Українці зберігають майже трильйон гривень поза банками: у Фінмоніторингу пояснили причини
Станом на початок 2026 року в обігу поза банківською системою перебувало понад 926 млрд гривень готівки, що становить майже чверть усієї грошової маси країни.
Українці продовжують зберігати значні обсяги заощаджень у готівці. Станом на 1 січня 2026 року поза банківською системою перебувало 926,3 млрд гривень, що становить близько 23% усієї грошової маси країни. У Державній службі фінансового моніторингу вважають, що така тенденція пов’язана насамперед із рівнем довіри до фінансових установ та державних інституцій.
Про обсяги готівки в обігу повідомив голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
За його словами, на початок року українці зберігали поза банківською системою майже трильйон гривень готівки. При цьому до розрахунків не включалися заощадження в іноземній валюті.
Відповідно до даних Національного банку України, загальний обсяг грошової маси станом на 1 січня 2026 року становив близько 4,02 трлн гривень. Таким чином частка готівки в обігу досягла приблизно 23%.
За словами Проніна, для більшості розвинених економік характерний рівень готівки на рівні від 5% до 15% від загальної грошової маси. В Україні цей показник залишається значно вищим. Очільник Держфінмоніторингу пояснює таку ситуацію історичними чинниками. На звичку зберігати кошти вдома вплинули фінансові кризи, банкрутства банків, девальвації національної валюти, валютні обмеження та повномасштабна війна.
Водночас він наголошує, що значна частина таких заощаджень має легальне походження. Йдеться про офіційні доходи громадян, прибутки від підприємницької діяльності, продаж майна та грошові перекази від трудових мігрантів.
На думку Проніна, значні обсяги готівки поза банківською системою обмежують можливості для кредитування та інвестування в економіку. Кошти, які не працюють у фінансовій системі, не можуть бути використані банками для фінансування бізнесу, реалізації інвестиційних проєктів чи підтримки економічного розвитку.
У Держфінмоніторингу вважають, що змінити ситуацію можна не шляхом посилення контролю, а через підвищення довіри до державних і фінансових інституцій. Серед ключових чинників називають захист права власності, боротьбу з корупцією та розвиток прозорих інструментів для інвестування і заощаджень.
Читайте також