Сенцов Олег

Сенцов Олег Геннадійович - кінорежисер, сценарист, письменник, колишній політв'язень.

Місце народження

Народився 13 липня 1976 року в місті Сімферополь.

Освіта

З 1993 по 1998 рік навчався в Кримській філії Київського державного економічного університету в місті Сімферополь.

Сім'я

• Діти: дочка Аліна (2002 року народження) і син Владислав (2004 року народження, страждає аутизмом).
• Мати - Людмила Георгіївна.
• Колишня дружина: Алла, розлучилася з Олегом Сенцовим у 2016 році.
• Сестра: Галина - одружена з полковником ФСБ (до 2014 року працював в СБУ). Син Галини, племінник Сенцова також працює в ФСБ.
• Двоюрідна сестра: Наталя Каплан - журналістка, активно займалася громадською діяльністю в підтримку Сенцова.

Коротка біографія

• Закінчивши університет, Сенцов за фахом "маркетинг" працювати не пішов, а зайнявся приватним підприємництвом, працював в комп'ютерних клубах, відкрив свій клуб в Сімферополі.
• У 2008-2009 роках в досьє Сенцова з'являються перші фільми-короткометражки - "Добре ловиться рибка-бананка" і "Ріг бика".
• У 2011 році на власні гроші зняв свій перший повнометражний фільм "Гамер".
• У липні 2013 року приступив до підготовки до зйомок другої картини "Носоріг", однак робота над фільмом була перервана через Євромайдан і арешт.
• Під час мітингів у центрі Києва приїхав в столицю, був активістом Автомайдану.
• В кінці лютого 2014 року Сенцов повернувся до Сімферополя, розвозив продукти та предмети першої необхідності заблокованим українським військовим частинам в Криму.
• 10 травня 2014 року Сенцов був заарештований за підозрою в тероризмі.
• 25 серпня 2015 року був засуджений до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації терактів на території півострова Крим.
• 14 травня 2018 року Сенцов оголосив голодування, вимагаючи звільнення всіх політв'язнів, утримуваних в РФ.
• 6 жовтня 2018 роки після 145 днів голодування погодився на приймання їжі через критичний стан здоров'я.
• 7 вересня 2019 року був звільнений в рамках обміну утримуваними особами між Росією та Україною і повернувся додому.

Арешт, суд, ув'язнення, звільнення

Під час масових протестів у столиці, які отримали назву Євромайдан, Олег Сенцов не зміг всидіти вдома і приїхав із Сімферополя до Києва. Він став активним учасником і координатором "Автомайдану" в Українському домі. Тоді ж він познайомився з Олександром Кольченко.

Коли Євромайдан закінчився і розпочалася анексія Криму, Сенцов повернувся до Сімферополя. Разом з іншими активістами він займався доставкою продуктів і предметів першої необхідності заблокованим українським військовим частинам, а пізніше допомагав з евакуацією.

9 березня 2014 року в день народження Тараса Шевченка Олег виступив на антиросійському мітингу в Сімферополі, куди прийшов загорнутим в український прапор.

10 травня 2014 року Сенцов був затриманий ФСБ Російської Федерації за підозрою в підготовці терактів. Також був заарештований Олександр Кольченко. Федеральна служба безпеки РФ заявила, що Сенцов є членом диверсійно-терористичної групи "Правого сектору", мета якої дестабілізувати обстановку на півострові. Його звинуватили в причетності до підпалів будівлі "Російської громади Криму" і сімферопольського відділення "Єдиної Росії ", а також у підготовці вибухів пам'ятника Леніну і меморіалу "Вічний вогонь". В "Правом секторі" спростували інформацію про те, що Сенцов є членом їх організації. Сенцов був перевезений до Москви, в слідчий ізолятор "Лефортово".

Пред'явлені звинувачення були засновані на показаннях двох фігурантів справи - Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія, які після арешту почали співпрацювати зі слідством. На суді Афанасьєв відмовився від своїх показань, заявивши, що вони були дані під тортурами. Афанасьєв і Чирній отримали по сім років позбавлення волі. У 2016 році Геннадій Афанасьєв повернувся в Україну по обміну утримуваними особами.

