Рейтинг Зеленського знизився: що стало причиною падіння довіри

Після періоду зростання підтримки, рівень довіри до президента Володимира Зеленського знизився до 65% на початку червня 2025 року. Соціологи відзначають, що причини можуть бути як зовнішніми — геополітичні зміни та відсутність прогресу у війні, — так і внутрішніми, включаючи розчарування частини населення.

Про це свідчать дані опитування КМІС.

Рівень довіри до президента Володимира Зеленського, який у травні сягнув рекордних 74%, почав знижуватися. Згідно з останніми результатами соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у період з 15 травня по 3 червня 2025 року, довіра до глави держави впала до 65%, а частка тих, хто не довіряє, зросла до 30%.

Таким чином, баланс довіри-недовіри наразі становить +35%, що все ще є позитивним показником, однак відображає тенденцію до зниження підтримки.

Соціологи застерігають: дані свідчать про відчутне зниження довіри за досить короткий період, але для остаточних висновків щодо причин потрібні панельні дослідження, де аналізуються зміни думки одних і тих самих респондентів. Втім, експерти виділяють кілька можливих чинників, що могли вплинути на динаміку рейтингу.

1. Вичерпання ефекту «згуртування навколо прапора»

З лютого 2025 року, на тлі загострення відносин із новим керівництвом США, в українському суспільстві спостерігалося значне зростання єдності навколо глави держави — класичний «rally around the flag effect».

Проте з часом ефект згуртованості міг ослабнути. На думку соціологів, громадяни адаптувалися до нового міжнародного контексту, і на перший план знову вийшли внутрішні проблеми, що більше впливають на ставлення до президента.

2. Тимчасовий вплив «ресурсного» оптимізму

На початку травня Україна підписала важливу угоду про розробку та експорт копалин, що могло тимчасово підвищити рівень оптимізму в суспільстві та, відповідно, довіру до президента.

«Можливо, у частини людей це викликало короткострокове піднесення настрою, що й позначилося на високих рейтингах. Однак за подібними піками зазвичай слідує “регресія до середнього” — тобто повернення до більш звичних показників», — йдеться у повідомленні КМІС.

3. Відсутність реального поступу у завершенні війни

Впродовж травня 2025 року в інформаційному полі активно обговорювалися мирні ініціативи та перемовини, зокрема у Стамбулі. Частина українців, імовірно, повірила у можливість завершення війни.

Однак розвиток подій, навпаки, продемонстрував зростання агресивності з боку РФ: збільшення атак на півночі, обстріли Сумщини, загроза для Дніпропетровської області, а також провал переговорного процесу через деструктивну позицію Росії. Це могло зруйнувати надії громадян на швидке припинення бойових дій.

«Пересічний українець міг очікувати миру, але побачив лише посилення ескалації. Це цілком логічно позначається на рівні довіри до влади, зокрема — до президента», — зазначають дослідники.

Попри зниження рейтингу, 65% довіри — це все ще високий показник для лідера, який перебуває при владі понад п’ять років і керує країною під час війни.

Експерти наголошують, що динаміка рейтингів — це природний процес, який залежить від низки факторів: зовнішньополітичної ситуації, результатів внутрішньої політики, військової динаміки, економічних перспектив і рівня прозорості рішень влади.

Найближчі тижні можуть показати, чи було це зниження лише тимчасовим відкатом після пікового зростання, чи початком більш стійкого тренду на зменшення довіри.

Нагадаємо, більшість українців залишаються категорично проти будь-яких територіальних поступок Росії навіть заради миру.