Стефанішина Ольга

Стефанішина Ольга – юристка-міжнародниця, експертка у справах ЄС та міжнародного торгівельного права.

Місце народження

Ольга Стефанішина народилася 29 жовтня 1985 року у місті Одеса.

Родина

Ольга розлучена. Виховує двох дітей: сина Данила і дочку Анастасію.

Освіта

2008 року закінчила факультет міжнародного права Інституту Міжнародних відносин КНУ ім.Тараса Шевченка, отримала кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови.

У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету.

Кар’єра до 2020

• 2006 - 2007 рр. - Стефанішина Ольга розпочала приватну юридичну практику.
• 2007 - 2010 рр. - Ольга працювала в Державному департаменті з питань адаптації законодавства на посаді спеціаліста-керівника відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції.
• 2010 - 2015 рр. - заступник директора (потім директор) в Департаменті міжнародного права (Департамент європейської інтеграції) у Міністерстві юстиції України.
• З березня по грудень 2017 рр. Ольга обіймала посаду директора Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів.
• З грудня 2017 по вересень 2019 рр. Стефанішина працювала генеральним директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату.
• На позачергових парламентських виборах 2019 року Ольга Стефанішина балотувалася до Верховної Ради України під двадцять п’ятим номером від списку політичної партії "Українська стратегія Гройсмана". Однак в парламент не пройшла.
• З січня по червень 2020 року Ольга працювала юридичною радницею у фірмі "Ілляшев та партнери".

(Ольга Стефанішина на фото зі своєю повною тезкою ексзаступницею міністра охорони здоров'я України)

Робота в уряді Дениса Шмигаля

4 червня 2020 року Ольга Стефанішина призначена віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в уряді Дениса Шмигаля.

Понад п’ять років вона координувала роботу щодо вступу країни в ЄС. І експерти відзначають суттєві досягнення, зроблені на шляху до євроспільноти. Зокрема:

Підписано Угоду між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір (“відкрите небо”).

Розпочато перегляд Угоди про асоціацію з ЄС. Вперше презентовано урядовий звіт про досягнення цілей Угоди, що заклав основу для заявки України на членство в ЄС.

Схвалено Стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року. Затверджено План облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки, що посилило безпеку та комфорт перетину кордону.

Започатковано постійний формат діалогу для синхронізації української та європейської кліматичних політик.  Україна стала першою країною серед партнерів ЄС, що провела консультації з Єврокомісією до ухвалення Регламенту про CBAM. Завдяки цьому вдалося включити  до документа положення, що враховують та захищають економічні інтереси України. Розроблено Стратегію комунікації європейської інтеграції до 2026 року, запущено масштабні інформаційні кампанії EUКраїна та EmbraceUkraine. Завдяки злагодженій роботі майже 40 державних органів вдалося охопити понад 15 млн українців, а діджитал-складова кампанії забезпечила близько 11 млн унікальних контактів.

Україна приєдналася до європейської енергетичної мережі ENTSO-E.

У розпал повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до ЄС. Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус країни-кандидата за умови виконання пакета реформ. Європейська Рада ухвалила історичне рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. На шляху до початку перемовин:

• Ухвалено нову процедуру відбору суддів КСУ;
• Перезавантажено ключові органи судової системи — ВРП та ВККС;
• Посилено боротьбу з корупцією;
• Посилено боротьбу з відмиванням коштів за стандартами FATF;
• Виконано рекомендацію щодо антиолігархічного закону;
• Створення медіаринку і реклами відповідно до норм ЄС;
• Ухвалено нове рамкове законодавство, розроблено державну програму для реалізації прав національних спільнот;
• Розроблено комплексний стратегічний план та реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки.

Україна повноцінно приєдналася до програм: «Цифрова Європа», «Єдиний ринок», механізм «Сполучення Європи», ЄC LIFE, «Митниця» та «Fiscalis».

Опубліковано перший Звіт про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2023 року, де рекомендовано розпочати переговори про вступ України до ЄС.

Україна – перша держава, що провела селф-скринінг ще до початку офіційного скринінгу Єврокомісії. Це дозволило визначити стан адаптації законодавства України до права ЄС, виявити невідповідності та прогалини, які необхідно усунути під час переговорів та підготовки до вступу в ЄС. 14 грудня, у день історичного засідання Європейської Ради, Україна оприлюднила результати селф-скринінгу.

Адвокація нон-стоп у країнах-членах ЄС щодо відкриття перемовин.

25 червня 2024 року, на Першій міжурядовій конференції Україна-ЄС офіційно розпочали переговори про членство.