Олег Сенцов назвав справу проти себе сфабрикованою і політично мотивованою. Винним себе не визнав і заявив про застосовування до нього тортур. За його словами, щоб вибити з нього свідчення, його били, душили пакетом, погрожували зґвалтувати.

25 серпня 2015 Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму. Олександр Кольченко отримав 10 років колонії суворого режиму.

Олег Сенцов (фото: facebook/@ReleaseOlegSentsov)

У Міністерстві закордонних справ України назвали судове рішення неправомірним і заснованим на сфабрикованих матеріалах, та відзначили, що Олег Сенцов і Олександр Кольченко є громадянами України й утримання їх на території РФ незаконно.

Представники з ЄС і США також виступали із закликами до російської влади негайно звільнити Сенцова і Кольченко. Верховний представник Євросоюзу Федеріка Могеріні заявила, що російські суди не можуть судити за діяння, вчинені за межами визнаної міжнародною спільнотою території Росії та назвала вирок російського суду таким, що порушує міжнародне право й елементарні стандарти правосуддя. ПАРЄ прийняла резолюцію, в якій закликала російську владу звільнити всіх осіб, незаконно затриманих після анексії Криму.

З різкою критикою вироку виступили не тільки світові політики та правозахисники, а й діячі культури. Звільнити Олега Сенцова вимагали Національна спілка кінематографістів України, російський КіноСоюз, Конфедерація спілок кінематографістів країн СНД і Балтії, європейська кіноакадемія.

У лютому 2016 року Сенцов був етапований до Якутії для відбування покарання.

7 жовтня 2016 року, Міністерство юстиції Росії відмовило Україні у видачі Олега Сенцова, стверджуючи, що відповідно до закону про приєднання Криму до Росії він є громадянином Росії. 6 лютого 2017 року РФ повторно відмовилася видавати Сенцова і Кольченко.

У 2017 році вийшов документальний фільм росіянина Аскольда Курова "Процес: Російська держава проти Олега Сенцова".

Одним з найвідоміших фактів в біографії Сенцова є його голодування в тюрмі. 14 травня 2018 року, перебуваючи в колонії "Білий ведмідь", Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв'язнів з російських в'язниць.

Мати Сенцова звернулася до російського президента Володимира Путіна з проханням про помилування сина. Однак, документ не був прийнятий до розгляду, їй відповіли, що відповідне прохання повинен писати сам засуджений.

На підтримку Сенцова по всьому світу виступали люди різних професій: політики, правозахисники, журналісти, режисери, актори, музиканти.

Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій закликав російську владу негайно звільнити Сенцова та інших ув'язнених, заарештованих за політичними мотивами. Напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії була організована глобальна акція #SaveOlegSentsov, яка проводилася в різних містах світу. Українські актори, музиканти, спортсмени, письменники записали серію відеозвернень з хештегом #FreeSentsov на підтримку в'язня Кремля.

У травні 2018 року на "Громадському телебаченні" України вийшов документальний фільм "Етапом через пів-Землі" про історію ув'язнення та етапування по Росії Олега Сенцова.

6 жовтня 2018 року після 145 днів голодування Сенцов погодився на приймання їжі через критичний стан здоров'я, а також щоб уникнути примусового годування.

25 жовтня 2018 року Олег Сенцов був удостоєний премії імені Сахарова "За свободу думки". 12 грудня 2018 премія була вручена його двоюрідної сестри Наталії Каплан.

7 вересня 2019 року український режисер був звільнений в рамках обміну утримуваними особами між Росією та Україною в форматі "35 на 35 ". В Україні Олега Сенцова та інших звільнених зустріли родичі, журналісти, а також президент Володимир Зеленський, Іван Баканов і Арсен Аваков.

