Кремль раптово змінив риторику: Путін хоче переговорів через дії Трампа по Ірану

Геополітичний тиск та нафта: як американо-іранське перемир’я змушує Москву шукати діалогу.
8 Квітня, 18:46

Кремль продемонстрував несподівану готовність до обговорення мирного врегулювання ситуації в Україні. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва «відкрита до переговорів», пов’язавши цю зміну позиції з останніми рішеннями Дональда Трампа щодо Близького Сходу. Зокрема, йдеться про двотижневе перемир’я між США та Іраном, яке призвело до обвалу світових цін на нафту та послабило позиції РФ як ключового енергетичного гравця.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

За словами експертів, стрімке падіння ціни на нафту марки Brent до $94 за барель та європейського газу на 20% стало серйозним ударом по російському бюджету. Кремль, який роками розраховував на дестабілізацію Близького Сходу для утримання високих цін на енергоносії, опинився перед загрозою фінансового виснаження через нову стратегію Вашингтона.

Чому Іран став ключем до зміни позиції Москви?

Угода Трампа з Тегераном щодо розблокування Ормузької протоки не лише знизила ціни на паливо, а й створила нову дипломатичну реальність. Росія втрачає важелі впливу на Іран, який тепер зацікавлений у послабленні санкцій та безпечному експорті нафти. Опинившись у певній дипломатичній ізоляції серед своїх традиційних партнерів, Путін намагається випередити події, пропонуючи переговори на власних умовах, доки економічний тиск не став критичним.

Проте в Києві та західних столицях до цієї «раптової миролюбності» ставляться зі скепсисом. Раніше МЗС України вже наголошувало, що Росія використовує заклики до діалогу лише як димову завісу для перегрупування сил, особливо на тлі заяв Джей Ді Венса про «торги територіями», які Україна категорично відкидає.

Нагадаємо, що попри офіційне набрання чинності двотижневим перемир’ям між Сполученими Штатами та Іраном, ситуація на Близькому Сході залишається вкрай нестабільною. Ізраїль продовжує військові операції проти угруповання «Хезболла» на території Лівану, заявляючи про необхідність нейтралізації прямих загроз національній безпеці.

Читайте також