Україна запустила перший супутник власної мережі зв'язку: як працюватиме альтернатива Starlink

Українська компанія HIMERA спільно з данською GomSpace вивела на орбіту тестовий супутник OBRIA NANO. Проєкт має закласти основу незалежної української супутникової мережі, зменшити залежність від іноземної інфраструктури та посилити стратегічну безпеку держави.
28 Жовтня, 08:44

Українська компанія HIMERA разом із данською GomSpace вивела на орбіту OBRIA NANO — перший тестовий супутник майбутньої незалежної української мережі зв'язку. Його запуск відбувся 1 жовтня 2026 року в межах місії SpaceX Transporter-18.

Про це повідомила компанія HIMERA.

Проєкт має стати першим кроком до створення власної української супутникової інфраструктури, яка допоможе диверсифікувати канали зв'язку та зменшити стратегічну залежність України від зовнішніх постачальників послуг.

Головна мета ініціативи OBRIA — створити незалежну українську супутникову мережу. Вона має посилити стійкість національної системи зв'язку та забезпечити державі більше контролю над критично важливою інфраструктурою.

Наступним етапом проєкту стане локалізація виробництва супутників і наземних терміналів в Україні. За задумом HIMERA, це дасть змогу розвивати власні технології супутникових комунікацій, створювати виробничі спроможності всередині країни та поступово розширювати можливості національної космічної галузі.

У компанії повідомили виданню "Мілітарний", що OBRIA NANO успішно проходить випробування можливостей супутникового угруповання відповідно до плану. Технічні тести мають допомогти отримати практичний досвід роботи на орбіті, перевірити технологічні рішення та підготуватися до подальшого розвитку проєкту й інтеграції системи в національну інфраструктуру.

Супутник перебуватиме під контролем українського оператора та працюватиме в інтересах стратегічної безпеки держави.

"Це можливість закласти основу незалежної мережі зв'язку України. Ми починаємо з перевірки технологій на орбіті, а наша довгострокова мета — розвинути спроможності, які посилять стратегічну безпеку держави та зменшать залежність від зовнішніх постачальників послуг зв'язку", — прокоментував запуск співзасновник і генеральний директор HIMERA Міша Рудомінський.

У перспективі ініціатива передбачає розгортання угруповання супутників, яке зможе забезпечувати зв'язок на всій території України та доповнювати європейські супутникові мережі. Водночас запуск одного тестового апарата є початковим етапом: майбутні можливості системи залежатимуть від результатів випробувань і подальшого розгортання інфраструктури.

Паралельно Україна опрацьовує й інші проєкти у сфері супутникових комунікацій. Нещодавно Міністерство оборони підписало з фінськими компаніями ICEYE та Nokia меморандум про наміри щодо співпраці в космічній галузі. Йдеться про створення власної захищеної системи супутникового зв'язку, яка перебуватиме під контролем України.

На початку жовтня ICEYE та Nokia оголосили про спільну розробку захищеного супутникового широкосмугового зв'язку на низькій навколоземній орбіті за принципом, подібним до Starlink.

Ключова відмінність цієї концепції полягає в тому, що держава-замовник має володіти всією системою та керувати нею: супутниками, наземною інфраструктурою і терміналами. Це має забезпечити більший контроль над роботою мережі та її використанням.

Захищений супутниковий зв'язок може бути важливим для оборони, охорони державних кордонів, роботи екстрених служб і ліквідації наслідків катастроф. У разі пошкодження наземних мереж або перебоїв у роботі традиційної інфраструктури супутникові системи можуть стати додатковим каналом комунікації.

Розвиток OBRIA NANO та співпраця з міжнародними технологічними компаніями є частинами ширшої роботи над посиленням незалежності української системи зв'язку. Водночас проєкт HIMERA наразі перебуває на етапі випробувань, тому його майбутнє покриття, масштаби та практичні можливості залежатимуть від результатів тестування й подальшого розгортання супутникового угруповання.

Нагадаємо, в Україні військовий супутниковий зв’язок Starlink і Starshield відновив роботу на швидкості понад 161 км/год, однак Сили оборони та фахівці Міноборони продовжують тестування, щоб визначити граничні можливості систем.

Читайте також