Мерц Фрідріх

Йоахім-Фрідріх Мартін Йозеф Мерц – колишній депутат Європарламенту , лідер ХДС з 2022 року, очільник уряду ФРН з травня 2025 року, приєднався до «коаліції охочих» на підтримку України.

Місце народження, юні роки майбутнього канцлера, родина та освіта

Фрідріх Мерц  народився 11 листопада 1955 року в місті Брілон, що на заході ФРН в землі Північний Рейн-Вестфалія. Всього в родині було четверо дітей, і Фрідріх - найстарший. Молодша сестра політика загинула у ДТП у віці 21 року. А молодший брат помер від розсіяного склерозу, не доживши до 50 років.

Взагалі його родина була досить цікавою. Дід Фрідріха по материнській лінії з 1917 по 1937 роки був бургомістром міста Брілон, не покинувши посаду після приходу до влади нацистів. Пізніше він був зарахований в резерв SA (штурмовики) у званні обершарфюрера й оформив членство в НСДАП. Через це у 1947 році проходив процедуру денацифікації.

А батько Мерца під час Другої світової війни воював у складі Вермахту, але близько чотирьох років провів у полоні. Згодом працював суддею та провів кілька великих судових процесів проти нацистських чиновників. Потім викладав право у місцевій гімназії, став суддею окружного суду і вступив в ХДС. Напевно його партійна діяльність і вплинула на політичний вибір Фрідріха.

Маленький Фрідріх з батьками і молодшою сестрою

З 1966 по 1971 рік Мерц відвідував місцеву гімназію у Брілоні. Проте в підлітковому віці він став некерованим бунтарем. Земляки згадують, як Фрідріх, відростивши волосся до плечей,  цілими днями гасав по місту на мотоциклі, постійно конфліктував з батьками. Через свої хуліганські витівки він змушений був покинути місцеву гімназію. В 1971 році продовжив навчання в сусідньому містечку Рютен, де в 1975 році отримав атестат зрілості. До речі, саме тоді, в 1972 році, Фрідріх приєднався до молодіжного крила ХДС і досить активно залучався до партійної та громадської діяльності. Згодом його обрали головою Молодіжного союзу  ХДС у Брілоні.

З 1975 по 1976 рік Мерц проходив військову службу в навчальній артилерійській частині Бундесвера, що в місті Кузель, де й закінчив курси фельдфебелів. Статус офіцера запасу він отримати не встиг, оскільки після травми коліна був демобілізований.

В 1976 році Фрідріх Мерц отримав стипендію Фонду Конрада Аденауера і почав вивчати право спочатку в Рейнському університеті Фрідріха-Вільгельма у Бонні. Потім перевівся в університет міста Марбург, де в 1982 році склав перший державний екзамен по праву.

З 1982 по 1985 рік проходив юридичну практику в регіональному суді Саарбрюкена. У 1985 році склав другий державний екзамен і став повноцінним юристом.

Дружина, діти, сімейні статки

У 1981 році Фрідріх Мерц одружився з донькою юриста з Саарланду — Шарлоттою Ґасс. За рік до того вони познайомилися на студентській вечірці в Бонні, де обоє вивчали право. В одному з інтерв'ю Шарлотта заявила, що у них з Фрідріхом було кохання з першого погляду.

Шарлотта була старшою з п’яти дітей у своїй сім’ї. Її батько і дід були юристами, а тітка – суддею. Шарлотта теж вирішила не порушувати сімейну традицію.

До речі, одружуючись з Фрідріхом вона вже була вагітна. Згодом народився їх первісток, якого назвали Філіп. Подружжя закінчувало навчання вже в якості молодих батьків.

В 1994 році сім’я переїхала в місто Арнсберг, де Шарлотта почала працювати в місцевому окружному суді. Згодом вона отримала посаду директорки цього суду. Разом з чоловіком вони заснували «Фонд Фрідріха і Шарлотти Мерц по освіті й навчанню».

