Politico: угода між Україною та Росією близька, але ключові розбіжності залишаються

Попри заяви представників США про наближення мирної угоди між Україною та Росією, переговорний процес залишається заблокованим через три принципові питання — територіальні вимоги Кремля, майбутні гарантії безпеки для Києва та умови припинення бойових дій.

Про це пише Politico.

Українська та російська делегації готуються до чергового раунду переговорів за посередництва США щодо припинення війни. Водночас сторони залишаються у глухому куті через фундаментальні розбіжності, які не вдалося подолати під час попередніх зустрічей, зокрема нещодавніх переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Перед зустрічами посол США Стів Віткофф заявив, що ключові розбіжності звелися до одного «розв’язного» питання. А президент США Дональд Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, зазначив, що угода щодо України, на його думку, є «досить близькою».

Однак, як зазначає Politico, реальний стан справ свідчить про інше.

За інформацією видання, переговори між Києвом і Москвою зайшли в глухий кут через три ключові питання, що лежать в основі конфлікту:

1. Територіальні вимоги Росії
2. Гарантії безпеки для України
3. Порядок припинення бойових дій — до чи після укладення угоди

Хоча Росія більше не може реально розраховувати на захоплення всієї України найближчим часом, президент РФ Володимир Путін продовжує наполягати щонайменше на повному контролі над Донбасом, на додачу до вже анексованого Криму.

Москва просуває так звану «формулу Анкориджа», відповідно до якої Україна мала б поступитися всім Донбасом, включно з територіями, які російські війська так і не змогли захопити. У Кремлі стверджують, що нібито саме про таку схему домовлялися Путін і Трамп під час зустрічі на Алясці минулого року.

Для Києва такий сценарій є неприйнятним — як з правової точки зору, так і з огляду на суспільну реакцію.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про готовність розглянути варіант, за якого Донбас міг би стати демілітаризованою «вільною економічною зоною», формально залишаючись у складі України. Однак Москва чітко дала зрозуміти, що така пропозиція її не влаштовує.

Після останнього візиту Стіва Віткоффа до Москви помічник Путіна Юрій Ушаков знову наголосив, що «досягнення довгострокового врегулювання неможливе без вирішення територіального питання», наполягаючи на передачі Росії всього Донбасу.

У середу державний секретар США Марко Рубіо визнав, що саме Донбас залишається головною нерозв’язаною проблемою.

«Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складним», — заявив Рубіо під час слухань у Комітеті Сенату з міжнародних відносин.

Ще однією серйозною точкою розбіжностей є майбутнє Запорізької атомної електростанції. Зеленський наполягає, що станція має перебувати під спільним контролем України та США.

Натомість Росія прагне бути стороною будь-якої домовленості щодо АЕС, пропонуючи варіанти спільного управління або з Вашингтоном, або навіть із Києвом.

Окремий блок переговорів стосується гарантій безпеки для України. Москва категорично відкидає можливість розміщення на українській території військ країн НАТО.

Водночас Кремль висуває власні вимоги, які називає «гарантіями безпеки» для Росії. Серед них:

• остаточне зняття питання вступу України до НАТО;
• скорочення чисельності української армії до 600 тисяч військових (проти приблизно 800 тисяч зараз);
• фактичне право вето Росії на майбутні оборонні рішення України.

Для пересічних українців найнагальнішим залишається питання припинення бойових дій. Київ наполягає на негайному припиненні вогню, тоді як Москва вимагає спочатку укласти повноцінну угоду.

Юрій Ушаков після візиту Віткоффа до Москви заявив, що до досягнення домовленостей Росія «продовжуватиме послідовно досягати цілей спеціальної військової операції».

Тим часом російські ракети щодня обстрілюють Україну, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та залишаючи сотні тисяч людей без світла в умовах зимових холодів.

На цьому тлі Німеччина розкритикувала Росію за «вперте наполягання» на максималістських територіальних вимогах. Про це пише The Guardian, зазначаючи, що позиція Кремля ускладнює будь-який реальний прогрес у мирному процесі.

Попри те, що обидві сторони намагаються продемонструвати США готовність до діалогу, аналітики звертають увагу на принципову різницю в підходах.

Засновниця R.Politik Тетяна Станова вважає, що Путін «став одержимим цією війною та прагненням зламати Україну».

За її словами, наполягання Кремля на отриманні всього Донбасу є тактикою зволікання, а не реальним шляхом до миру.

«Це свого роду гра з російського боку, де вони погоджуються говорити про нібито мирне врегулювання, маючи на увазі щось зовсім інше», — зазначила Станова.

Водночас як зазначає Politico, залишається відкритим питання, чи зможе Володимир Зеленський просунути будь-яку компромісну угоду через внутрішній політичний процес навіть у разі готовності до поступок.

Соціологічні опитування свідчать, що українці загалом готові підтримати справедливу мирну угоду, однак рівень довіри до переговорів під керівництвом США залишається низьким.

Читайте також