Іващенко Олег

Іващенко Олег Іванович – досвідчений військовий розвідник, тривалий час працював першим заступником керівника ГУР, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ з розвідки та експомічник головнокомандувача Збройних сил України.

Дата народження, освіта, нагороди та військове звання

Олег Іванович Іващенко народився 9 вересня 1969 року в селі Москалівка Сумської області. Його військова та професійна діяльність повністю пов’язана зі сферою безпеки та розвідки. Тож  доступ до інформації про його родину, житло, особисте життя повністю закритий.

Іващенко має ґрунтовну військову освіту. Він закінчив Київське вище загальновійськове командне училище. Пізніше  продовжив навчання у Національній академії оборони України (нині Національний університет оборони України). Згодом захистив кандидатську дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата військових наук.

Розвідник також здобув освіту в цивільних закладах — Університеті економіки та права та Києво-Могилянській бізнес-школі. Такий бекграунд свідчить про поєднання військового досвіду з економічною та управлінською підготовкою.

Ще до повномасштабної війни з РФ неодноразово брав участь у військових діях та таємних спецопераціях (в тому числі за межами країни). Був нагороджений орденом Данила Галицького. А за участь в боях після початку повномасштабного вторгнення російської армії отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Має військове звання генерал-лейтенанта.

Служба в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України

Детальна інформація про військову службу Іващенка в структурах військової розвідки відсутня у відкритому доступі. З доступних джерел можна отримати лише деякі факти.

Зокрема він служив в елітному офіцерському загоні спеціального призначення Головного управління розвідки, відомому як підрозділ 2245, та певний час його очолював. В цьому ж підрозділі свого часу також починав службу колишній керівник ГУР МО Кирило Буданов.

З 2015 по 2019 рік він обіймав важливу посаду першого заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, одночасно бувши заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України з розвідки.

Пізніше, з 2019 по 2024 рік, він залишався першим заступником начальника ГУР МО, але змінив функціонал, ставши помічником Головнокомандувача Збройних Сил України з розвідки.

«У Генштабі я кожного дня доповідав начальнику Генштабу і міністру оборони розвідувальну інформацію, брав участь в оцінюванні воєнно-стратегічної обстановки та зовнішніх загроз, а також у плануванні оборони держави», – розповідає про цей період своєї кар’єри Іващенко.

Перший заступник начальника ГУР Олег Іващенко вручає розвідникам ключі від нових квартир

Звичайно що перший заступник начальника ГУР особа не публічна, проте й Іващенку довелось брати участь в деяких масових заходах. Так у 2019 році він на урочистому мітингу особисто вручав ключі від нових квартир родинам розвідників.

На посаді голови Служби зовнішньої розвідки України

Служба зовнішньої розвідки України — це держорган, створений у 2004 році на базі Департаменту розвідки і розвідпідрозділів регіональних органів СБУ для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній і екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном.

Керівник СЗР входить до складу Ради національної безпеки і оборони України та підпорядковується безпосередньо Президентові України.

Фактично ця служба орієнтована на отримання стратегічної інформації, створення впливової агентурної мережі, вербування впливових агентів впливу тощо.

Олег Іващенко очолив цей державний орган 26 березня 2024 року. Представник Андрія Єрмака, колишній міністр оборони Андрій Таран лобіював на цю посаду іншого заступника очільника ГУР Віктора Зайцева, відомого тісними зв’язками з різними комерсантами, проте військове керівництво одностайно підтримало Іващенка, який і став головою СЗРУ. А через три дні він був затверджений членом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України і членом Ради національної безпеки і оборони України. Представляючи особовому складу Служби зовнішньої розвідки України нового керівника Зеленський поставив чітке завдання:

«Мені потрібна якісна інформація, якісне бачення намірів, які є у різних суб'єктів глобальних та регіональних відносин, і бачення можливостей, які є для України».

Не всі в Україні схвально оцінили це призначення. Зокрема колишній керівник цієї служби Микола Маломуж вказав, що робота СЗРУ відноситься до стратегічної розвідки, це не компетенція військової. Він натякнув, що Іващенко досить посередній аналітик і взагалі «середній керівник для такої служби». Експерт вважає, що Службу зовнішньої розвідки має очолювати організатор високого рівня.

В травні 2025 року новий очільник СЗРУ у першому інтерв’ю за час повномасштабного вторгнення розповів про діяльність своєї служби. Іващенко інформував про тактику РФ, її економічні та технологічні можливості, співпрацю агресора зі своїми союзниками. Також було вказано, що в службі підкоригували роботу багатьох структурних підрозділів: від агентурної до технічної розвідки, великі зміни відбулися в аналітичних підрозділах. Відповідно до досвіду ГУР було створено декілька бойових підрозділів, які перебувають у зоні бойових дій.

В жовтні 2025 року ЗМІ опублікували матеріали доповіді очільника СЗРУ Зеленському про експлуатацію Росією Білорусі, вплив санкцій на Росію, необхідність перекриття будь-яких схем постачання у Росію критичних компонентів та обладнання для виробництва зброї.

Іващенко доповідає Зеленському. Жовтень 2025 року.

СЗРУ отримала доручення Президента України активніше працювати із союзниками щодо посилення санкційного тиску, було визначено ключові напрями таких дій.

Через місяць, на розширеній нараді «силовиків» під головуванням Зеленського знову була заслухана доповідь очільника СЗР Олега Іващенка щодо військових цілей Москви на зимовий період. Його відомство отримало нові доручення від Президента України.

Взагалі за період керівництва Іващенком Службою зовнішньої розвідки відзначаються такі її досягнення:

• Фіксація масових поставок артилерійських снарядів із Північної Кореї (щонайменше 6 млн за рік);
• Виявлення фактів різноманітної співпраці між Росією та Китаєм (у військовій сфері, також в авіаційному секторі, у виробництві дронів);
• Посилення координації з партнерами щодо санкційного тиску та економічної блокади агресора;
• Оцінка російської діяльності з вербування іноземців для участі у війні, підкреслюючи інформаційні та пропагандистські маневри Москви.

Щодо скандалів навколо діяльності Іващенка на посаді голови Служби зовнішньої розвідки, то деякі медіа взагалі називають її малоефективною і провальною, особливо в ході підготовки переговорів про припинення війни.

Призначення начальником ГУР МОУ

Після місяця вагань і сумнівів очільник ГУР Кирило Буданов все ж прийняв пропозицію Зеленського очолити ОПУ. 2 січня 2026 був підписаний відповідний указ Президента. Ще не встигло висохнути чорнило на цьому документі, як з’явився новий указ глави держави – замість Буданова керівником ГУР став Олег Іващенко. Це його призначення, на відміну від попереднього, схвалили практично всі експерти.

Той же Микола Маломуж нагадує, що Іващенко був вихідцем саме з Головного управління розвідки й буде на новій посаді ефективніший, ніж у СЗРУ.

А військовий та політичний експерт, керівник «Центру військово-правових досліджень» Олександр Мусієнко вказує, що за період керівництва Буданова ГУР значно зросла й отримала новий досвід. Проте він впевнений, що хоча «можливе нове бачення, але загалом усе добре працюватиме». А досвід Іващенка цілком відповідає його новому призначенню.

Президент України теж прокоментував своє рішення:

«Відсьогодні Олег Іващенко продовжить служити нашій державі та виконувати завдання щодо обмеження російського військового потенціалу на позиції воєнної розвідки України».