Дефіцит бюджету України зріс: уряд передав Раді ще три законопроєкти для отримання міжнародної допомоги

Уряд України передав до Верховної Ради ще три законопроєкти, необхідні для залучення міжнародної фінансової допомоги та покриття дефіциту державного бюджету.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами є серйозною, тому Кабмін закликає парламент якнайшвидше підтримати необхідні рішення.

За словами Корецького, нові законопроєкти стосуються діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, "Укрзалізниці" та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Прем'єр-міністр доручив членам уряду невідкладно опрацювати документи разом із народними депутатами на рівні парламентських комітетів.

"Ситуація з дефіцитом державного бюджету серйозна. Тому нам потрібна спільна та скоординована робота", — наголосив Корецький.

Він також нагадав, що від початку вересня уряд уже схвалив та передав до парламенту вісім законопроєктів, які необхідні для залучення міжнародного фінансування.

За планом Кабмін має ухвалити всі передбачені рішення до 1 листопада.

Корецький закликав депутатів незалежно від їхньої політичної приналежності якнайшвидше підтримати законопроєкти. За його словами, це необхідно для стабілізації державних фінансів, а також забезпечення видатків на оборону та соціальну сферу.

Чому Україні потрібні додаткові кошти

Потреба в додатковому фінансуванні виникла на тлі суттєвого зростання оборонних витрат. За даними The New York Times, Україна звернулася до союзників із проханням додатково профінансувати близько $27 млрд оборонних потреб.

У Європейському Союзі цей запит став несподіваним для частини чиновників. Європейські партнери хочуть отримати детальніше пояснення щодо причин такого значного дефіциту та того, на що саме необхідні додаткові кошти.

За інформацією видання, у ЄС намагаються з'ясувати, як сформувався дефіцит та чи справді Україні потрібна вся запитувана сума.

Президент Володимир Зеленський заявив, що за попереднього керівництва Міністерства оборони було заздалегідь витрачено кошти, які планували використати наприкінці року. Колишній міністр оборони Михайло Федоров це заперечує та стверджує, що за час його роботи дефіциту такого масштабу не було.

Голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла, що ще на початку року депутатів попереджали про можливий дефіцит приблизно у $7,5 млрд.

Водночас, за її словами, за перші вісім місяців року військові витрати зросли більш ніж на 17% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Підласа також пов'язала погіршення фінансової ситуації з посиленням російських атак на українську промисловість. Зокрема, йдеться про удари по металургійних підприємствах та експортному зерновому коридору. Через це Україна, за її словами, лише за минулий місяць втратила приблизно половину очікуваних доходів.

Європейський Союз навесні погодив для України кредит на 90 млрд євро, який передбачає поступове фінансування у 2026-2027 роках.

Однак через зростання оборонних витрат Київ прагне отримати частину цих коштів раніше. Водночас у ЄС побоюються, що дострокове використання фінансування, передбаченого на 2027 рік, призведе до скорочення фінансового ресурсу України наступного року.

Тому європейські чиновники мають оцінити не лише нинішній дефіцит українського бюджету, а й майбутні фінансові потреби держави.

На цьому тлі Україна також наполягає на використанні заморожених російських державних активів. У Європі зберігається близько 210 млрд євро таких активів. Київ виступає за їхнє використання для фінансування оборони України.

Водночас навколо цього питання залишаються юридичні та фінансові ризики. Зокрема, Бельгія побоюється можливих судових позовів і потенційних збитків, оскільки значна частина заморожених російських активів зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

На початку вересня в Брюсселі заявили, що ЄС не розглядає новий механізм для прискорення виплат Україні за кредитом на 90 млрд євро. Кошти планують надавати протягом двох років, як і передбачалося спочатку.

Читайте також