У Кабміні доять дохлу корову, або чому бюджет-2025 майже безнадійний для України
Минулої п'ятниці, 13 Кабмін затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік. Дата п'ятниці 13 тут виглядає особливо символічною, бо наступний рік, якщо аналізувати головний фінансовий документ країни, може видатися якщо не кошмарним, то принаймні вкрай важким матеріально. 14 вересня проєкт бюджету передали до Верховної Ради.
Parlament.ua розповідає, чому простим українцям вкотре доведеться затягнути паски, по чому буде долар наступного року та очікувати закінчення війни і виборів, виходячи з реалій фінансового плану країни.
Що про бюджет-2024 кажуть в уряді
За його словами, пріоритет цього бюджету дуже чіткий - це оборона та безпека нашої країни. Він зауважив, що всі внутрішні ресурси будуть направлятись на ці цілі. Наступного року видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трлн гривень. Основний їх напрямок - на українську зброю, техніку, дрони.
Доходи бюджету становитимуть 2,336 трлн грн. Вони зростуть на 192 млрд грн або на 9% в порівнянні із планом 2024 року.
Доходи загального фонду бюджету (без урахування офіційних трансфертів, грантів та допомог міжнародних партнерів) передбачені в розмірі 2 007,4 млрд грн, що на 410,8 млрд грн (на 25,7%) більше прогнозних доходів поточного року.
- Очікується, що левову частину доходів бюджет отримає від ПДВ з ввезених на митну територію України товарів - 593,8 млрд грн. Це на 94,9 млрд більше, ніж планується зібрати в 2024 році.
- За рахунок податку на доходи фізосіб держава планує зібрати 354,1 млрд грн, або +150,1 млрд до плану на 2024 рік.
- ПДВ з вироблених в Україні товарів має принести в бюджет 318 млрд грн (+28,9 млрд).
- Податок на прибуток підприємств - 205,5 млрд грн (+21,8 млрд).
- Акцизний податок з вироблених в Україні товарів - 132,4 млрд грн (+34,2 млрд).
- Акцизний податок з ввезених на територію України товарів - 114,8 млрд грн (+19,5 млрд).
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків на 1-2 групу ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
Також у 2025 році до державного бюджету продовжуватиме надходити ПДФО із доходів військовослужбовців.
Крім цього уряд закладає збільшення доходів від ПДВ з виготовлених всередині України товарів та послуг – з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн, з імпортних товарів та послуг – з 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.
Від Нацбанку до бюджету у 2025 році має надійти 63,9 млрд грн, що значно перевищує цьогорічні (38,64 млрд грн).
Дефіцит державного бюджету у 2025 році очікується на рівні 19,4% від ВВП або 1,546 трлн грн.
Покривати його планують переважно з зовнішніх джерел. Від партнерів Україна очікує отримати 1,658 трлн грн, з яких витратить 129,39 млрд грн на погашення зовнішнього боргу, а відтак "чисте" зовнішнє фінансування становитиме 1,529 трлн грн.
На внутрішньому ринку уряд планує залучити 579,2 млрд грн, більшу частину яких витратять на погашення розміщених раніше облігацій (561,9 млрд грн). Чисте залучення становитиме 17,2 млрд грн.
Загалом на виплату процентів за зовнішнім боргом уряд очікує витратити 203,5 млрд грн, а за внутрішнім – 277,33 млрд грн (разом – 480,8 млрд грн).
Інакше кажучи, усі соціальні виплати - зарплати бюджетників, державні допомоги, субсидії залежатимуть від зовнішнього фінансування, - говорить доктор економічних наук, професор Олександр Манойленко. - Грубо кажучи "підтримувати штани" нам будуть США і Європа, а якщо грошей вони не дадуть, або дадуть мало, то рано чи пізно ми ходитимемо з голим задом.
На що ж має вистачити західних грошей і скільки їх потрібно (точніше, скільки невоєнних видатків закладено в бюджет)?