Розпочато та триває скринінг українського законодавства на відповідність європейському. Відбулось вже понад 25 раундів двосторонніх сесій з Єврокомісією в межах процесу скринінгу. Повністю завершено скринінг за 3 з 6 переговорних Кластерів.

Створено унікальну переговорну архітектуру для підготовки до членства із залученням представників Парламенту, громадськості, бізнесу, науковців, аналітичних кіл тощо. Залучено понад 3500 фахівців.

Другий  Звіт по Україні у межах Пакета розширення ЄС 2024: відзначено досягнення України та надано рекомендацію відкрити переговорні Кластери якомога раніше у 2025 році.

Розроблено та затверджено Дорожні карти реформ у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Затверджено План заходів щодо захисту прав національних меншин.

Підписано Меморандуми про співробітництво на шляху до ЄС з Молдовою, Північною Македонією, та Албанією.

Виконано 81% зобов’язань за Угодою про асоціацію. В 11 з 24 сфер Угоди про асоціацію рівень виконання зобов’язань сягнув понад 90%. У рекордні строки Україна виконала всі необхідні передумови для відкриття першого, другого та шостого Кластерів  в межах переговорів про вступ.

Також Стефанішина  п’ять років опікувалась питанням вступу України до Північноатлантичного альянсу. В цей період Україна отримала статус Партнера НАТО з розширеними можливостями, що гарантує пріоритетний доступ до набору інструментів оперативної сумісності НАТО, таких як навчання, тренування, обмін інформацією і спільна обізнаність.

Затверджено нову Стратегію національної безпеки України, що передбачає розвиток особливого партнерства з НАТО для досягнення членства в Альянсі.

Відбулись наймасштабніші Командно-штабні навчання з НАТО з питань національної стійкості та  протидії гібридним загрозам у Чорному морі.

Україну вперше долучено до формування Стратегічної концепції НАТО.

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО.

На Саміті у Вільнюсі 2023 лідери ухвалили рішення, що Україна стане членом НАТО “без Плану дій щодо членства”, коли будуть виконані відповідні умови. Засновано Раду Україна – НАТО – формат, де Україна і союзники зустрічаються на рівних і спільно ухвалюють рішення.

Україна долучилась до діяльності двох центрів передового досвіду НАТО – з колективної кібероборони (м. Таллінн) та енергетичної безпеки (м. Вільнюс). Адаптована Річна національна програма стала дієвим механізмом для впровадження стандартів НАТО в Україні.

Запущено ініціативу НАТО з питань безпекової допомоги та підготовки сил для України (NSATU), а також повноцінну реалізацію довго- та середньострокових флагманських проєктів Комплексного пакета допомоги НАТО для України.

Виконано понад 40 короткострокових проєктів в межах Комплексного пакета допомоги НАТО: невідкладні медичні потреби, телекомунікації, елементи протиповітряної оборони, запасні частини до енергетичної інфраструктури.

Завершено Стратегічний огляд системи оборонних закупівель України. Погоджено Дорожню карту взаємосумісності з НАТО, як практичний інструмент адаптації України до спільного оборонного планування Альянсу.

Саміт НАТО у Вашингтоні 2024 закріпив незворотність шляху України до членства в Альянсі. Запущено перший Спільний Центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC).

Проте значна частина експертів і політиків вважають  роботу Ольги Стефанішиної по вступу країни в ЄС та НАТО недостатньою. У Верховній Раді навіть було зареєстровано проєкт постанови про її звільнення з посади віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Проте на Банковій пам’ятали, як у липні 2022 року урядовиця кинулась захищати Єрмака від звинувачень конгресменки Спартц у корупції та ймовірній роботі на Росію. Стефанішина заявила, що Єрмак переконаний патріот, надзвичайно компетентний керівник і фахівець з питань зовнішньої політики, що він приймає рішення лише після того, як скрупульозно розбереться у питанні, а заяви Спартц інспіровані опонентами Зеленського в країні та зовнішніми ворогами. Після такого виступу Стефанішину на Банковій остаточно занесли у верхні рядки списку «Свої», а розчулений Зеленський за два роки нагородив її Орденами «За Заслуги» III та II ступенів.

Коли у вересні 2004 року відбулось «велике перезавантаження уряду», вона не тільки зберегла посаду, а ще й отримала Міністерство юстиції. На посаді міністерки вона перебувала менш як рік і нічим видатним не відзначилась.

