Під носом у Корецького організували «бек-офіс». Чому мовчить керівництво Нафтогазу?

Поки країна виборює енергонезалежність, ключовий актив Групи Нафтогаз — АТ «Укргазвидобування» (УГВ) — перетворився на майданчик для сумнівних схем та багатомільйонних відкатів. Наше журналістське розслідування викрило існування так званого «бек-офісу», що контролює закупівлі стратегічних держкомпаній. Виявляється, схема «шлагбаум» існує не лише в Енергоатомі, а й в іншій стратегічній для країни компанії - НАК «Нафтогаз України»

Попри численні факти зловживань та кримінальні провадження, керівництво НАК «Нафтогаз Україна» та особисто очільник «Укрнафти» Сергій Корецький (якого пов’язують із впливом на операційні процеси) воліють грати у «мовчанку». Але про все по-порядку.

Стіна мовчання, або подвійна броня Нафтогазу

Редакція двічі зверталася до НАК «Нафтогаз України» та особисто до керівника НАК Сергія Корецького з фактами, що вказували на необхідність проведення як мінімум службової перевірки діяльності директора із закупівель УГВ Романа Власенка.

Обидва запити були цинічно проігноровані. При тому, що джерела всередині компанії повідомили: запит дійшов до Корецького і наробив чимало галасу в керівництві НАКу. Мабуть, слід нагадувати, що така позиція «страуса» прямо суперечить Кодексу корпоративної етики Нафтогазу та Антикорупційній програмі Групи, яка декларує «нульову толерантність до корупції». Виникає питання: чи не є це мовчання ознакою прямого лобізму або співучасті у схемах?

«Бек-офіс» та його бенефіціари

За даними наших джерел, у структурі Нафтогазу сформувалася стійка група осіб, яка фактично керує грошовими потоками через систему «вирішення проблем» для постачальників. Той самий «шлагбаум», тільки в профіль. До складу цього тіньового офісу, окрім Романа Власенка, ймовірно входять:

• Юрій Чернега (начальник департаменту безпеки Нафтогазу);
• Дарія Дейнеко (в.о. начальника Офісу з етики закупівель);
• Надія Бігун (директор з операційної діяльності Нафтогазу).

Судячи з посад, ця група має повний цикл контролю: від формування тендерних умов до «етичної» перевірки та безпекового супроводу контрактів. Ціна питання — мільярди гривень, які вимиваються з бюджету країни в такий (м’яко кажучи) непростий для неї час. 

Ба більше, як нам стало відомо, на одному з нещодавніх засідань Сергій Корецький висловив невдоволення роботою Надії Бігун, директора з операційної ефективності у сфері закупівель та управління ланцюгами постачання Групи Нафтогаз. Закупівля обладнання, необхідного для ремонту одного з постраждалих об’єктів нафтогазової сфери, забуксувала. Очільник НАК Корецький впевнений, що причина в (без)діяльності Надії Бігун. Під час доповіді останньої конкретних термінів поставок озвучено не було, що викликало бурхливу емоційну реакцію Корецького. Йому довелось нагадати Бігун, що країна знаходиться в критичній ситуації і подібні затримки виникати не повинні. Дивно, звісно, що пані Бігун доводиться нагадувати очевидні речі. Однак це лише один пазл з великої картини, де є й некомпетенція, й корупція, й навіть відверте вимагання. І Бігун тут грає лише одну з ключових ролей, але не єдину.

Схема «Дискваліфікація та суди»

Механізм роботи Романа Власенка в УГВ вражає своєю зухвалістю. Вона складається з трьох етапів:

1. Штучні обмеження: У тендери вписуються технічні вимоги без жодного обґрунтування, під конкретного постачальника.
2. Вибивання конкурентів: Дешевші пропозиції (наприклад, ТОВ «МІК» у тендері на компресори, де різниця склала 20 млн грн) неправомірно відхиляються.
3. Судовий «футбол»: Коли Антимонопольний комітет (АМКУ) стає на бік чесного бізнесу, УГВ йде до суду, щоб просто затягнути час. Доки триває суд, термін тендерних пропозицій спливає — і тендер скасовують, щоб провести його знову під «свого» переможця.

Китайський трубний «експрес»: мінус 3 мільярди для бюджету

Одним із гучних епізодів є лобіювання Власенком і Ко китайських виробників труб. Замість підтримки вітчизняних заводів, УГВ уклало контракти з китайськими дистриб’юторами (зокрема Liberty Tool International Inc.) на суму понад $250 млн.

Нескладні математичні підрахунки дають зрозуміти, що близько 3 млрд грн податків не надійшли до України. Що не менш важливо, контракти укладаються у валюті з відстрочкою платежу, що через курсову різницю коштувало компанії додаткових 100 млн грн. На виході переможець Liberty Tool International заявив про «нульове мито», хоча за даними Митної служби має сплачувати 51,52%. Це пряма ознака підробки документів (ст. 366 ККУ).

Геологічний абсурд на мільярди

Зловживання не обмежуються лише закупівлями. На свердловину №888 Шебелинського родовища було витрачено 1,3 млрд грн, попри попередження геологів про відсутність там газу. Запуск активно висвітлювали в ЗМІ, долучили навіть відому телеведучу Лесю Нікітюк. Однак пізніше в самому НАК визнали: ефективність цього проекту сумнівна. Керівник інтегрованого газового бізнесу НАК "Нафтогаз України" Андрій Фаворов у лютому 2020-го заявив, що успіх видобутку газу глибоких покладів на Шебелинському родовищі дорівнює всього 30%.

