Хмара Євген

Хмара Євген Леонідович - колишній начальник Центру спеціальних операцій «А» СБУ, до переходу в «Альфу» служив у Центрі спецпризначення "Омега" Нацгвардії України

Факти з біографії Євгена Хмари

У мережі доволі мало інформації про минуле Євгена Хмари, що цілком закономірно, враховуючи специфіку його місця служби. Тому зупинимось лише на деяких достовірно відомих фактах його біографії.

Дещо розповів народний депутат України, полковник СБУ Роман Костенко. Він служив разом з Євгеном В «Альфі» і вказав, що Хмара прийшов в ЦСО «А» СБУ в 2011 році і до цього не був новачком у силах спецоперацій, адже до переходу в СБУ був офіцером Нацгвардії у Центрі спецпризначення «Омега». Те, що Хмара виходець із "Омеги" підтвердив і нинішній начальник цього Центру спецпризначення, генерал-майор Павло Яцюк.

Нардеп Роман Костенко також інформував про деякі моменти служби свого колеги в «Альфі»: «Євген починав із того, що був брічером (бійцем силового підрозділу, головним завданням якого є забезпечення швидкого проникнення підрозділу всередину будівлі), а потім очолив "спецназ в спецназі" – суперелітний підрозділ усередині самої "Альфи", куди був удвічі сильніший відбір, ніж у сам Центр спецоперацій «А».

Євген Хмара – майже 15 років на службі в «Альфі»

Дійсно, у квітні 2023 року Зеленський підписав указ про призначення Хмари начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України.

А 25 серпня 2025 року Указом Президента України Євген Хмара був призначений начальником усього Центру спеціальних операцій «А» СБУ.

Військове звання, нагороди та відзнаки

Відомо, що станом на початок 2019 року Хмара мав військове звання підполковника. Повномасштабна війна з Росією повністю розкрила його талант умілого організатора спеціальних операцій і офіцера, що був взірцем особистої хоробрості. Вже в серпні 2023 року він отримав звання бригадного генерала, а менше ніж через рік, в червні 2024 року, йому було надано звання генерал-майора.

Ще до повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну Хмара виконував різні таємні місії під час АТО і в лютому 2016 року отримав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».

21 березня 2019 року офіцер був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Після початку повномасштабної війни Хмара не раз демонстрував особисту мужність, був прикладом для підлеглих, уміло планував резонансні спецоперації. 3 березня 2023 року його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. В червні того ж року він отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня.

29 січня 2024 року Президент України підписав Указ про нагородження Євгена Хмари орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а у вересні 2024 року спецпризначенець отримує орден Богдана Хмельницького I ступеня і стає повним кавалером цієї державної нагороди.

22 червня 2025 року за особисту мужність бойового генерала нагородили відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг».

Участь в резонансних спецопераціях

Вже з перших тижнів повномасштабної війни Євген Хмара разом зі своїми бійцями бере безпосередню участь у звільненні Київщини від ворожої навали. Після деокупації столичного регіону спецпризначенців перекинули на Донеччину, де тоді відчувався найбільший тиск загарбників. Хмара хоробро воював під Бахмутом і Сєвєродонецьком.

В червні 2022 року офіцер був задіяний у підготовці й проведенні операції зі звільнення острова Зміїний. Пізніше він детально розповів і про залучення бійців, які мають навички боїв на морі та водолазних робіт, і про вертольоти, що на надмалій висоті перекинули спецпризначенців на острів, і про запеклі бої з росіянами, які засіли в укріплених бетонних бункерах. Зі слів Хмари, це була "знакова перемога", яка дала можливість Україні розблокувати Чорне море. Крім того, українська перемога була не лише військова, а й "психологічна та економічна". Під час виконання цієї операції загинули два спецпризначенці, яким посмертно було надано звання Героїв України.

Коли важка ситуація склалась на півдні країни, Євген Хмара з бійцями був залучений до стримання ворожого наступу в Херсонській та Миколаївській областях.

Український політолог та військовий експерт Олексій Голобуцький зазначив, що генерал Хмара був одним із тих, хто сприяв перетворенню СБУ на «український «Моссад». Під час контрнаступу в 2023 році бійці «Альфи» лише за один тиждень знищили 16 танків, 5 САУ, 14 ББМ і 16 вантажівок, три системи спостереження "Муром", ТОС "Солнцепек", ЗРК "Тор" і "Бук", РЛС "Зоопарк". І це не повний список.

