Буряк Володимир

Буряк Володимир Вікторович - міський голова Запоріжжя з 2015 року, колишній головний інженер комбінату "Запоріжсталь".

Місце народження

Народився 20 липня 1965 року в селищі Курилівка Дніпропетровської області.

Освіта

У 1987 році закінчив Дніпродзержинський індустріальний інститут (нині - Дніпровський державний технічний університет) за фахом "Обробка металів тиском".

Родина

• Дружина: Майя Володимирівна.
• Діти: дочка Марія, внучка Софія.

Коротка біографія

• Трудова біографія Володимира Буряка почалася в 1987 році на металургійному комбінаті "Запоріжсталь" в цеху гарячого прокату тонкого листа.
• З 1989 по 1990 рік - старший майстер дільниці обробки рулонів цеху гарячого прокату тонкого листа.
• У 1990-1992 роках - старший майстер стану.
• У 1992-1999 роках - перший заступник начальника цеху гарячого прокату тонкого листа.
• З 1999 року - начальник виробничого відділу.
• З 2005 по 2012 рік - директор з виробництва комбінату "Запоріжсталь".
• З 2012 по 2015 рік - директор з інжинірингу (головний інженер) комбінату.
• З 25 листопада 2015 року - обраний мером Запоріжжя. На вибори пішов як самовисуванець. Переміг у другому турі, набравши 58,48% голосів виборців.
• 2020 рік - разом зі своєю новоствореною політичною силою "Партія Володимира Буряка. "Єднання", зареєстрованої в січні 2020 року, пішов на місцеві вибори.
• 6 листопада 2020 року - повторно обраний на посаду міського голови Запоріжжя в першому турі, отримавши 59,99% голосів виборців.
• 29 вересня 2021 року - пішов у відставку через стан здоров'я.

Громадська і політична діяльність, скандали

Середню освіту Володимир Буряк отримав в рідному селищі. Потім вступив до Дніпродзержинський індустріальний інститут на відділення "обробки металів". Після закінчення вишу майбутній мер переїхав до Запоріжжя. Згідно біографії Володимира Буряка, до обрання на пост міського голови Запоріжжя він 28 років пропрацював на одному підприємстві - металургійному комбінаті "Запоріжсталь".

Свій кар'єрний шлях Володимир Вікторович почав в 1987 році з посади інженера-металурга цеху гарячого прокату тонкого листа. Через кілька років став старшим майстром, потім заступником начальника цеху.

У 2012 році підприємство перейшло під контроль олігарха Ріната Ахметова, а Володимир Буряк в тому ж році отримав підвищення, ставши головним інженером.

У 2015 році невідомий широкому загалу головний інженер "Запоріжсталі" Володимир Буряк висунув свою кандидатуру на виборах міського голови Запоріжжя. Попри те, що на вибори він пішов як самовисуванець, заводчанина-інженера називали людиною Ріната Ахметова і пов'язували з "Опозиційним блоком". Сам Буряк заперечував приналежність до даної політичної сили, позиціонуючи себе, як "незалежний кандидат".

Досьє Буряка зазначає, що його передвиборча кампанія супроводжувалася потужною інформаційною підтримкою. Місто заповнили рекламні щити із зображенням Володимира Буряка і слоганом: "Сила Запоріжжя - це люди". І хоч майбутній мер прямо не асоціював себе з жодною політичною силою, відзначали, що його реклама була оформлена в стилі "Опозиційного блоку". Статті про Буряка з'являлися на головних шпальтах "Індустріального Запоріжжя" та інших місцевих газет. На телеканалах регулярно виходили сюжети про головного інженера "Запоріжсталі". На регіональному каналі ТВ-5 був показаний документальний фільм "Вся правда про Володимира Буряка", в якому кандидат від трудових колективів позиціювався як професіонал, потомствений металург і "міцний господарник".

ЗМІ писали, що рекламну кампанію Буряка проспонсорував Рінат Ахметов. Олігархові була необхідна "своя" людина на посту мера, щоб укріпитися в місті, де знаходиться велика частина активів групи СКМ.

Рекламна кампанія принесла свої результати. Самовисуванець Володимир Буряк здобув перемогу в другому турі виборів з результатом 58,48%, перемігши народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" Миколи Фролова. 25 листопада 2015 року Буряк прийняв присягу міського голови Запоріжжя. Присутні активісти зустріли новообраного мера криками "Ганьба!", свистом і плакатами "Обережно - регіонал", "Ахметов геть!".