Замість ліквідації «пустої» свердловини, її перевели в спостережний фонд на 15 років, щоб штучно амортизувати витрати та зменшити податкову базу та дивіденди державі. Аналогічна історія наразі розгортається на Західно-Старовірівському родовищі, де сума питання вже 1,8 млрд грн.

Кейс з іншою свердловиною виглядає не менш абсурдним. Буріння свердловини №55 Західно-Старовірівського родовища було розпочато у серпні 2024 року, тобто вже під час повномасштабної війни. Передати її в ексклуатацію очікувалось у квітні 2025 року, однак на початок 2026 року свердловина у видобувному фонді НАК "Нафтогаз України" досі не з’явилась. Джерела на підприємстві не під запис повідомляють: свердловина виявилась сухою! Отже, газу там немає. 

Водночас Нафтогаз виділив на продовження реалізації цього проєкту вже 636,2 млн грн. При цьому відомо, що поточний ремонт свердловин №103 та №104 того ж Західно-Старовірівського родовища відкладається вже 10 років - грошей на нього не знайшлось. При тому, що бюджет ремонту складає близько 40 млн. грн. В підсумку - замість ремонту існуючих свердловин, чиновники Нафтогазу вкладають гроші в нові сухі свердловини. Чи можливою була б така ситуація, якби начальник департаменту безпеки Нафтогазу Юрій Чернега гідно виконував свою роботу?

«Шлагбаум» в Нафтогазі

«Плідна робота» з тендерами та постачальниками - окремий напрямок роботи тіньового «бек-офісу». Відома на всю Україну схема «шлагбаум», яку детективи НАБУ зафіксували в Енергоатомі, очевидно, працює й тут. 

Візьмемо хоча б простий приклад - постачання баритового концентрату до дочки НАК - АТ «Укргазвидобування». Баритний порошок додають в розчин для буріння для збереження його щільності. 12 грудня 2025 року оголошено тендер на закупівлю 8800 тон цього концентрату, очікувана вартість - 123 563 690,51 UAH ($330 за тонну). https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-12-005341-a 

На момент завершення подання тендерних пропозицій (31 грудня 2025 року) зареєстровано три потенційні постачальники. Найнижчу пропозицію дало ТОВ «Епіцентр К» - 119 724 955,20 грн з ПДВ (постачали концентрат бариту планували з Єгипту, Болгарії та Туреччини. Дещо вищу пропозицію дала ТОВ «Торгова трубна компанія» (поставка планувалась з Туреччини та Болгарії). Найдорожчою опинилась пропозиція ПП «АЛЬФА ЛЮКС» - 121 699 512,00 грн з ПДВ (матеріал з Єгипту, Болгарії та Туреччини).

В ході аукціону переможцем мало б було визначено ТОВ «Епіцентр К» з пропозицією 111 088 267,20 грн з ПДВ. Однак найнижча тендерна пропозиція цієї крупної компанії була відхилена! В АТ «Укргазвидобування» назвали наступні причини: Учасником на виконання вимоги пункту 1 частини ІІ додатку № 3 до тендерної документації надано документи про якість товару, які містять недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі.

Слід зауважити, що два виробники та дві країни походження товару співпадали у всіх трьох увасників аукціону - Туреччина (Ado Madencilik Elektrik Üretim San.Ve Tic.A.Ş. (https://adomining.com/products)) та Болгарія (RUA Bulgaria EOOD (Barite Mining LTD) https://rua-group.com/products/barite/api-grade-barite/). Ці компанії є членами Асоціації баритів (https://www.barytes.org/members1/), що додатково гарантує їх якість. 

Ще одним постачальником, якого зазначали ТОВ "Епіцентр К" та ПП «АЛЬФА ЛЮКС» був виробник з Єгипту (EGYPT NANO TECHNOLOGIES СО. S.A.E. (https://rpminerals.com/products/)). Тобто теж співпадіня. Однак, попри наявність всіх документів, сертифікатів та паспортів, в АТ «Укргазвидобування» увімкнули той самий «шлагбаум» - пропизицію ТОВ «Епіцентр К» відхилили. Переможцем визнано ТОВ «Торгова трубна компанія». І це лише один приклад…

Про неймовірну тендерну удачу ТОВ «Торгова трубна компанія» на торгах АТ «Укргазвидобування» можна було б зняти цілий фільм. Однак це тема для окремого розслідування. Що можна сказати точно, результати тендерів підтверджують: «шлагбаум» працює. І навіть такий крупний гравець як «Епіцентр» нічого не може з цим вдіяти.

Підсумок: запитання до правоохоронців

Роман Власенко вже є фігурантом кримінальних проваджень НАБУ (№42025000050000042) та фігурує в ухвалах ВАКС. Проте він продовжує обіймати посаду.

Ігнорування журналістських запитів з боку НАК «Нафтогаз» та Сергія Корецького може свідчити про те, що «бек-офіс» — це не самодіяльність Власенка, а санкціонована згори система. Інакше чому Корецькому, якого чомусь вважають успішним топ-менеджером, прикривати сумнівні схеми? Відповіддю може бути некомпетенція і неможливість навести порядок в структурі Нафтогазу. 

Ми продовжуємо слідкувати за ситуацією в критичній нафтогазовій сфері, однак, окрім журналістів, схеми в Нафтогазі точно мали б зацікавити НАБУ та ДБР. Як показав «Міндічгейт», всі навіть найпотужніші «бек-офіси» можуть впасти, якщо на те є воля. Адже не просто так люди з картонками виходили на протести захищати незалежність НАБУ?