Українські фармацевти сподіваються на розробку інноваційних ліків від ПТСР після війни
Війна на території України залишила глибокий психологічний відбиток на мільйонах людей. Посттравматичний стреcовий розлад (ПТСР) став однією з найпоширеніших діагнозів серед ветеранів, цивільних, які пережили обстріли, та навіть дітей. За даними Міністерства охорони здоров'я України, понад 1,5 мільйона осіб потребують допомоги з психічними розладами, спричиненими бойовими діями. Традиційні методи лікування — психотерапія та антидепресанти — не завжди ефективні для всіх. Саме тому українські фармацевти та науковці покладають великі надії на розробку інноваційних ліків, які могли б швидко та цілеспрямовано боротися з симптомами ПТСР.
ПТСР характеризується нав'язливими спогадами, кошмарами, гіперактивністю та уникненням усього, що нагадує травму. У воєнний час цей розлад посилюється хронічним стресом, втратою близьких та невизначеністю. Сучасні препарати, як-от сертралін чи пароксетин, з групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), допомагають полегшити симптоми, але діють повільно — ефект настає через тижні чи місяці. Українські фахівці з фармацевтичних компаній, таких як "Фармак" та "Дарниця", а також науковці з Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, працюють над новими підходами. Вони фокусуються на нейромодуляторах, які впливають безпосередньо на мозкові структури, відповідальні за страх і пам'ять — зокрема, на амігдалу та гіпокамп.
Одним з перспективних напрямків є розробка препаратів на основі кетаміну. Ця речовина, відома як анестетик, уже використовується в США та Європі для швидкого лікування важкої депресії. Українські дослідники адаптують її формули для ПТСР, додаючи українські природні компоненти, як екстракти валеріани чи пустирника, для зменшення побічних ефектів. Клінічні випробування в Київському національному медичному університеті імені О.О. Богомольця показали, що низькі дози кетаміну зменшують "флешбеки" на 60% за лічені години. "Ми прагнемо створити національний аналог, який буде доступним і без імпортної залежності", — зазначає доктор фармацевтичних наук Олена Кравченко з "Фармак".
Інший інноваційний шлях — генна терапія та нанотехнології. Вчені з Львівського національного медичного університету розробляють наночастинки, які доставляють ліки точно до нейронів, уражених травмою. Ці частинки містять BDNF (нейротрофічний фактор мозку), що стимулює ріст нових зв'язків у мозку. У лабораторних моделях на тваринах це вже відновлює нормальну реакцію на стрес. Після війни, коли очікується пік ПТСР, такі препарати можуть стати рятівним колом для Збройних Сил України. Проект фінансується грантами від ЄС та USAID, з бюджетом понад 10 млн євро.
Психеделіки, як псилоцибін (з психоделічних грибів) чи MDMA, також у фокусі. Хоча в Україні вони ще нелегальні для медичного використання, пілотні дослідження в Харківському медичному університеті демонструють їхню ефективність. Псилоцибін "перезаписує" травматичні спогади, роблячи їх менш болючими. У співпраці з ізраїльськими колегами українські фармацевти синтезують аналоги з меншою галюциногенною дією. "Війна прискорила наші дослідження. Ми не чекаємо — розробляємо вже зараз", — коментує професор Ігор Семенина з Одеського національного медичного університету.
Не менш важливим є персоналізований підхід. За допомогою генетичного тестування (наприклад, на поліморфізми генів COMT і BDNF) лікарі зможуть підбирати ліки індивідуально. Українська компанія "Біолік" інвестує в AI-платформи для аналізу даних пацієнтів. Це дозволить прогнозувати ефективність препарату ще до призначення. Після війни планується масове скринінгування — мобільні лабораторії в гарячих точках, як Донеччина чи Запоріжжя.
Виклики величезні: брак фінансування, руйнування лабораторій через обстріли та етичні питання випробувань. Проте оптимізм панує. У 2025 році перші українські прототипи пройшли преклінічні тести. Міжнародні партнери, як Pfizer та Novartis, пропонують технології. Державна програма "Здорова нація" передбачає 500 млн грн на психофармакологію до 2030 року.