Шарлотта і Фрідріх Мерц

У подружжя троє дорослих дітей і вже семеро онуків.

Філіп Мерц, старший син, має докторський ступінь з філософії та є керуючим директором Академії економіки та філософії Фалеса у Фрайбурзі. Його дослідження зосереджені на економічній філософії, корпоративній відповідальності, медичній етиці та етиці цифровізації.

Дочка Констанца працює хірургом, як і її чоловік. Молодша донька Карола після заміжжя взяла прізвище Клюзенер і працює юристом.

Родина Мерц досить заможна, у них є навіть власні літаки. Проте Фрідріх категорично відмовляється вважати себе належним до класу багатіїв. «Я успадкував від батьків цінності, характерні для середнього класу: до них належать працьовитість, дисципліна, порядність, повага і знання того, що ви щось віддаєте суспільству, якщо можете собі це дозволити», - сказав він в інтерв'ю виданню «Bild».

Згідно з інформацією видання Vermögenmagazin статки Фрідріха Мерца складають приблизно дванадцять мільйонів євро. А сам майбутній канцлер у 2018 році в одному з інтерв’ю сказав, що його річний прибуток сягає мільйона євро.

Трудова діяльність як юриста і лобіста

Фактично трудова діяльність Мерца складалась з двох періодів. Під час першого він працював юристом до початку 2000-х, коли почав активно займатись політикою.

З 1985 по 1986 рік після складання другого державного іспиту з права Мерц працював суддею на випробувальному терміні в окружному суді.

У 1990 році прийшов у юридичну фірму Leinen&Derichs при вищому земельному суді в Кельні.

З 2002 по 2004 рік працював юристом у кельнській юридичній фірмі Cornelius Bartenbach Haesemann and Partner.

В цей період він послідовно здавав лідерські позиції в ХДС Ангелі Меркель і у 2007 році заявив, що зупиняє свою політичну кар’єру. Під час політичних канікул Мерц консультував міжнародну юридичну фірму Mayer Brown LLP, очолював контролюючий орган аеропорту Кельн/Бонн, був членом наглядової ради приватного банку HSBC Germany, а також входив до ради директорів швейцарського виробника поїздів Stadler Rail (конкурент німецького Siemens) та очолював наглядову раду компанії Wepa, яка виробляє туалетний папір.

У 2016-му Мерц обійняв посаду голови наглядової ради BlackRock Asset Management Deutschland - німецької філії найбільшої американської компанії з управління активами BlackRock. Німецьке видання WirtschaftsWoche (WiWo) писало, що за цю діяльність Мерц неодноразово зазнавав критики опонентів - його звинувачували в тісному зв'язку з фінансовим лобі та підтримці інтересів транснаціональних корпорацій. Щоб уникнути можливих конфліктів інтересів, Мерц залишив посаду в BlackRock 2021 року - якраз перед поверненням у велику політику. Коментуючи закиди на свою адресу, Мерц пояснював, що лише опікався німецьким представництвом, а не керував всією американською фінансовою компанією. Робота в цих і ще деяких інших компаніях принесла політику мільйонні доходи.

Саме в цей період Мерц отримав ліцензію пілота і придбав два невеликих особистих літаки.

Політична кар’єра, боротьба за лідерство в партії

В попередніх розділах вже згадувалось, що займатись політичною діяльністю Фрідріх почав ще в юнацькі роки. Деякий час він очолював місцеву молодіжну організацію ХДС.

Працюючи юристом Мерц не припиняв політичної діяльності. В 1989 році його висунули кандидатом в депутати Європарламенту від ХДС. Він переміг на виборах і до червня 1994 року представляв Німеччину в Європейському парламенті.

Фрідріх Мерц – депутат Європарламенту від Німеччини, 1992 рік

Після роботи в Європарламенті Мерц здобув перемогу на парламентських виборах в окрузі Хохзауерланд (Північний Рейн - Вестфалія) і пройшов до бундестагу Німеччини, депутатом якого був із 1994 по 2009 роки.

