Легальний "відкуп" корупціонерів? Українці обурилися після ухвалення у першому читанні законопроєкту №11340

Верховна Рада України 18 липня ухвалила в першому читанні законопроєкт №11340, який передбачає можливість для підозрюваних у корупції уникнути суворого покарання, заплативши штраф.

Цей законопроєкт, що стосується угоди зі слідством у справах про корупційні злочини, викликає занепокоєння в українців, оскільки дозволяє корупціонерам уникати в'язниці, не розкриваючи співучасників та не надаючи додаткову інформацію про інші злочини.

Що передбачає законопроєкт №11340

Законопроєкт пропонує внесення змін до частини третьої статті 53 Кримінального кодексу України, що дозволять підозрюваним у корупції укладати угоду з прокурором про визнання винуватості. Згідно з цим документом, підозрювані зможуть погоджуватись на штраф як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання своєї вини. Відповідна угода повинна бути затверджена судом.

Ключові зміни, які пропонує законопроєкт

• Надати можливість сторонам угоди погодити покарання у вигляді штрафу навіть тоді, коли його не передбачено у санкції статті.
• Надати можливість сторонам угоди погодити покарання у вигляді позбавлення волі на строк менший від найнижчої межі за умови викриття іншої особи або відшкодування збитків. У такому разі особа не може скористатися звільненням від відбування покарання, а повинна відбувати його реально.
• Чітко визначити, що звільнення від відбування покарання у звʼязку з випробуванням у разі укладення угоди можливе.

При цьому у законопроєкті запропоновано збільшити іспитовий термін – до 6 років, а також термін позбавлення волі, який дозволяє застосувати звільнення від нього – 8 років (раніше було 5 років).

Крім цього, нардепи пропонують уможливити застосування конфіскації майна у разі, якщо особа звільняється від відбування основного покарання у звʼязку з випробуванням. Проте буде передбачена можливість укладання угоди в особливо тяжких злочинах, віднесених до підслідності НАБУ, за умови повного або часткового відшкодування збитків.

Також хочуть запровадити погодження керівником органу прокуратури укладення угоди про визнання винуватості, і надати можливість змінювати угоду до моменту видалення суду до нарадчої кімнати, а також подавати її до суду одноразово повторно, якщо усунуті підстави, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди.

Розміри штрафів, згідно із законопроєктом

• від 12 тис. до 120 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі вчинення кримінального проступку (максимальний штраф може становити 2 млн 40 тис. грн);
• від 121 тис. до 1 млн 200 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі вчинення нетяжкого злочину (максимальний штраф – 20 млн 400 тис. грн);
• від 1 млн 201 тис. до 6 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі вчинення тяжкого злочину (максимальний штраф – 102 млн грн);
• від 6 млн 1 тис. до 20 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі вчинення особливо тяжкого злочину (максимальний штраф – 340 млн грн).

Грошова сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України. Її розмір 2024 року становить 17 грн.

Реакція громадськості та експертів

Громадськість та експерти висловлюють занепокоєння щодо цієї ініціативи. Вони вважають, що законопроєкт створює умови для "відкупу" корупціонерів від в'язниці, які зможуть уникнути суворого покарання, не розкриваючи співучасників та не надаючи важливу інформацію про інші злочини. Це може знизити ефективність боротьби з корупцією в країні та створити негативний прецедент

Проти такої законодавчої ініціативи виступили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та парламентський Комітет з антикорупційної політики. Зокрема, останній у своєму висновку зазначив, що у проєкті закону "виявлено окреме положення, що містить корупціогенний фактор".

"Створюються умови, за яких підозрювані чи обвинувачені у корупційних кримінальних правопорушеннях, у тому числі організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи жодних співучасників та не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини, як це передбачено чинним положенням частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України", – йдеться у висновку комітету.

У комітеті вважають, що такий підхід не сприятиме "належному притягненню винних осіб до відповідальності, ефективній протидії корупційним кримінальним правопорушенням, а також меті укладання таких угод, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими співучасниками".

Українці також виступили проти такого законопроєкту, і обурені такими діями влади.

У "Слузі народу" намагаються "вибілити" законопроєкт

Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі пояснив декілька ключових позиції по законопроєкту №11340:

1. Депутати взагалі не підіймали питання угоди зі слідством в корупційних правопорушеннях. Це надійшло від партнерів у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan.

"Голосували урядову версію, тому що уряд визначений перемовником з ЄС по цьому плану", - зазначив нардеп.

2. Пройшло перше читання і в парламенту є перелік зауважень у письмовій формі від САП та ВАКС, які мають цим механізмом користуватись.

3. Угода – це ПРАВО прокуратури, а не обов’язок.

"Сподіваюсь, що сьогодні ні в кого, особливо в середовищі громадських активістів, немає сумнівів у доброчесності та професійності керівника САП Олександра Клименка", - зазначив він.

4. Фінальна версія законопроєкту все одно буде проходити «залік» від міжнародників, каже Арахамія.

"Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроєкт зрадою, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій. Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів в подібних ситуаціях", - йдеться у повідомленні.