ЄС шукає вихід із кризи: статус українських біженців може спричинити конфлікт між країнами

Питання майбутнього українських біженців у Європейському Союзі загострюється на тлі продовження тимчасового захисту. Як повідомляє швейцарське видання NZZ, різні підходи держав-членів до прийому біженців уже створюють напругу в межах ЄС.

Станом на 2025 рік тимчасовий захист отримали близько 4,3 млн громадян України. Статус неодноразово продовжувався — останнє подання Єврокомісії передбачає його дію до березня 2027 року.

"Брюссель побоюється, що українці переїдуть до тих країн ЄС, де умови для них найбільш сприятливі. Це неминуче призведе до конфлікту між державами-членами союзу", — йдеться у публікації.

Однак після завершення дії тимчасового захисту в ЄС досі не вироблено єдиного підходу щодо подальшого перебування біженців. Чинна правова модель передбачає три роки захисту, що унеможливлює довгострокову інтеграцію, зокрема в сферах працевлаштування та оренди житла.

"Потреба в перспективній стратегії стає дедалі нагальнішою", — наголошує Мартін Вагнер, радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) у Відні.

Перехід до загального порядку надання притулку також не вважається ефективною альтернативою — ресурси держав-членів не дозволяють обробити таку кількість заяв у стислі терміни.

Водночас в умовах тривалих бойових дій в Україні та економічної невизначеності швидке масове повернення біженців малоймовірне.

Опитування УВКБ ООН, проведене влітку 2024 року, показало, що лише 61% опитаних українців мають намір або сподіваються колись повернутися додому. У 2023 році цей показник становив 76%.

Окремі держави ЄС пропонують нові рішення. Зокрема, колишній віцепрем'єр Нідерландів Лодевейк Ашер запропонував створення "Дозволу на реконструкцію" — документа, який надавав би українцям право на проживання в ЄС терміном до десяти років. Інші ініціативи передбачають надання статусу постійного резидента.

Проте узгодження спільного рішення на рівні ЄС може зайняти роки. Наразі розглядається варіант призначення спеціального посланника, який має погодити альтернативу тимчасовому захисту з державами-членами та Україною.

Проблемним залишається й критерій надання дозволу на постійне проживання. У більшості країн він передбачає наявність трудового контракту, що фактично виключає з процесу літніх людей, жінок із дітьми та осіб з інвалідністю.

За прогнозами експертів, довгострокова інтеграція біженців в ЄС або їх повернення до України залежатимуть насамперед від внутрішніх обставин в Україні, а не умов перебування у країнах прийому.

Нагадаємо, що Єврокомісія розглядає внесення Росії до "сірого списку" країн із слабким контролем за відмиванням грошей. Включення Росії до списку посилить фінансовий тиск та збільшить перевірки транзакцій із країною.