За словами глави уряду, другий пріоритет - це фінансування захищених статей бюджету. Понад 400 млрд гривень буде виділено на соціальний захист. Допомога ветеранам війни - фінансування програм підтримки збережено на рівні поточного року, з урахуванням розподілу інвестиційних проектів. Кошти для ВПО, особам з інвалідністю, пільги та субсидії, трансферти Пенсійному фонду на виплату пенсій будуть враховані у повному обсязі. Окрім того, у 2025 році будуть індексовані пенсії (з 1 березня 2025 року). Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії будуть виплачуватися всім, хто цього потребує. Ще 211 млрд гривень буде направлено на охорону здоровʼя та майже 170 млрд гривень на освіту.
На підтримку соціально незахищених громадян виділено 419,2 млрд грн, з яких 237,9 млрд грн спрямовується Пенсійному фонду на виплати пенсій, 127,9 млрд грн - на допомогу малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах, а 42,3 млрд грн — на виплату пільг і субсидій. Також передбачені кошти для програм підтримки осіб з інвалідністю та сімей з дітьми.
"Третій пріоритет - підтримка регіонів та бізнесу. Кабмін продовжить допомагати місцевим бюджетам коштом дотацій та субвенцій. Передбачені кошти на програми пільгового кредитування та гранти для підприємців. Також буде продовжена програма гуманітарного розмінування та програма єОселя", - пише Шмигаль.
У рамках підтримки бізнесу передбачено фінансування Фонду розвитку підприємництва у розмірі 18 млрд грн для надання пільгових кредитів за програмою "5-7-9%", а також 1,4 млрд грн буде виділено на гранти для бізнесу.
Для підтримки регіонів передбачено 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах, що дозволить місцевим бюджетам забезпечити доступність комунальних послуг для населення. Також 9,4 млрд грн буде спрямовано на забезпечення житлом громадян через програму Укрфінжитло.
Передбачено 1 млрд грн на гуманітарне розмінування земель, що дозволить забезпечити безпеку на територіях, постраждалих від бойових дій. Також передбачено 1,75 млрд грн для Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який спрямований на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.
Передбачено додаткову дотацію місцевим бюджетам у розмірі 51,2 млрд грн, що на 17 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Ці кошти спрямовуватимуться, зокрема, на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях, що сприятиме відновленню економічної активності та підвищенню рівня життя населення у постраждалих від війни регіонах.
Новим у бюджеті на наступний рік стане реалізація моделі управління публічними інвестиційними проектами, що зробить капітальні видатки більш прозорими та ефективними. Зокрема, пріоритетом буде відновлення, енергетичні проєкти та реалізація нової ветеранської політики.
"Головний фінансовий документ країни на 2025-й рік направлений на те, аби Україна вистояла та перемогла", - підкреслив Шмигаль.
Долар по 45: які головні показники бюджету та чи вдасться їх дотриматися
Уряд очікує, що зростання реального ВВП України сповільниться із 3,5% у 2024 році до 2,7% у 2025-му. Номінальний ВВП на наступний рік очікується в обсязі майже 8,5 трлн грн, що відповідає зростанню на 13,1%. Таким чином зміна дефлятора ВВП наступного року очікується в розмірі 10,1%.
Темпи відновлення української економіки і так вкрай низькі після падіння у 2022 році на початку війни, - каже аналітик Олексій Кущ.- Щоби ми виходили хоча б на довоєнний рівень, потрібно, аби темпи зростання економіки були хоча б на рівні 10%. Але цьогоріч ми показуємо тільки 3,5, наступного року - взагалі лише 2,7%. Таким чином, економіка входить в глибоку рецесію, а це погано. Це просто економічна катастрофа. Особливо якщо врахувати вкрай низьку порівняльну базу, тобто стартовий економічний рівень, на якому ми перебуваємо зараз. Крім того, такі низькі темпи росту свідчать про те, що закінчення війни не буде - максимум, що може бути - заморозка окремих ділянок фронту.
Про те, що війні ще не кінець свідчить і зменшення темпв імпорту в Україну, яке закладено в бюджеті. По-перше. Україна отримуватиме менше матеріально-технічної допомоги, а по-друге, на етапі повоєнного відновлення імпорт завжди зростає, бо масово завозять усе необхідне для відбудови. У нашому проєкті бюджету такого немає.
