на окремих ділянках фронту.

В ISW також звернули увагу на інформацію про доповіді російських командирів вищому керівництву. За оцінкою аналітиків, частина таких звітів могла створювати у Кремля викривлене уявлення про ситуацію на полі бою. Зміни на Лиманському напрямку, зокрема українські дії на північ і північний схід від міста, могли вплинути на оцінку ситуації російським керівництвом.

Росія може посилити далекобійні удари

В ISW зазначають, що у своїх останніх публічних заявах російський диктатор Володимир Путін акцентував увагу на ударах по цивільній інфраструктурі та можливостях російських безпілотників.

Аналітики вважають, що потенційна російська стратегія може значною мірою залежати від здатності Москви масово застосовувати реактивні безпілотники типу “Герань” та долати українську протиповітряну оборону.

“Російська стратегія перемоги, що спирається на удари великої дальності, залежить від здатності Росії масовано застосовувати реактивні безпілотники типу “Герань”, забезпечуючи при цьому відносно високі показники прориву протиповітряної оборони”, – йдеться у звіті ISW.

Водночас Україна розробляє засоби протидії таким безпілотникам. В ISW зазначили, що наразі складно оцінити, наскільки швидко українська сторона зможе масштабувати їхнє застосування для відбиття масованих атак.

На думку аналітиків, російські прокремлівські військові блогери також просувають ідею системного тиску на український економічний та виробничий потенціал як способу послабити переговорні позиції Києва.

Чому енергетичне перемир’я може бути проблемним

В ISW вважають, що якщо Кремль справді переглядає свою стратегію та робить ставку на масштабну кампанію далекобійних ударів узимку, Москва може не бути зацікавлена в домовленості про припинення таких атак по енергетичній інфраструктурі.

“Малоймовірно, що Путін погодиться на будь-яку запропоновану США та Україною угоду про припинення ударів великої дальності по енергетичній інфраструктурі – якщо він справді переглядає свою стратегію перемоги саме так, – оскільки така домовленість завадила б російській кампанії ударів”, – зазначили аналітики.

В ISW також припускають, що за такого сценарію Москва може не демонструвати суттєвого прогресу на переговорах до завершення зимової кампанії далекобійних ударів 2026–2027 років.

Таким чином, оцінка ISW полягає в тому, що російське керівництво може розглядати удари по українській енергетиці не лише як військовий інструмент, а і як спосіб впливу на здатність України продовжувати війну та її переговорні позиції.

Нагадаємо, Кремль заявив про відсутність передумов для мирних переговорів з Україною через військову допомогу Заходу, але підтвердив відкритість до діалогу та готовність прийняти Володимира Зеленського в Москві.

Читайте також