НАЗК б’є на сполох: депутати хочуть послабити контроль за статками чиновників

До Верховної Ради України внесено пропозиції змін (№12374-д) до статті 51-4 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції». Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявляє, що ці зміни можуть фактично знищити дієвий механізм моніторингу законності статків посадовців.

Вже на найближчому пленарному засіданні народні депутати розглянуть правки, які суттєво обмежать повноваження НАЗК у виявленні незаконно набутого майна. Агентство звернулося до парламенту з проханням не допустити ухвалення цих змін, адже вони створять умови для узаконення сумнівних активів і підвищать корупційні ризики.

Основні загрози запропонованих змін

1. Обмеження моніторингу лише періодом перебування у статусі декларанта. Це дозволить чиновникам приховувати статки, набуті до публічної служби, пояснюючи їх законними доходами.
2. Моніторинг лише щодо декларанта та членів його сім’ї. Це унеможливить перевірку активів, оформлених на третіх осіб, що нині дозволяє чинне законодавство.
3. Обмеження терміну моніторингу трьома місяцями. Досвід показує, що ефективна перевірка потребує більше часу, особливо у складних випадках із міжнародними запитами.

Згідно з чинним законодавством, моніторинг способу життя є важливим інструментом фінансового контролю. За його результатами НАЗК вже направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) 61 матеріал на загальну суму 231,56 млн грн для подання позовів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави. Загалом завдяки МСЖ виявлено необґрунтованих активів на понад 1,5 млрд грн.

Також ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб, якщо посадовець має можливість розпоряджатися ними. Саме цей механізм цивільної конфіскації довів свою ефективність у боротьбі з корупцією.

НАЗК наголошує, що запропоновані зміни спрямовані виключно на обмеження його повноважень, водночас залишаючи можливість іншим правоохоронним органам збирати докази щодо незаконного збагачення. Водночас міжнародні партнери неодноразово відзначали підвищення ефективності моніторингу статків українських посадовців, що робить спроби його звуження ще більш суперечливими.

Розгляд цього питання у Верховній Раді може стати ключовим для подальшої боротьби з корупцією в Україні.

Нагадаємо, НАЗК завершило перевірку декларації заступник керівника Лисичанської МВА Ігоря Костенка за 2023 рік і виявило значні порушення. Чиновник не задекларував земельну ділянку, занизив вартість нерухомості та автомобілів, а також неточно вказав кошти на банківських рахунках. За даними агентства, сума невідповідностей перевищує 1,8 млн грн.