Після свого обрання він швидко став відомим політиком, ініціатором реформ в галузі економіки та оподаткування. В 1998 році він був обраний заступником лідера фракції ХДС/ХСС, а з 2000 року очолив її. Проте партійна верхівка вважала його не підготовленим до посади канцлера, адже він ніколи не працював в органах виконавчої влади.

Саме в цей період в середині ХДС розгортається внутрішньопартійна боротьба між Ангелою Меркель і Фрідріхом Мерцом. В основі їхніх протирічь було бажання Мерца зберегти консервативний курс партії, а Меркель вловила тенденцію до полівіння виборців і хотіла коригуванням партійної програми перевести ХДС на більш ліві позиції.

У 2002 році, після поразки партії на парламентських виборах Меркель очолює фракцію і партію. ЇЇ ідеологія приносить успіх, і у 2005 році блок ХДС/ХСС знову перемагає на виборах. Меркель стає канцлером. Вона не перестає критикувати законодавчі ініціативи Мерца, який вирішує поки не балотуватись до Бундестагу.

У 2018 році, коли Меркель оголосила про намір піти з політичної сцени та залишити посаду лідерки партії, Фрідріх Мерц вирішив повернутися, щоб посісти її місце.

Йому це вдалося лише з третьої спроби. Серед рядових членів партії Мерц завжди був найпопулярнішим кандидатом у лідери, однак в той період очільника ХДС обирали не всі партійці, а тільки делегати з’їзду. І двічі Мерц програвав.

Спочатку партійна верхівка віддала перевагу висунутій Ангелою Меркель спадкоємиці — Аннегрет Крамп-Карренбауер. А коли та пішла у відставку після політичного скандалу в Тюрингії, де місцеве відділення ХДС звинуватили у співпраці з «Альтернативою для Німеччини», керівництво партії зробило ставку на прем’єра землі Північний Рейн — Вестфалія Арміна Лашета.

Лише після поразки ХДС на виборах до бундестагу восени 2021 року (Мерц тоді все ж переміг на своєму окрузі і став депутатом) партійне керівництво наважилося передати право вибору лідера всім членам партії. І вже тоді Мерц упевнено переміг двох суперників, отримавши 62% голосів.

Фрідріх Мерц після обрання його лідером ХДС у грудні 2021 року

В січні 2022 року з’їзд ХДС затвердив його на посаді керівника партії.

На чолі ХДС, парламентські вибори в кінці лютого 2025 року

Після вступу Мерца на посаду керівника партії, 15 лютого 2022 року його обирають головою парламентської фракції ХДС/ХСС у німецькому бундестазі та лідером опозиції. Поступово він змінює курс партії на більш консервативний, активно критикує канцлера Шольца за недостатню допомогу Україні. На партійній конференції 6 травня 2024 року близько 90% делегатів проголосували за переобрання Мерца на посаду голови ХДС. У вересні 2024 року його офіційно визнали кандидатом на посаду канцлера від блоку ХДС/ХСС.

В цей період Фрідріх Мерц виступає проти будівництва «Північного потоку-2», пропонує створити можливості для ядерного потенціалу Великобританії та Франції захищати Європу без підтримки США. Щодо гендерної політики, то тут він справжній консерватор. Мерц виступає категорично проти декриміналізації абортів, заперечує однакове представництво жінок і чоловіків в уряді.

23 лютого 2025 року відбулись позачергові вибори до бундестагу. Ця виборча компанія стала реваншем за поразку 2021 року. Блок ХДС/ХСС став переможцем, отримавши 28,6% голосів виборців, а Мерц почав формувати коаліцію і свій перший уряд.

Обрання федеральним канцлером, перші кроки як очільник уряду

Варто вказати, що на переможних для Мерца парламентських виборах друге місце отримала ультраправа «Альтернатива для Німеччини». А це обіцяє великі проблеми для урядової коаліції, яку Мерц сформував разом з соціал-демократами.