Інфографіка - Економічна правда
Тут взагалі важко сказати, наскільки реальними є ці показники, - говорить Олекандр Манойленко. - Дуже багато зовнішніх факторів, які можуть різко змінити ситуацію. - Це і події на фронті, і стан енергетики, і підвищення податків (а його проштовхуватимуть будь-яким чином, бо бюджет наповнювати треба) і відповідно зростання тінізації економіки. Очевидно, що зростання реального ВВП уповільниться, але на скільки відсотків - це дуже умовна цифра.
Динаміка основних макроекономічних показників (Інфографіка - РБК)
Курс гривні, який закладений в бюджеті на наступний рік – 45 грн / долар.
Долар по 45 - в принципі можливий, - каже Олександр Манойленко, - але знов таки, якщо захід нам допоможе. Інакше долар дорожчатиме більше. Мій прогноз - у діапазоні від 45 до 50 гривень за долар. Але я би більше непокоївся не курсом іноземної валюти, а інфляцією і зменшенням купівельної спроможності населення.
Долар по 45 - ще не так погано, - вважає аналітик Олексій Кущ. - У 2014-2015 долар "летів" куди швидше. Але знов таки, це завдяки зовнішнім запозиченням. Якби не допомога, то курс би вже міг доповзти і під 100. Якщо його зможуть втримати на рівні 45 - то уряду респект.
Урядові прогнозисти планують прискорення зростання індексу споживчих цін із 7,9% на кінець 2024 року до 9,5% на кінець 2025 року, але пан Олександр вважає цю цифру надто "скромною".
Маховик інфляції вже розкручується, - подивіться на ціни в магазинах чи на базарі. Тому, як кажуть в народі, оці 9,5% - ні про що. Ціни зростуть набагато більше і купівельна спроможність населення різко впаде. Відтак, попит на товари і послуги зменшуватиметься, а отже і їх виробництво також. Особливого "шарму" цій картині додає заява нардепа Железняка про те, що якщо в бюджеті 2025 будуть великі зміни, можливо, доведеться підвищити податки, зокрема ПДВ, що автоматично ще підвищить ціни буквально на все, - констатує експерт.
І якщо ціни 2025 року стабільно зростатимуть, то зарплати українців - ні. У проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком.
Найперше, постраждають лікарі і вчителі, усі бюджетники. В приватному секторі це буде не так відчуватися, але відчутного росту зарплат не буде і там.
Також уряд залишив у бюджеті на 2025 рік норми про "спеціальні" прожиткові мінімуми, зокрема той, який застосовується для визначення посадового окладу суддів та держслужбовців (2102 грн) та той, який застосовується для визначення компенсацій пенсіонерам, які виграли судові справи у держави щодо доплати за проживання у чорнобильській зоні (1600 грн).
Міністерство фінансів України не передбачає також збільшення виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.
Прогнозні розміри прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки плануються на рівні 2024 року.
У 2025-2027 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
- дітей віком до шести років - 2563 гривні;
- дітей віком від шести до 18 років - 3196 гривень;
- працездатних осіб - 3028 гривень;
- осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривню.
Зростання цін за незмінних зарплат призведе до однозначного згортання споживчого попиту. а відповідно і виробництва. Згортання імпорту теж зменшуватиме податкову базу. Підвищення податків заганятиме в тінь тих, хто ще намагається якось вижити, - каже Олексій Кущ. - У бюджеті-2025 ми бачимо парадоксальну ситуацію: податкова база різко зменшується, а суми і частка податків у доходах бюджету різко збільшується. Це як спочатку менше корову годувати і більше доїти, заморити голодом до смерті і мертву теж намагатися здоїти. Я вважаю, що уряд навряд чи збере запланових 2 трильйони податків, це малореально, тому гроші на оборонку, так само як і на інші статтті витрат доведеться десь шукати протягом року.
Війну не припинятимуть, а виборів не буде: на що витрачатимуть гроші з бюджету-2025
Перед тим, як аналізувати, що саме уряд пропонує змінити у видатках 2025 року, варто підкреслити, що порівнювати їх з цифрами 2024 року не зовсім коректно. Річ у тім, що у Раді ще розглядають законопроєкт, який має збільшити цьогорічні видатки на 500 млрд грн, більшість з яких піде на фінансування сектору безпеки та оборони.
