Реновація замість знесення: у Раді пояснили майбутнє «хрущовок» та застарілого житла
Парламентарі наголошують на комплексному підході до реновації житлового фонду, де демонтаж будівель розглядається як крайній захід, а пріоритетом є енергомодернізація та реконструкція кварталів.
Очільниця профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк внесла ясність у питання оновлення застарілих багатоповерхівок. Наразі в Україні нараховуються десятки тисяч об'єктів, що потребують оновлення, проте масового знесення «хрущовок» не планується. Замість цього розглядається модель комплексної реконструкції, яка включає заміну інженерних мереж, утеплення та зміну архітектурного вигляду цілих районів.
Про це стало відомо з офіційних коментарів голови Комітету з питань державної влади та містобудування.
Законопроєкт про комплексну реконструкцію кварталів, який уже пройшов перше читання, наразі перебуває на стадії глибокої переробки. Основний акцент зміщується з точкового знесення окремих будинків на системний розвиток територій. Важливо, що рішення про демонтаж конкретної будівлі прийматиметься лише після технічної експертизи, яка підтвердить неможливість або недоцільність її відновлення чи модернізації.
Серед основних варіантів оновлення житлового фонду розглядаються:
- Енергомодернізація: повне утеплення фасадів, заміна вікон та встановлення сучасних індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
- Надбудова додаткових поверхів: можливість збільшення житлової площі за рахунок нових конструкцій, що може стати інвестиційним ресурсом для оновлення старого будинку.
- Реконструкція мереж: капітальний ремонт застарілих систем водопостачання, каналізації та електромереж, які в більшості «хрущовок» перебувають у критичному стані.
- Перебудова кварталів: знесення найбільш аварійних споруд із будівництвом на їхньому місці сучасного житла з дотриманням нових норм інсоляції та інфраструктури.
Остаточну модель реновації обіцяють презентувати лише після широких консультацій із експертним середовищем та представниками місцевих громад. Головним викликом залишається механізм відселення мешканців у разі потреби капітальних робіт та пошук джерел фінансування, які б поєднували державні кошти, муніципальні програми та приватні інвестиції. У 2026 році це питання залишається одним із ключових для відновлення міст та підвищення енергоефективності країни.
Також нагадаємо, що у 2026 році ринок оренди житла продемонстрував нерівномірну динаміку: поки у Києві та Одесі кількість відгуків на оголошення знижується, у Запоріжжі та Харкові фіксують рекордну конкуренцію серед охочих винайняти квартиру.
Читайте також