Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Підприємець, депутат Дніпровської міської ради VII скликання, колишній секретар Дніпровської міської ради
В'ячеслав Дмитрович Мішалов - підприємець, депутат Дніпровської міської ради VII скликання, секретар Дніпровської міської ради (з березня 2016 року по жовтень 2017 року). Співзасновник інтернет-провайдеру «Фрегат», керуючий партнер заводу Дніпропрес сталь. Колумніст видань Цензор.net та Економічна правда, співзасновник одного з провідних медіа в Україні «Інформатор». Також є співзасновником інтернет-порталу I.UA.
Син одного з великих дніпровських бізнесменів – Дмитра Мішалова.
Народився 24 вересня 1985 року у місті Дніпро, Дніпропетровської області. У 2002 році закінчив середню школу №23 у м. Дніпро. У 2006 року здобув додаткову освіту в США у Lake Forest Academy та Університету Пенсільванії за фахом «Телекомунікації та цифрове перетворення даних». У 2016 році отримав ступінь магістра у Національній Металургійній академії України за спеціальністю «Менеджмент».
Працювати розпочав у 2007 році на посаді директора з розвитку інтернет-провайдеру «Фрегат». За цей час провайдер «Фрегат» входить до топ-5 провайдерів в Україні.
З 2018 по 2019 — генеральний директор заводу «Дніпропрес Сталь». З 2019 і по 2023— перший заступник гендиректора і керуючий партнер «Дніпропрес Сталь». З 2023 року— співвласник «Дніпропрес Сталь».
Фото з особистого архиву В'ячеслава Мішалова.
У 2015 році обраний депутатом Дніпропетровської міської ради від партії "Самопоміч". З березня 2016 до 2017 року займає посаду секретаря Дніпровської міської ради.
Станом на січень 2019-го - позафракційний. Член комісії міської ради з питань етики, материнства, дитинства та партнерських стосунків.
Про свій період роботи в Дніпровській міській раді Мішалов говорить так:
По-перше, я не політик. До того свого походу в міську раду я був підприємцем, бізнесменом. Я залишався підприємцем своїм мисленням і своєю логікою, поведінкою все життя, а політика – це щось інше. І я це став розуміти дуже швидко, але якийсь був ще накат, певна інерція. Доводити всім, хто правий, хто винен... Безглузда історія. Я всім все давно довів. І нехай політики живуть у своєму світі, а бізнесмени живуть у своєму. І чим менше політики будуть торкатися сфери бізнесу, тим бізнес буде більш успішним і здоровішим.
Коли я там познайомився з якимись хлопцями, які за партійною ієрархією знаходяться високо, і все працює за принципом «я начальник – ти дурень», я зрозумів, що мені, людині, яка прожила вісім років в Америці, з гарною освітою і не найнижчим рівнем IQ, це неприємно. Я не сприймаю ідіотів-керівників. І я розмовляв так, як з ними потрібно розмовляти. Їм це дуже не подобалося. Коли вони знайшли, за що зачепитися, вони зачепилися, але, за великим рахунком, минуло вісім років на сьогодні, і не висунуте жодне звинувачення, жодної кримінальної справи немає, навіть не допитували мене ніколи. Тобто, якби вони були відповідальною партією, то вони б за якийсь час прийшли б і сказали: «В'ячеславе, ми винні, вибач». Розумні люди визнають свої помилки. Ось я визнаю, що взагалі мій похід до міськради – це була якась юність в одному місці і необдуманий вчинок. Немає жодного бізнес-вчинку в моєму житті, про який би я шкодував так, як про похід до міськради.
Мішалов зажив репутації одного з найбільших власників біткоїнів в Україні. За декларацією поданою 2021 року є власником 16 000 біткоїнів. На квітень 2021 це приблизно 28,6 мільярди грн, що робить його доларовим мільярдером.
Фото з особистого архіву В'ячеслава Мішалова.
Успішний підприємець В'ячеслав Мішалов вважає, що завдання держави — створити умови для бізнесу.
"Наприклад, я б із задоволенням взяв би в довгострокову оренду якийсь університет без права його переформатування. Почав би залучати професорів, будувати лабораторії, давати гранти, стипендії. Це довготривалий бізнес. Але на виході ми отримаємо гарних спеціалістів, почнуть їхати студенти з усього світу. Звідкись же з’явилися маркетингові історії про хорошу освіту у США, Великій Британії, Ізраїлі. Але в Ізраїлі в 50-х роках була пустеля. Без освіти не можна. Без медицини — також, бо люди із західного світу не хочуть їхати туди, де немає якісного сервісу. Коли люди спробували рівень сервісу цивілізованої медицини, то вони бояться потрапити в українську лікарню.
І останнє — дерегуляція бізнесу, зменшення податків. Краще заробити 1% від мільярда, ніж 100% від мільйона. Мають відбутися глобальні зміни в головах. Потрібно платити чиновникам високі зарплати, бо якщо ми платимо чиновникам 50−70 тис. грн, то чому ми дивуємося? Знайдіть на ринку хорошого менеджера, який буде працювати за такі гроші. І який буде працювати під ризиком кримінальних справ. Жоден хороший спеціаліст на таке не піде", - розповідав бізнесмен в одному з інтерв'ю.
Масс-медіа Мішалов також вважає нічим іншим, як бізнесом.
