Путін використовує голод як зброю: світ попередили про наслідки знищення агросектору України

Росія методично знищує аграрну інфраструктуру України, що становить загрозу не лише для продовольчої безпеки самої держави, а й для постачання зерна на світові ринки.

Про це йдеться у статті видання The Times.

До повномасштабного вторгнення Україна забезпечувала близько 12% світового експорту пшениці і була ключовим постачальником зерна до країн, які постраждали від продовольчих криз або воєн.

"До того як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, ця країна постачала близько 12% світової пшениці і мала вирішальне значення для операцій з надання допомоги країнам, які постраждали від нестачі продовольства або війни", — пише The Times.

Цілеспрямовані удари по зерновій інфраструктурі

Російські удари по портовій та зерновій інфраструктурі мають системний характер і не пов’язані з безпосередніми військовими цілями. Із липня 2023 року, коли Росія активізувала цю стратегію, за даними правозахисної організації Global Rights Compliance, постраждало понад 101 000 кв. м зерносховищ та інше обладнання, необхідне для експорту.

Російська риторика також не приховує намірів. Так, один із провідних російських пропагандистів Володимир Соловйов заявляв:

"Війна за них [чорноморські порти] буде вестися... без жодної пощади... Без чорноморських портів Україна просто не існує".

Юристка Global Rights Compliance Ольга Мацків наголосила, що Москва використовує зерно як політичний інструмент:

"Для них зерно — це валюта. Москва розглядає це як спосіб підвищити свій авторитет в Африці... Вилучення українського зерна — частина цього".

Наслідки руйнування Каховської ГЕС

Ще одним елементом знищення аграрного потенціалу України експерти вважають підрив Каховської гідроелектростанції. За даними Wilson Center, понад мільйон гектарів орних земель у південних регіонах країни можуть залишитися непридатними для сільгоспвикористання протягом 3–5 років через втрату зрошення.

При цьому, як повідомляє Всесвітня продовольча програма ООН, у прифронтових районах України мільйони людей жертвують власним харчуванням на користь дітей, а понад половина мешканців Херсонської області стикаються з гострою нестачею продовольства.

Перспективи українського агроекспорту

Із 2022 року зернове господарство в Україні стало здебільшого збитковим. Основними причинами є логістичні труднощі, обмеження морського експорту, знищення інфраструктури та зменшення площ посіву.

Урожай кукурудзи, ячменю та пшениці в сезоні 2024–2025 років скоротився на 34% у порівнянні з періодом до повномасштабної війни.

На фоні цього, за оцінками аналітиків, слабкі врожаї в Україні та посередні перспективи в Росії можуть призвести до дефіциту пшениці на світових ринках у 2026 році.

Нагадаємо, що Євросоюз відновив квоти на українську агропродукцію. Із 6 червня Україна експортуватиме сільгосппродукцію до ЄС у межах тимчасових квот обсягом 7/12 від річних.