Європейські розвідки не вірять у мирну угоду між Україною та РФ у 2026 році — Reuters

Очільники провідних європейських розвідслужб песимістично оцінюють перспективи укладення мирної угоди між Україною та Росією у 2026 році.

Про це повідомляє Reuters.

Глави п’яти європейських розвідувальних служб, які на умовах анонімності поспілкувалися з журналістами Reuters, заявили, що Кремль не має наміру швидко завершувати повномасштабну війну проти України. Четверо з них переконані, що Москва використовує переговори зі США як спосіб домогтися часткового або повного скасування санкцій та відновлення масштабних бізнес-контактів.

За словами одного з керівників спецслужб, новий раунд перемовин, який цього тижня відбувся в Женеві, є радше “театром переговорів”, ніж реальним кроком до завершення бойових дій.

Такі оцінки свідчать про суттєві розбіжності між європейськими столицями та адміністрацією президента США Дональд Трамп. Раніше він заявляв, що переговори за посередництва США наблизили перспективу мирної угоди, і висловлював переконання, що Владімір Путін прагне досягти домовленостей. У Білому домі також не приховують намірів вийти на угоду до червня — напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді.

Втім, європейські розвідники мають іншу оцінку.

“Росія не прагне мирної угоди. Вона прагне досягнення своїх стратегічних цілей, і вони не змінилися”, — наголосив один із очільників спецслужб.

Серед таких цілей — усунення від влади президента України Володимир Зеленський та перетворення України на “нейтральний” буфер між Росією і Заходом.

Інший представник розвідки зауважив, що РФ не перебуває під настільки сильним економічним тиском, який би змусив її поспішати з миром. За його словами, російська економіка “не на межі краху”, а отже Кремль не відчуває критичної потреби в швидкому врегулюванні.

Хоча джерела не розкривають методів отримання інформації, відомо, що розвідувальні служби використовують людські джерела, перехоплення повідомлень та інші інструменти збору даних. Росія залишається для них пріоритетною ціллю.

Публічно Путін заявляє про готовність до миру — але виключно на власних умовах. Російські посадовці, своєю чергою, звинувачують європейські уряди в неодноразових помилках в оцінках ситуації довкола РФ.

Інтенсивна дипломатія без прориву

Минулого тижня українські та російські переговірники провели вже третю у 2026 році зустріч за посередництва США. Попри активізацію контактів, прориву в ключових питаннях, зокрема територіальних, досягти не вдалося.

Москва наполягає на тому, щоб Київ вивів війська з Донбасу, хоча сама Росія досі не контролює повністю територію регіону. Один із керівників розвідки зазначив, що Кремль потенційно міг би задовольнитися отриманням решти Донецької області, однак це не вирішує його стратегічного завдання — зміни прозахідного курсу України.

Інший високопосадовець застеріг від поширеної думки, що відмова України від Донбасу автоматично приведе до миру. За його словами, навіть у разі таких поступок Росія може висунути нові вимоги.

Крім того, один із керівників спецслужб висловив занепокоєння “дуже обмеженим” рівнем експертизи щодо переговорів із Росією на Заході, зокрема в Європі, яка, на переконання Зеленського, має відігравати активнішу роль у перемовному процесі.

Американську делегацію очолюють бізнесмен Стів Віткофф та Джаред Кушнер — зять президента США, які раніше працювали над іншими міжнародними ініціативами. Водночас жоден із них не є професійним дипломатом і не має глибокого досвіду роботи з українським чи російським напрямком.

Речниця Білого дому Анна Келлі у коментарі Reuters заявила, що анонімна критика не сприяє мирним зусиллям США. За її словами, “президент Трамп і його команда зробили більше за будь-кого, щоб зблизити сторони, зупинити вбивства і досягти мирної угоди”.

“Дуже високі ризики” для економіки РФ

За словами двох топпосадовців, Москва намагається розділити переговорний процес на два паралельні треки: один — безпосередньо щодо війни, інший — щодо двосторонніх угод зі США, які можуть передбачати послаблення або скасування санкцій.

Зеленський раніше заявляв, що американська та російська сторони обговорюють потенційні угоди про співпрацю на суму до $12 трильйонів, які нібито були запропоновані представником РФ Кірілом Дмітрієвим. Європейські чиновники деталей цих консультацій не розкривають.

Один із очільників розвідки припустив, що масштабна економічна пропозиція може бути розрахована як на інтереси Трампа, так і на російських олігархів, які постраждали від санкцій, але залишаються важливими для збереження внутрішньої стабільності режиму.

Водночас інший посадовець попередив, що у другій половині 2026 року Росія може зіткнутися з “дуже високими фінансовими ризиками”. Серед факторів — обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу та високі витрати на запозичення. За оцінками деяких аналітиків, російська економіка нині перебуває між стагнацією та рецесією після зростання лише на 1% минулого року.

Попри песимістичні оцінки європейських розвідок, американські медіа демонструють обережний оптимізм. Зокрема, CNN із посиланням на джерело повідомив про “поступовий, але значний прогрес” у військовій частині тристоронніх переговорів між Україною, США та РФ. За даними телеканалу, сторони нібито узгодили ключові умови, які можуть стати основою для потенційного припинення вогню, хоча політичні консультації в Женеві 17–18 лютого були напруженими.

Читайте також