GNT Group у центрі скандалу: як Сергій Гроза і Володимир Науменко обманювали кредиторів і виводили мільйони

Головне
Кредитори з США звинувачують власників GNT Group у масштабних махінаціях із зерновими активами та розкраданні $150 мільйонів. Один з партнерів – за ґратами, інший – веде інформаційну війну.
Головне
8 Липня, 09:19

Власники одного з найбільших зернових терміналів України — GNT Group — опинилися у центрі міжнародного скандалу. Після арешту співвласника Володимира Науменка за розтрату $20 мільйонів, його бізнес-партнер Сергій Гроза намагається уникнути відповідальності, звинувачуючи іноземних кредиторів у рейдерстві та заполоняючи медіапростір проплаченими матеріалами. У той час Лондонський суд підтверджує правоту інвесторів, а розслідування розкриває багаторічні схеми з ухилення від податків та експорту зерна через офшори.

Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

Масштабна фінансова афера за участю української компанії GNT Group, що володіє одним із найбільших зернових терміналів України — «Олімпекс» в Одеському порту, набирає обертів. Її співвласники — Сергій Гроза та Володимир Науменко — стали фігурантами міжнародного скандалу через махінації з кредитними коштами та незаконний експорт сільськогосподарської продукції. У центрі уваги — привласнення $150 мільйонів, наданих іноземними фондами для розвитку бізнесу, з яких частина, за даними слідства, була просто виведена або використана в корисливих цілях.

Справжній конфлікт розгорівся ще у 2022 році, коли американські інвестиційні фонди Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners звернулися до суду з вимогою стягнення боргу. Ці кредитори надали значні фінансові ресурси для розвитку інфраструктури терміналу та аграрного експорту, однак натомість зіткнулися з небажанням Грози та Науменка повертати кошти. За даними міжнародного розслідування, партнери вдалися до схеми «самопробачення» боргу — фактично списавши собі зобов'язання перед фондами.

У травні 2025 року ситуація загострилася. Володимира Науменка затримали за підозрою у розтраті $20 мільйонів кредитних коштів та 116 тисяч тонн зерна, призначених для експорту. Печерський районний суд Києва визначив заставу у 570 мільйонів гривень — одну з найбільших за останні роки. Це стало серйозним ударом для GNT Group, адже саме Науменком курувалося операційне управління експортними ланцюгами.

Його партнер, Сергій Гроза, вирішив не здаватися — обрав тактику публічного наступу, звинувативши кредиторів у «рейдерському захопленні» бізнесу. Паралельно він розгорнув масштабну медіакампанію, яка включає «джинсовані» інтерв’ю в «Цензорі», позитивні матеріали у «Дзеркалі тижня» та навіть сюжети на телеканалі «1+1». Мета кампанії — змінити фокус уваги з фактів розкрадань на нібито зовнішню атаку на український бізнес.

Втім, минуле самого Грози залишає багато запитань. У 2007 році проти нього відкрили кримінальну справу за ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212 ККУ). Його навіть оголошували в міжнародний розшук — бізнесмена затримали у Франції та екстрадували до України. Проте згодом справу загадково закрили, що дає підстави говорити про можливу корупційну змову.

Компанія «Олімпекс Купе Інтернешнл», яка є ядром GNT Group, вже фігурувала у кримінальних провадженнях. В одному з них йшлося про організацію злочинної схеми ухилення від податків шляхом експорту зерна через ланцюжок іноземних компаній. За оцінками слідства, ця схема завдала державі збитків на 4,5 мільярда гривень.

Попри серйозні звинувачення і міжнародну увагу, Сергій Гроза продовжує уникати відповідальності, користуючись медійними та юридичними інструментами. Він подає зустрічні позови, блокує виконання рішень судів, а також спекулює на темі «зовнішнього тиску на український бізнес». Однак підтвердження його причетності до розтрати іноземних інвестицій уже пролунали у рішенні Лондонського суду, який визнав вимоги кредиторів повністю обґрунтованими.

Поки Науменко перебуває під арештом, а Гроза веде кампанію в ЗМІ, інвестори продовжують юридичну боротьбу, домагаючись повернення коштів. Ситуація навколо GNT Group залишається лакмусовим папірцем для інвестиційного клімату України, адже від прозорості розв’язання цієї справи залежить репутація всієї держави як партнера на міжнародному ринку.

Читайте також