Криптовалюта в законі: навіщо Рада прийняла законопроєкт про віртуальні активи

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи". Попри на те, що він рамковий і потребує подальших доопрацювань, власники цифрових активів надалі отримають можливість їх легально обмінювати і декларувати. Парламент.ua розбирався в особливостях нового закону.

Навіщо Україні криптовалютне регулювання

На сьогодні обіг криптовалюти в Україні становить близько 1 млрд грн на добу. Тому це один з найцікавіших і перспективних ринків в світі. Для порівняння, обсяг криптовалюти в країні в 50 разів перевищує вклади в українські гривневі акції та цінні папери.

Якщо говорити про світові масштаби, то капіталізація ринку криптовалюти вже давно перевалила за два трильйони доларів. Готівкові гроші втрачають свою затребуваність, а цифрові, навпаки, набувають все більшого поширення. Вони стають не тільки зручним засобом платежу, а й інвестиційним інструментом, - пояснив Микола Удянський (досьє Миколи Удянського).

В результаті настав момент, коли українська влада вже не могла ігнорувати цю індустрію. Тому Міністерство цифрової трансформації поставило перед собою завдання врегулювати цей ринок.

Як створювався закон про регулювання криптовалюти

Насправді врегулювати криптовалюту в Україні намагаються останні сім років. У жовтні 2014 року набув чинності закон України "Про запобігання корупції", який зобов'язав чиновників декларувати криптовалюту і частково ввів визначення криптовалюти як нематеріального активу.

У 2018 році був розроблений і зареєстрований законопроєкт №9083 про оподаткування операцій з віртуальними активами. Але тоді він не знайшов підтримки в парламенті і в підсумку був відкликаний.

Народні депутати не поспішали вводити криптовалюту в правове поле ймовірно через те, що багато хто з них мав значні суми у своїх криптовалютних гаманцях. І тільки коли громадськість про це дізналася, їм довелося задуматися про легалізацію своїх активів, - каже співзасновник Prof-it Blockchain.

Читайте також

Поштовхом для створення нового документа стало нове скликання Верховної Ради в 2019 році, коли в парламенті з'явилося депутатське об'єднання Blockchain4Ukraine. Тоді ухвалили закон №2179, в який внесли правку про віртуальні активи і тим самим вперше в історії України ввели в нормативне поле країни цей правовий термін.

Після цього парламентарії і профільні експерти серйозно взялися за розробку безпосередньо криптовалютного документа. Так з'явився законопроєкт №3637, який 2 грудня 2020 року Рада ухвалила в першому читанні, а вже у вересні – в цілому.

Тепер криптосфера очікує підписання закону президентом, після чого почнеться підготовка додаткових документів, які дозволять запустити в Україні у 2022 році легальний і цивілізований ринок віртуальних активів.

Що передбачає законопроєкт №3637

Законопроєкт "Про віртуальні активи" став базовим законом галузі. Він визначає поняття та правовий статус віртуального активу, а також питання прав власності та здійснення операцій з такими активами в Україні. Таким чином він гарантує юридичний захист учасникам ринку.

Завдяки цьому документу ринок встав на шлях легалізації. Адже бізнес зможе працювати офіційно і буде здатний захистити власні віртуальні активи, а країна отримає додаткові надходження від податків, - продовжує експерт.

Після того як документ підпише президент, криптовалюта отримає юридичний статус, учасники ринку зможуть в судовому порядку захищати своє право на віртуальні активи, а на український ринок зможуть вийти міжнародні криптобіржі.

Регулювати цей ринок буде Мінцифри. Однак в окремих випадках повноваження будуть у Нацбанку і Національної комісії з цінних паперів.

Також в Україні з'явиться новий орган - Національна служба з регулювання обігу віртуальних активів. Вона буде відповідальна за видачу криптокомпаніям дозволів на роботу в Україні.

І останнє, про що йдеться в законопроєкті - фінансовий моніторинг криптовалютного ринку буде відбуватися відповідно до рекомендацій FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей).

Як Нацбанк оцінив закон про віртуальні активи

Відразу після ухвалення законопроєкт №3637 у другому читанні, Національний банк України поспішив зробити заяву, що віртуальні активи не будуть платіжним засобом. Законним засобом платежу залишається гривня.

У процесі створення документа, НБУ надав досить багато правок. Але наполягав він як мінімум на одній - віртуальні активи не можуть бути предметом обміну на товари, майно, роботи і послуги.

Нацбанк не хоче, щоб криптоактиви були засобом розрахунку. Адже через це НБУ може втратити вплив на обіг національних грошових коштів. Також це може вплинути на ухилення від сплати податків, - зазначає Микола Удянський.

Таким чином цифрові активи зайняли місце між інформацією та об'єктом інтелектуальної власності.

Чого чекати після ухвалення закону про віртуальні активи

Після того, як закон "Про віртуальні активи" ухвалив парламент, його повинен підписати президент. Наступний важливий крок - розробка і впровадження нормативно-правових актів. Вони повинні будуть регламентувати деталі функціонування ринку віртуальних активів, які забезпечать захист учасників від шахраїв і втрати інвестицій.

Законопроєкт - це тільки старт. Це тільки фундамент, на якому все буде будуватися. Згодом з'являться податкові норми, завдяки яким з криптовалютою зможуть працювати банки і бізнес. Цей законопроєкт не Конституція. Надалі він буде змінюватися і адаптуватися до ринку, - підсумував Микола Удянський.

Читайте також