Польща попередила про можливу провокацію Росії "під чужим прапором": у Варшаві провели історичну паралель із 1939 роком

У Польщі відреагували на чергові погрози російського керівництва щодо можливих ударів по європейських країнах. Очільник польського МЗС Радослав Сікорський припустив, що Кремль може готувати провокацію "під чужим прапором", аби отримати формальний привід для подальшої агресії. Польський дипломат порівняв нинішні дії Москви з інсценованим нападом на радіостанцію в Гляйвіці, який нацистська Німеччина використала для виправдання вторгнення до Польщі у 1939 році.

Про це Радослав Сікорський повідомив в соцмережі X.

На думку глави польської дипломатії, риторика Кремля дедалі більше нагадує підготовку інформаційного підґрунтя для проведення спеціальної операції на власній території з подальшим звинуваченням зовнішніх сил.

"Це звучить як анонс провокації. Я очікую нападу на територію Росії під фальшивим прапором, на який Путін "відповість". Нагадую, що в серпні 1939 року Абвер інсценував "польську" атаку на радіостанцію в Гляйвіці, щоб дати собі привід для війни", — написав Сікорський у соцмережі X.

Заява польського міністра стала реакцією на виступ російського диктатора Володимира Путіна перед випускниками військових навчальних закладів. Під час звернення він пригрозив можливими ударами у відповідь по території європейських держав у разі, якщо звідти, за версією Москви, здійснюватимуться запуски безпілотників по російських об'єктах.

Путін також заявив, що керівництво окремих країн Європейського Союзу нібито намагається уникнути відповідальності за атаки безпілотників, пояснюючи їх технічними несправностями або дією українських засобів радіоелектронної боротьби. За його словами, такі удари мають на меті дестабілізацію внутрішньої ситуації в Росії.

Водночас подібні заяви пролунали не вперше. Ще у травні Служба зовнішньої розвідки РФ звинуватила Україну у підготовці запусків дронів із території Латвії. У російській спецслужбі стверджували, що для цього можуть використовуватися військові об'єкти в Адажі, Селонії, Лієлварде, Даугавпілсі та Єкабпілсі. Крім того, у Москві заявляли, що членство Латвії в НАТО нібито не стане гарантією безпеки для країни.

Експерти звертають увагу, що агресивна риторика Кремля щодо держав Балтії та інших членів НАТО дедалі частіше супроводжується погрозами прямого військового протистояння. Такі сигнали викликають занепокоєння серед союзників України та країн Альянсу.

Додатковим фактором тривоги стали висновки литовської розвідки, яка раніше повідомляла, що Росія може досягти повної готовності до прямого зіткнення з НАТО протягом найближчих шести років. У Вільнюсі вважають, що така перспектива пов'язана з довгостроковими геополітичними планами Кремля та прагненням розширити свій вплив у регіоні.

Подібну оцінку раніше озвучував і голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне. За його словами, стратегічною метою російського керівництва залишається відновлення контролю над територіями, які входили до складу Радянського Союзу до його розпаду.

Нагадаємо, російська армія в ніч на 22 червня здійснила атаку на цивільні торговельні судна, які перебували в акваторії Чорного моря та прямували до українських портів.