Під час першої каденції Буряк зі змінним успіхом виконував дані жителям Запоріжжя обіцянки з капітального ремонту доріг, реконструкції житлових будинків, шкіл і лікарень, оновленню пасажирського транспорту, ремонту тепломереж та інших робіт з благоустрою міста. Одним з важливих досягнень мера стало відкриття у 2019 році нового терміналу міжнародного аеропорту "Запоріжжя".

Володимир Буряк (фото: сайт Запорізької міськради)

Однак, багато важливих проблем міста залишилися невирішеними. Запоріжжя залишається одним з найбільш забруднених міст України. Концентрація шкідливих речовин в повітрі часом перевищує норми в десятки разів, зокрема, через порушення екологічних норм такими підприємствами, як "Запоріжсталь", Запорізька ТЕС АТ "ДТЕК" Дніпроенерго". Ці підприємства увійшли до списку 20-ти найбільших забруднювачів повітря в Україні, опублікованого у 2019 році на сайті Міністерства енергетики.

Також залишилося невирішеним питання з мостами, будівництво яких було розпочато ще у 2004 році. Володимир Буряк пояснює це тим, що мости перебувають на балансі держави й міська влада не має ніяких важелів впливу. Хоча у 2017 році мер заявляв, що почалися роботи з розконсервації об'єкта після простою. Недобудовані мости через Дніпро вже охрестили "пам'ятником корупції". У липні 2019 року під час робочого візиту президента Володимира Зеленського в Запоріжжі мер обговорив з ним проблему довгобуду.

За час роботи градоначальником проти Буряка було відрито кілька кримінальних справ. Зокрема, прокуратура підозрювала мера в незаконному звільненні глави департаменту ЖКГ запорізької міськради Валерія Безлепкіна. Також Буряк був фігурантом у справі про несплату "Запоріжсталлю" коштів пайової участі на розвиток інфраструктури Запоріжжя, із-за чого бюджет міста втратив 15 млн. гривень.

В одному з інтерв'ю на запитання про 49 кримінальних справ проти нього, Буряк відповів: "Я не бачив цих справ. Є кримінальні провадження по тим чи іншим комунальним підприємствам. Я цього не заперечую. На це є силові органи, які повинні стояти на сторожі бюджетних грошей".

Під час карантину навесні 2020 року проти градоначальника було порушено кримінальну справу за те, що міська влада не виконала постанову Кабміну про припинення громадського транспорту в місті. На що Буряк відреагував: "Як бути з людьми, які повинні їздити на життєво необхідні процедури, зокрема гемодіаліз? Що робити запорожцям, які повинні доглядати за паралізованими або хворими літніми батьками?".

Володимир Буряк (фото: сайт Запорізької міськради)

Відзначився мер Запоріжжя й амурним скандалом. ЗМІ приписували градоначальнику роман з колишньою журналісткою телеканалу "ТВ-5" Наталією Зайченко, яка раніше обіймала посаду радника міського голови. Деякі журналісти стверджували, що коханка отримала від мера квартиру за рахунок бюджетних коштів.

У травні 2019 року градоначальник був госпіталізований з підозрою на інфаркт. Він переніс операцію з шунтування серця. У вересні йому зробили другу операцію.

Колишній головний інженер "Запоріжсталі" продовжував позиціювати себе як міцного господарника та управлінця протягом усієї каденції. На муніципальному телеканалі "Z" регулярно виходили сюжети про діяльність міської влади виключно в позитивному світлі. Про телеканал говорили, що він перетворився на агітаційний майданчик Буряка. На офіційній сторінці міського голови Запоріжжя в Facebook також постійно з'являються докладні фотозвіти про роботу мера на благо міста, чи то будівництво терміналу аеропорту чи ремонт ліфта.

16 січня 2020 року було створено нову політичну силу - "Партія Володимира Буряка. "Єднання". 2 липня 2020 року чинний мер заявив, що буде балотуватися на другий термін і піде на вибори зі своєю партією.

25 жовтня 2020 року він здобув переконливу перемогу в першому турі, отримавши 59,99% голосів виборців. Політсила Буряка показала гарний результат на місцевих виборах 2020. До міської ради "Єднання" провело 16 депутатів, випередивши "ОПЗЖ" і "Слугу народу", від яких пройшло по 13 представників.

29 вересня 2021 року Буряк написав заяву про відставку, пояснив це, що треба поберегти здоров'я.

Нагороди

• 2008 рік - Почесна грамота Кабінету Міністрів України.
• 2010 рік - Знак "За натхненну працю" III ступеня.
• 2013 рік - Грамота Мінпромполітики України.