6 травня 2025 року в бундестазі голосували за канцлера. Вперше в історії ФРН в першому турі голосування Мерц не отримав необхідної кількості голосів. Після короткого «вияснення відносин» відбувся другий тур голосування і Фрідріх Мерц став десятим федеральним канцлером.

Було створено новий уряд, в якому другою особою став соціал-демократ Ларс Клінгбайль, який поєднав посади віцеканцлера і міністра фінансів. Колишній військовий та доктор права Йоганн Вадефуль очолив МЗС. Міністром оборони залишився соціал-демократ Борис Пісторіус, прихильник всебічної допомоги Україні. Александер Добрінт став міністром внутрішніх справ, а Катерина Райхе стала міністеркою економіки. Штефані Хубіг і Бербель Бас від СДПГ очолили міністерства юстиції і праці. Інші посади отримали: Карстен Вільдберг – міністр цифровізації, Ніна Варкен – міністерка охорони здоров’я, Карін Прін – міністерка по справах освіти і сім’ї, Карстен Шнайдер – міністр навколишнього середовища, Алоїз Райнер – міністр сільського господарства, Доротея Бер – міністерка науки, Патрік Шнайдер – міністр транспорту, Верена Хубертц – міністерка будівництва, Вольфрам Ваймер – міністр культури.

З таким строкатим урядом Мерцу буде нелегко досягти реалізації своїх планів. А заявлене ним головне завдання – забезпечити Німеччині лідерство в ЄС.

Ще до обрання канцлером Мерц декларував, що для нього абсолютним авторитетом буде зміцнення Європи, щоб вона крок за кроком ставала незалежною від США. Такі погляди розділяє президент Франції Макрон і зближення цих держав почалось на рівні особистих зустрічей їх лідерів. Цілком логічним був перший закордонний візит нового канцлера до Парижу.

Мерц і Україна

Мерц завжди виступав на боці України у її війні з Росією. Ще бувши лідером опозиції, 3 травня 2022 року він відвідав Україну одразу ж після деокупації Київщини, здійснив поїздку в напівзруйновану Бучу, пообіцяв більш масштабну підтримку у разі перемоги на виборах. Тоді ж Мерц зустрівся з мером Києва Віталієм Кличком, якого з часів боксерської кар'єри люблять і поважають у Німеччині,  та сказав, що вони є давніми знайомими.

Мерц і Кличко – зустріч давніх знайомих у травні 2022 року

Канцлер завжди підтримував вступ України до НАТО, вважав недопустимим дозволяти Росії впливати на це рішення.

У Мюнхені у лютому 2025 року Мерц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, запевнивши його у солідарності щодо досягнення миру з позиції сили. Він підкреслив, що Україна повинна бути присутня за столом переговорів з Росією за підтримки Європи.

Коли в березні 2025 року прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про створення Коаліції охочих – об’єднання країн для підтримки України, Мерц ще не очолював уряд Німеччини.

Але коли 10 травня 2025 року лідери Коаліції охочих прибули в Київ, то разом з Кіром Стармером, Дональдом Туском, Еммануелем Макроном прибув Фрідріх Мерц. Це довело, що він залишився послідовним прихильником України і допомога з боку Німеччини не припиниться.

Фрідріх Мерц і Володимир Зеленський під час зустрічі в Києві 10 травня 2025 року

Для Росії спільний візит найвпливовіших європейських лідерів у Київ виявився неприємним сюрпризом. Розлючені путіністи з усіх джерел своєї пропаганди розповсюдили брехню, ніби в поїзді керівники держав влаштували кокаїнову вечірку і навіть спробували через свою агентуру порушити це питання у європейських парламентах. Експерти зазначили, що таке зближення європейських керівників, зміцнення союзу на підтримку України викликає справжню лють російського диктатора.