Про еталонну операцію СБУ «Павутина» інформація поки що закрита, але наступне фото дає всі підстави вважати, що і в ній Євген Хмара був безпосередньо задіяний.

Восени 2024 бійці ЦСО «А» брали участь у військовій операції на Курщині. Під час ведення бойових дій на території РФ спецпризначенці СБУ провели дронно-штурмову операцію із взяттям у полон понад 100 військовополонених. Тоді ж за допомогою FPV-дронів спецпризначенці вразили два російські вертольоти у повітрі.

Саме Євген Хмара був одним із тих, хто ініціював масове використання FPV-дронів, адже спецпризначенці СБУ одними з перших почали використовувати їх для бойової роботи, попередньо вдосконалюючи та адаптуючи під конкретні задачі.

В СБУ інформували, що за період повномасштабної війни на рахунку ЦСО "А" — "відмінусованої" ворожої техніки на понад 5,5 мільярда доларів США: танки, бойові машини, системи ППО, РЕБи та інше обладнання. І це – без урахування збитків внаслідок спецоперації СБУ "Павутина".

Хмара як командир цінує своїх підлеглих, кажуть ті, хто бачив його у роботі. «Для нього людиноцентричність важлива на всіх напрямках. Він безпосередньо кожного пораненого знає, допомагає їм, підтримує, і родини загиблих підтримує», – наголошує вже згаданий Роман Костенко. В тих небагатьох відеосюжетах про ЦСО «А» помітно, з якою повагою бійці ставляться до свого командира. Зокрема їм імпонує, що він постійно з’являється на лінії зіткнення, по 3-4 дні не покидає бліндажів, без страху вступає в жорстокі сутички з окупантами.

Призначення тимчасовим очільником СБУ

Коли 2 січня 2026 року стало відомо, що Зеленський вирішив усунути з посади керівника СБУ Василя Малюка, який, як повідомляли ЗМІ, не погодився на добровільну відставку, ціла низка авторитетних українських політиків заявили, що не підтримують такі зміни. Зокрема було вказано, що призначення і звільнення керівника СБУ – це компетенція Верховної Ради, а не лише Президента України. Проте Зеленський зумів переконати Малюка не опиратись такому рішенню заради збереження єдності у владній вертикалі. 5 січня 2026 року керівник СБУ заявив про відставку, згодившись залишитись у своєму відомстві та готувати масштабні спецоперації на зразок «Павутини».

Зеленський, щоб блокувати можливі спроби парламенту залишити Малюка на посаді, видав указ, яким закріпив за собою право призначати тимчасово виконувача повноважень голови СБУ у період дії воєнного стану у разі тимчасової відсутності очільника спецслужби.

Того ж 5 січня 2026 року Президент України зустрівся з начальником ЦСО «А» СБУ Євгеном Хмарою і доручив йому тимчасово замінити на посаді Василя Малюка. Хмара, який  фактично був висуванцем колишнього очільника СБУ, прийняв цю пропозицію.

Володимир Зеленський і Євгеній Хмара під час зустрічі 5 січня

Після публікації указу про призначення Євгена Хмари Президент написав: «Вдячний Євгенію та всім нашим воїнам-спецпризначенцям за надзвичайно вагому бойову роботу протягом усіх років повномасштабної війни. Україна досягає необхідних результатів у своєму захисті, і всі наші воїни, які це забезпечують, заслуговують на найбільшу повагу і вдячність. Досвід українських спецпризначенців та ЦСО «А» СБУ будемо масштабувати. Обговорили сьогодні з Євгенієм також інші можливості системного розвитку Служби безпеки України та спеціальні операції, які зараз готуємо».

Варто вказати, що не всі експерти вважають це призначення ефективним. Так, анонімний співрозмовник з центрального апарату СБУ вказав, що головним викликом для нового очільника спецслужби стане оперативна робота. На відміну від Василя Малюка, який особисто керував операціями з виявлення російських шпигунів, у тому числі усередині СБУ (приміром, начальника кримського главку спецслужби), Євгеній Хмара досвіду оперативника не має. Так само як і досвіду контррозвідника, а безпека держави залежить не лише від ефектних спецоперацій і успіхів на полі бою.