Наступ буксує, втрати зростають: що змушує Росію переглядати свої плани

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна з посиланням на поінформовані джерела.

За оцінками співрозмовників видання, російський наступ фактично сповільнився до найнижчих показників за останній рік. Водночас втрати армії РФ продовжують зростати. Щомісяця, за наявними оцінками, російські війська втрачають близько 35 тисяч військових убитими та пораненими, а набір нових контрактників лише частково компенсує ці втрати.

Джерела зазначають, що значно зросла і ціна територіальних здобутків для російської армії. Якщо восени минулого року на кожен квадратний кілометр захопленої території припадало близько 67 військовослужбовців, то у квітні цей показник зріс до 179 осіб. Це свідчить про зниження ефективності наступальних дій та збільшення ресурсів, які Росія змушена витрачати для досягнення навіть обмежених результатів на фронті.

Один зі співрозмовників видання в українському керівництві охарактеризував поточну ситуацію як момент, коли інерційний сценарій війни вперше за довгий час почав схилятися на користь України. Саме в цьому контексті джерела пояснюють заяви президента України Володимира Зеленського про можливість завершення гарячої фази війни приблизно до листопада.

За їхньою оцінкою, до цього часу можуть накопичитися фактори, які суттєво ускладнять для Кремля продовження війни в нинішньому форматі. Зокрема, Росія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження людських ресурсів і необхідністю ухвалювати політично чутливі рішення.

Співрозмовники видання вважають, що у Москви залишається кілька можливих сценаріїв для зміни ситуації на свою користь, однак кожен із них пов'язаний зі значними ризиками. Серед таких варіантів називають нову масштабну хвилю мобілізації, яка може охопити понад 100 тисяч осіб, відкриття нового напрямку наступу з території Білорусі або спробу розширення конфлікту за межі України.

Водночас за словами джерел, російське керівництво не поспішає реалізовувати жоден із цих сценаріїв через можливі внутрішньополітичні та міжнародні наслідки. Масова мобілізація може викликати невдоволення всередині країни, а будь-яке розширення війни загрожує різким зростанням напруженості у відносинах із Заходом.

На цьому тлі однією з небагатьох переваг, які, за оцінкою співрозмовників РБК-Україна, ще зберігає Росія, залишаються ракетні удари, насамперед із використанням балістичного озброєння. Саме тому джерела не виключають подальшого посилення атак на українські міста та об'єкти цивільної інфраструктури.

Зокрема, співрозмовники видання припускають, що масовані повітряні атаки на Київ можуть стати більш регулярними. Таким чином Кремль може намагатися компенсувати обмежені можливості для досягнення значних успіхів безпосередньо на полі бою.

Водночас остаточні перспективи завершення активної фази війни, як наголошують джерела, залежатимуть від багатьох факторів, серед яких ситуація на фронті, рівень міжнародної підтримки України, економічний стан Росії та готовність сторін до політичних рішень.

Нагадаємо, після закінчення війни Україна зіткнеться з новою серйозною демографічною загрозою — масовим від’їздом молоді та кваліфікованих спеціалістів за кордон. Про це заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.