У мене великий досвід управління медіаактивами. До війни це був дуже успішний бізнес. Під час війни багато рекламодавців пішло з ринку. Сьогодні, коли ми говоримо про медіабізнес, то це бюджет невеликого розвитку. Рекламний ринок скоротився приблизно вчетверо від довоєнного рівня.
Для мене медіаактиви завжди були бізнесом. Це про контент: у кого найкрасивіші і найсолодші яблука на ринку. Йти в «жовтий» контент — це дорога в нікуди. Основний заробіток медіа — це реклама. Зараз основне завдання — бути свого роду «кошерним медіа», тобто надавати людям правильну інформацію на фоні неймовірної кількості фейків, - вважає співзасновник "Інформатора".
Те, що Україна змогла налагодити масове виробництво різного рівня БПЛА уже змінило хід війни. Без цього війна мала б більш плачевні наслідки для нас. Саме завдяки технологіям нам вдалося встояти. Україна сьогодні має можливість дуже швидко щось розробляти, одразу перевіряти на полі бою.
Я близько спілкуюся з людьми зі сфери miltech і розумію, що багато виробників страждають від того, що не мають можливості експортувати свою продукцію. Неможливість ринкового продажу свого продукту уповільнює розвиток miltech, повинні бути чіткі правила. Наприклад, держава має право викупити стільки, скільки їй потрібно, можливо, навіть за фіксованими наперед цінами. Але якщо виробник може виготовити більше, то він повинен мати право продати цю продукцію за кордон. Звичайно, що потрібно проконтролювати, хто буде кінцевим отримувачем цього miltech, але це не може бути Укроборонекспорт, структура, яка прогнила наскрізь, найкращий фільтр — це кримінальна відповідальність для виробника.
Але сьогодні в Україні ринок товарів подвійного (військово) призначення настільки зарегульований, що продати щось на зовнішніх ринках практично неможливо. Якщо зняти ці обмеження, то ринок запрацює по-іншому. Кількість людей, які задіяні у цій сфері, могла б бути у рази більшою, якби зняли обмеження.
Ринок озброєння доволі закритий, потрапити на нього важко. Але у сотень українських компаній сьогодні є можливість досягти успіху. А країна отримає від цього свою частину у вигляді податків та успішних виробників. І коли ці компанії стануть «єдинорогами», то це може складати значну частину надходжень до українського бюджету, - каже Мішалов.
Бізнесмен підкреслює, що держава повинна підтримувати грантами розвиток технологій. Більшість наукових досягнень у сфері військових розробок в Україні втрачено і сьогодні це може бути відновлено у вигляді тисячі стартапів.
В'ячеслав Мішалов – співзасновник інтернет-провайдера «Фрегат» – одного з п'яти найбільших в Україні та найбільшого у Дніпрі. Коли почалася повномасштабна війна, компанія не звільнила жодної людини, продовжує постачати інтернет навіть боржників, а команда відновлює зв'язок відразу після прильотів.
Багато спіробітників "Фрегату" вступили до ЗСУ. У компанії зберегли їхнє робоче місце та повну зарплату включно до моменту, коли вони повернуться після перемоги.
З лютого до травня 2022 року "Фрегат" забезпечував абонентів з мінусом на рахунку стабільним інтернет-зв'язком на швидкості 10 Мбіт/с. Такої швидкості вистачить для будь-якої роботи. Простими словами, навіть якщо кілька років тому ви були абонентом «Фрегата», а потім перестали, але вдома залишився кабель, ви могли його підключити і у вас безкоштовно був би інтернет.
Потім ще була паливна криза, коли в компанії шукали талони «по всіх знайомих», щоб монтажники не зупиняли налагоджувальні роботи після прильотів. Покриття «Фрегата» у містах досить велике, у результаті практично після кожного прильоту є пошкоджені лінії зв'язку чи об'єкти з устаткуванням. Команда "Фрегата" завжди починає відновлення відразу після отримання дозволу на роботу від ДСНС.
Також "Фрегат" без обмежень приєднував щодня бомбосховища, військові об'єкти, волонтерські штаби, сім'ї переселенців.
Своїм пріоритетом для допомоги війську В'ячеслав Мішалов і "Фрегат" зробили великий автопарк для захисників, бронежилети, кулі, аптечки та радіозв'язок. Щомісяця відвозили бійцям допомоги на 3 млн грн, лише за півроку – на 15 млн, і ця допомога продовжується от уже три роки.
Крім того, фахівці "Фрегату" приєдналися до лав українських кібервійськ. Вони і блокували паблики з пропагандою Росії, і поновлювали роботу стратегічних інтернет-ресурсів.
Також "Фрегат" був хабом допомоги іншим інтернет-провайдерам на сході України. Фірма має багато партнерів серед маленьких та великих інтернет-провайдерів у Слов'янську, Краматорську, Лисичанську. Усі вони мали дві проблеми:
1. Як перемістити на захід своїх співробітників та їх сім'ї;
2. Як транспортувати свої потужності, а саме обладнання та автопаркінг: йшлося про найближче безпечне місце, звідки вони могли повернутись після повернення міст під контроль України для відновлення зв'язку.
На кілька місяців офіс "Фрегату" став місцем, де всі ці провайдери тимчасово зупинялися і жили разом з дружинами, дітьми, а всі парковки, були заповнені їх авто та технікою.