Оборона
Як і у попередні три роки, найбільше коштів планується витратити на оборону. Загалом йдеться про 2,2 трлн грн або 26,3% від ВВП. І це вперше, коли зібраних в країні податків не вистачить навіть на оборону. Західні партнери грошей на зброю не дають, тому їх доведеться шукати найімовірніше шляхом випуску ОВДП.
Традиційно, більшість грошей перерозподілиться через бюджет Міністерства оборони.
У цьому немає нічого дивного: менші видатки на оборону уряд закладав і під час складання бюджетів на 2023 та 2024 роки. Зменшення прогнозованих видатків не свідчить про те, що держава планує скорочувати фінансування війська або про те, що влада очікує на завершення війни до кінця 2025 року. Воно свідчить лише про те, що цього року, як і у попередні, уряд закладає на оборону стільки, скільки йому дозволяє прогнозована база надходжень. Тож цілком ймовірно, що у разі ухвалення бюджету у поточній редакції, Рада ще внесе багатомільярдні зміни до кошторису посеред наступного року. Зрештою, так само парламент робив у минулі роки, і робить у 2024-му, - пише Українська правда.
Примітно, що у бюджеті оборони очікується подальше скорочення видатків на купівлю та модернізацію військового обладнання – з 656,7 млрд грн до 487,7 млрд грн. А видатки на забезпечення ЗСУ (включають виплати військовослужбовцям) зростуть з запланованих цьогоріч 806,3 млрд грн до понад 1 трлн грн.
Видатки інших оборонних відомств у 2025 році закладуть майже на рівні поточного. Так, на СБУ передбачено 41,7 млрд грн (41,7 млрд грн цьогоріч), а на Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) навіть скоротять – з 30,7 млрд грн до 24,8 млрд грн.
Суттєво зросте бюджет МВС, до якого відноситься Держприкордонна служба та Національна гвардія. У 2025 році уряд очікує витратити на це відомство 438,2 млрд грн у порівнянні з 351,8 млрд грн, закладених у плані на поточний рік. Щоправда, якщо порівнювати бюджет МВС на 2025 рік з фактичними видатками 2023 року, то вони залишаться майже незмінними – зростання становитиме лише близько 10 млрд грн.
Освіта та здоров'я
Закладені на 2025 рік видатки на освіту будуть меншими, ніж у 2024 році: 167 млрд грн проти майже 175 млрд грн. Більша частина з них – понад 103 млрд грн – підуть на оплату праці педагогічним працівникам.
Водночас уряд закладає на 2025-й і низку додаткових програм. Зокрема, 2,9 млрд грн на забезпечення харчування учнів початкових класів, 305 млн грн – на здобуття освіти учнями з особливими освітніми потребами (на рівні 2024 року).
На відновлення зруйнованих та пошкоджених внаслідок війни освітніх закладів уряд закладає 323,9 млн грн. Ще 37,4 млн грн витратять в межах програми Школи Супергероїв – це освіта дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні. А 150 млн грн піде на навчання педагогів методам викладання Нової української школи.
Крім цього, 12,6 млн грн планують витратити на освітні послуги для дітей, які перебувають за кордоном.
Також передбачено 9,6 млрд грн на розвиток культури та інформаційного простору, 4 млрд грн — на цифрову трансформацію зокрема на фінансування Інноваційних проєктів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони (BRAVE 1), 14 млрд грн — на підтримку наукових досліджень, зокрема у сфері оборонно-промислового комплексу, енергетики й енергоефективності.
Видатки на охорону здоров'я становитимуть 210,7 млрд грн, включаючи фінансування програми медичних гарантій та забезпечення лікарень ліками й медичними виробами для лікування тяжких захворювань. Пріоритетами зокрема є створення єдиного медичного простору та забезпечення житлом медичних працівників у сільській місцевості.
У бюджеті на 2025 рік передбачать 11,75 млрд грн на закупівлю препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, онкології, рідкісних орфанних захворювань та серцево-судинних захворювань.
939,1 млн грн витратять на медичні послуги для захисників, зокрема зубопротезування, а також збір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин.
