Для астрономів, метеорологів та низки інших вчених зміна пір року пов'язана не з датами у календарі, а природними процесами, значною мірою визначені нахилом осі Землі по відношенню до площини екліптики. Початком астрономічної осені у Північній півкулі настає в день осіннього рівнодення, а зима приходить разом із зимовим сонцестоянням.
У дні рівнодення сонце сходить майже чітко на сході і сідає майже чітко на заході. Крім того, тривалість світлового дня та ночі майже зрівнюється – кожна частина доби триває по 12 годин, хоча день все ж залишається на кілька хвилин довшим.
Після осіннього рівнодення ночі стають довшими, аж поки не сягнуть свого максимуму 22 грудня – у день зимового сонцестояння. Ця дата стане початком астрономічної осені.
У Південній півкулі цього дня навпаки, настає весняне рівнодення, і дні разом з приходом астрономічної весни починають збільшуватися.
Народні традиції та прикмети
День осіннього рівнодення є важливою датою у календарях народних святкувань по всьому світу (а в Японії навіть є офіційним святом). У давніх слов'ян цей день був пов'язаний із символічним завершенням сільськогосподарських робіт та збору врожаю. Одним з символів святкування стали ягоди горобини, якими прийнято було прикрашати оселі.
З осіннім рівноденням пов'язана низка ритуальних заборон. Зокрема, за народними прикметами, в цей день не радять:
- позичати чи давати гроші в борг;
- сваритися чи злитися;
- відмовляти у гостині чи допомозі людям;
- починати нові справи.