Олег Сенцов з Балухом, Сущенко та Пановим (фото: facebook/oleg-sentsov)

Попри докладені Володимиром Зеленським зусилля для його звільнення, в листопаді 2020 року Сенцов написав на свій сторінці в Facebook не дуже приємні для президента слова: "Дуже добре, що і в США і в Молдові громадяни змогли вибрати адекватних лідерів. Може коли-небудь таке щастя не обійде й українську землю".

Творчість

Після вузу Сенцов, отримавши диплом маркетолога, за фахом працювати не пішов. Він зайнявся приватним підприємництвом, через кілька років відкрив комп'ютерний клуб в центрі Сімферополя.

Згодом Олег вирішив радикально змінити сферу діяльності і присвятити себе кіно. Першими фільмами в досьє Сенцова були короткометражки, зняті в 2008-2009 роках перед його першим повнометражним фільмом. Одна з них "Добре ловиться рибка-бананка" за мотивами оповідання Селінджера, друга - "Ріг бика" за Хемінгуеєм.

У 2011 році Олег Сенцов на власні гроші зняв перший фільм "Гамер" про підлітка-геймера. Бюджет стрічки склав 20 тисяч доларів. Всі ролі в картині актори зіграли безкоштовно. У 2012 році стрічка була показана на Роттердамському кінофестивалі. Фільм був нагороджений призом Гільдії кінознавців і кінокритиків за втілення духу молодого авторського кіно на фестивалі "Дух вогню" в Ханти-Мансійську. На 3-му Міжнародному кінофестивалі в Трускавці "Гамер" отримав приз в 1 тисячу доларів.

У 2013 році він приступив до підготовки зйомок свого другого фільму "Носоріг", але зйомки довелося відкласти через арешт.

У 2015 році, під час ув'язнення Сенцова, вийшла книга "Оповідання" за його спогадами про дитинство і близьких людей, написаним їм ще до арешту.

У світло також вийшли його книги "Купіть книгу - вона смішна" (2016), автобіографічна книга "Жизня" (2019), збірка малої автобіографічної прози "Маркетер" (2019), "Другу теж варто купити", двотомник "Хроніка одного голодування" і "4 з половиною кроку" (2020).

19 листопада 2020 року в український прокат вийшов фільм-антиутопія "Номери" за однойменною п'єсою Сенцова 2011 року. Картина була знята і змонтована, коли Сенцов знаходився в ув'язненні. Співрежисером став Ахтем Сейтаблаєв. Над стрічкою Сенцов працював з в'язниці віддалено. На виробництво фільму з українського бюджету було виділено 10 мільйонів гривень. Однак, в день прем'єри глядачі інтересу до картини не проявили. Наприклад, видання "Страна.ua" повідомляло, що в одному з київських кінотеатрів їх журналістка була єдиною, хто купив квиток на сеанс.

Восени 2020 року Олег Сенцов продовжив роботу над фільмом "Носоріг". З держбюджету на зйомку картини "Носоріг" було виділено 25 мільйонів гривень.

Особисте життя, сім'я

Дружина Олега Сенцова Алла у 2015 році подала на розлучення. За її словами їх шлюб деякий час уже був формальністю, а статус дружини ув'язненого позбавляв її можливості взяти іпотеку і придбати житло.

Сенцов писав про неї в Facebook, що вона етнічна українка, народилася в Івано-Франківській області, але у 2014 році прийняла анексію Криму.

У колишнього подружжя двоє дітей - дочка Аліна і син Владислав, у якого діагностовано аутизм.

Олег Сенцов з дітьми (фото: facebook/oleg-sentsov)

Під час ув'язнення Сенцова його дітей допомагали виховувати мати Олега - Людмила Георгіївна і його рідна сестра Галина. Мати зізнавалася, що сусіди в Криму за спиною називали її "матір'ю терориста". Чоловік Галини - полковник ФСБ до 2014 року працював в Службі безпеки України. Син сестри, племінник Олега Сенцова теж працює в ФСБ.

У січні 2020 Олег Сенцов, який не любить говорити про особисте життя, зізнався в соцмережі, що в його житті відбулася важлива подія - він перевіз до Києва маму і сина.