Васалітет майбутнього: Китай готує російську еліту до епохи «після Путіна»

Китай розпочав залаштункову підготовку до транзиту влади в Росії після Володимира Путіна, налагоджуючи контакти з молодим поколінням російських чиновників середньої ланки та використовуючи критичну економічну залежність Москви для перетворення РФ на свого фактичного молодшого партнера.
14 Липня, 16:46

Китай розпочав масштабну підготовку до політичного транзиту в РФ, активно налагоджуючи кулуарні контакти з представниками російського чиновництва та управлінського класу середньої ланки. Через тотальну конфронтацію Кремля із Заходом Пекін планомірно розширює свій вплив на майбутніх лідерів Росії, не обмежуючись контактами лише з Володимиром Путіним та його найближчим оточенням.

Про це повідомляє авторитетне видання The Wall Street Journal, посилаючись на джерела в урядових колах обох країн та профільних аналітиків.

За даними американських журналістів, Пекін вибудовує довгострокові механізми впливу на російські еліти через приховані канали та тиск на геополітичній арені:

  • Шпигунство без розголосу: Російська контррозвідка фіксує суттєве зростання активності китайських спецслужб у РФ. Вони цілеспрямовано вербують перспективних чиновників середньої ланки, які визначатимуть політику країни після відходу Путіна. Москва свідомо замовчує ці випадки, аби не дратувати свого єдиного фінансового донора.
  • Гігантський Пакистан у Європі: Аналітики зазначають, що антизахідні настрої у РФ є настільки глибокими, що збережуться за будь-якого наступника.

Директор Берлінського центру Карнегі Олександр Габуєв прогнозує:

«У Китаю є справді чудовий шанс перетворити Росію на своєрідний гігантський Лаос чи гігантський Пакистан — країну, яка набагато більше залежить від Китаю, міцніше з ним пов’язана і значно більше сприймає його як модель сучасності».

Ще одним свідченням капітуляції Кремля перед Пекіном стала остаточна здача позицій у Центральній Азії, яку Москва історично вважала своєю «вотчиною». під тиском ізоляції Путін пішов на критичну поступку, проти якої пручався понад десять років: погодився на використання китайського юаня як основної валюти в роботі Банку розвитку Шанхайської організації співробітництва (ШОС).

Сьогодні частка Китаю у зовнішній торгівлі РФ сягає колосальних 40% (проти лише 10% у 2013 році), тоді як для Китаю торгівля з Росією становить менше ніж 4% від загального обсягу. Ця асиметрія дозволяє Пекіну диктувати Кремлю будь-які політичні умови на десятиліття вперед.

Нагадаємо, під час засідання Ради Безпеки ООН представник Китаю заявив про необхідність негайного припинення вогню, відновлення переговорного процесу та пошуку політичного врегулювання війни.

Читайте також