А 16 липня 2025 року, після відставки уряду Шмигаля, Ольга Стефанішина теж втратила посади. У Кабміні Свириденко для неї місця не було, адже ЗМІ неодноразово вказували на проблеми у взаємовідносинах між Стефанішиною і новою прем’єркою. Проте на Банковій «своїх» не кидають. Зеленський рекомендував її на посаду посла України в США, а на підготовчий період призначив Спеціальною уповноваженою щодо розвитку співробітництва зі США.

Попри вказані експертами різноманітні досягнення Стефанішиної як відповідальної за Євроінтеграцію реальна оцінка її роботи зроблена 18 липня 2025 року. Тоді Євросоюз мав відкрити переговори за першим кластером вступу України до ЄС, однак цього не сталося. В інтерв'ю «Європейській правді» Стефанішина заявила, що ЄС, ймовірно, забракло якогось ключового політичного елементу всередині. Та існує думка, що тут справа не в ЄС, а у спробі Банкової обмежити самостійність судів і антикорупційних органів.

Кримінальне провадження і інші скандали

Ще досі не закрита кримінальна справа, яка тягнеться з 2019 року. Стефанішину звинувачують, що працюючи в Мін'юсті за часів Олени Лукаш вона безпосередньо замовляла три порівняльних дослідження українського законодавства з європейським. Тексти отримали фахову оцінку «Маячня», проте коштували від 1,4 тисячі до 4,5 тисяч гривень за сторінку, і тепер слідство намагається вияснити, куди й кому пішли гроші. Розслідування проєкту «Наші гроші» встановило, що підрядниками обрали людей, які не мали достатньої компетенції для такого дослідження, тоді як українські державні наукові установи пропонували провести його безплатно.

3 липня 2024 року в мережі поширилося відео з одеської ветеринарної клініки, на якому відвідувач із собакою нецензурно вилаяв лікаря на протезах. Відвідувачем виявився Вадим Шевеленко, позаштатний радник віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної. Він часто брав участь у нарадах та офіційних заходах та супроводжував віцепрем'єрку у поїздках. Того ж дня Ольга Стефанішина заявила, що звільнила Шевеленка.

В березні 2025 року «Українська правда» звернула увагу, що агентство АРМА, яке опікується арештованими й конфіскованими активами передала Будинок профспілок і ще три коштовних об’єкти в управління консорціуму «КАМпарітет». А цією компанією в той період керував Тарас Голуб, ексрадник Ольги Стефанішиної і діловий партнер її чоловіка Михайла Стефанішина, який неофіційно вирішував з АРМА всі питання.

Коли урядовиці почали ставити питання, вона збрехала, що від чоловіка отримує лише аліменти й зв’язків не підтримує. Чому збрехала? А тому, що в кінці 2022 року предстоятель УПЦ Митрополит Епіфаній нагородив Ольгу Стефанішину Орденом святої рівноапостольної княгині Ольги. На церемонію нагородження вона прийшла разом з колишнім чоловіком, якого ніби покинула ще у 2017 році. І ще запитання – як старший оперуповноважений з особливих доручень Департаменту кіберполіції Михайло Стефанішин без сприяння колишньої дружини зумів увійти до керівництва Чесько-Української Ради зі Співробітництва та Розвитку (СUCCD) і Євро-Української Ради зі Співробітництва та Розвитку (EUCCD) і навіть підписувати меморандуми від імені цих організацій? Відповідь – ніяк, якщо їх розлучення не було фіктивним. Згодом матеріали «Української правди» стали підставою для початку розслідування, яке доручили вести детективам НАБУ.

А 27 червня цього ж року журналісти встановили, що Надія Кравець, мати Ольги Стефанишиної, у жовтні 2022 року купила трикімнатну квартиру в ЖК "Львівська площа" площею близько 100 кв. метрів. Нерухомість обійшлася їй у 3 млн гривень, хоча ціна від забудовника починалася з 12 мільйонів. Віцепрем’єрка не вказувала у своїй декларації цю квартиру, проте журналіст hromadske Максим Коцюбинський зафіксував, що вона користується цим житлом.

7 липня 2025 року в соцмережах поширилось відео, в якому працівники Мін'юсту демонстрували, що на заставці їх мобільних гаджетів було фото Ольги Стефанишиної. Відео викликало негативний резонанс, хоча очільниця відомства пояснювала, що це був жарт.

До речі, у 2022 році прізвище Стефанішиної фігурувало у справі Максима Микитася про спробу підкупу мера Дніпра Бориса Філатова. У ній Стефанішина згадується в контексті повернення активів "УкрБуду". Микитась висловив упевненість, що вона має підтримати запропоновану ним схему. У цій справі також фігурує юридична фірма “Ілляшев і партнери”, де раніше працювала Стефанішина.