Соціальна сфера
Соціальні видатки в бюджеті 2025 року скоротяться на 50 млрд грн до 420,6 млрд грн. Традиційно, більшість коштів, передбачених за цим напрямом, уряд витратить на дотацію Пенсійному фонду – 280,2 млрд грн.
Друга найбільша стаття цих видатків – програма соцзахисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини. На неї наступного року планують витратити 80,8 млрд грн.
На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 мільйона домогосподарств. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту про держбюджет, такий обсяг отримувачів прораховано за підсумками підвищення адресності виплати субсидій та припинення цих виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях.
Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у наступному році планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн. Щоправда, цього року Міністерство у справах ветеранів не поспішає освоювати свій бюджет і станом на липень встигло використати лише 3,4 млрд грн.
Розвиток економіки та інфраструктура
В умовах дефіциту держбюджету уряд заклав на 2025 рік суттєво менше коштів на підтримку бізнесу.
Зокрема, у плані на наступний рік зникла низка програм підтримки в межах видатків Мінекономіки: програма компенсації вартості сільськогосподарської техніки (у 2024 році мали витратити 1 млрд грн), державне стимулювання створення індустріальних парків (1 млрд грн), а також підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари, більше відома як Національний кешбек (3 млрд грн).
Одночасно уряд залишить програму надання грантів на створення бізнесу (1,37 млрд грн), компенсацію витрат на гуманітарне розмінування (її обсяг знизили втричі до 1 млрд грн) та видатки на Фонд розвитку підприємництва через який реалізується програма "5-7-9" (направлять 18 млрд грн, як і цьогоріч).
На фінансування інноваційних оборонних проєктів в межах кластера BRAVE1 у 2025 році передбачать витратити майже 3 млрд грн. На 2024 рік урядовці закладали вдвічі меншу суму.
Також у наступному бюджеті продовжиться фінансування Дорожнього фонду. На нього передбачено 43,2 млрд грн. Щоправда, більше половини цієї суми уряд витратить на обслуговування боргів колишнього "Укравтодору" (нині Агентство відновлення) – 24,35 млрд грн.
Виборів у 2025 не буде?
Ще однією важливою проблемою є те, що в проєкті бюджету на 2025 рік не закладено видатків на проведення виборів. Фінансування Центральної виборчої комісії залишається на рівні 2024 року, а це означає, що кошти на організацію виборчих процесів поки що не передбачені. Це викликає питання щодо можливості проведення виборів у майбутньому.
Насправді відсутність у бюджеті грошей на вибори ще не означає, що їх не буде, - вважає Олексій Кущ. - Бюджет - не Конституція, до нього завжди можна внести зміни, позачергові вибори в державі вже були, практика є. Якщо вже запахне виборами, депутати зберуться, десь знайдуть тих пару мільрдів і проголосують.
Бюджетний дефіцит і державний борг: скільки грошей треба залучити Україні у 2025 році
Потреба у міжнародному фінансуванні в 2025 році має скласти 38,4 млрд доларів (з урахуванням гранту від ЄС обсягом 1,5 млрд євро). Це менше, ніж в 2024 році (41,3 млрд доларів).
Плановий дефіцит державного бюджету в 2025 році має зменшитися щодо показника 2024 року: з 1 846,1 до 1 640,6 млрд грн. Якщо в поточному році плановий дефіцит складе 24,1% до ВВП, то наступного - 19,4% до ВВП.
Державний борг має зменшитися з прогнозованих в 2024-му 100,5% від ВВП до 97% (з 7 680,2 млрд грн до 8 210,5).
Проектом державного бюджету на 2025 рік передбачено, зокрема, державні запозичення в розмірі 2 237,6 млрд грн. З них 1 658,4 млрд грн – зовнішні запозичення, 579,2 млрд – внутрішні.
На погашення боргів заплановано витратити 691,4 млрд грн. З них 129,4 млрд грн – на зовнішні борги, 562 млрд – на внутрішні. Обслуговування боргів коштуватиме бюджету 480,8 млрд грн.
Надходження від приватизації державного майна мають скласти 3,2 млрд грн.
На завершення наголосимо, що це лише проєкт бюджету і вже після розгляду у Раді він може змінитися. Щоправда, змін на краще в ньому очікувати не варто, бо й нардепи теж визнають - грошей взяти Україні ніде.