Розчарування чи надія: що українці думають про владу – результати нового опитування
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування щодо ставлення українців до чинної влади. Дослідження тривало з 14 по 24 лютого 2025 року, і в ньому взяли участь 1000 респондентів. Опитані могли вибрати до трьох варіантів із запропонованого списку з 12 почуттів або назвати свій варіант.
Основні емоції українців: розчарування переважає
Згідно з опитуванням, найпоширенішими емоціями, які відчувають українці до влади, стали розчарування (32%) та надія (28%). Інші популярні відповіді:
- сором (17%),
- злість (16%),
- співчуття (15%),
- гордість (13%),
- ненависть (11%).
Відносно найменше респондентів говорили про страх (8%), вдячність (8%), байдужість (6%), симпатію (6%) і сміх (4%).
Інфографіка: КМІС
Дослідження також виявило значні відмінності в емоційному ставленні до влади серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, і тих, хто не довіряє.
- Серед респондентів, які не довіряють Зеленському, переважають негативні емоції. Зокрема, 55% відчувають розчарування, а 35% – злість.
- Ті, хто підтримує президента, демонструють більш змішані почуття: 41% відчувають надію, 22% – співчуття, 19% – гордість, але водночас 21% серед них також говорять про розчарування.
Інфографіка: КМІС
Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що опитування проводилося на тлі загострення відносин України зі США, і це вплинуло на суспільні настрої.
"Рівень єднання навколо влади, зрозуміло, не сягає того рівня, який українці демонстрували одразу після повномасштабного вторгнення в 2022 році. Як показують результати цього опитування, ми бачимо строкатий спектр емоцій щодо нинішньої влади – у достатньо істотній мірі присутні як виразно негативні, так і однозначно позитивні почуття", – наголосив він.
Таким чином, результати опитування демонструють складну картину суспільних настроїв. Попри значну кількість критичних оцінок, частина українців все ще вірить у владу та пов’язує з нею надії.
Нагадаємо, майже половина українців готова на територіальні поступки заради завершення війни.
Читайте також