Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Колишній народний депутат від партії "Опозиційний блок - За життя", бізнесмен
Всі новиниРабінович Вадим Зіновійович – народний депутат Верховної Ради України VIII-IX скликань, кандидат у Президенти України на виборах 2014 року, бізнесмен і телеведучий.
Вадим Рабінович народився 4 серпня 1953 року в м. Харків, УРСР.
Катерина Рабінович 1994 р.н.
У Вадима Рабіновича біографія насичена як позитивними, так і негативними подіями. Усе його життя – гра з законом. І сьогодні, коли він став відомим політиком, зовсім не приховує свого минулого.
Чинний нардеп Вадим Рабінович народився 4 серпня 1953 року в Харкові. Його батько був кадровим військовим, але після відставки став спочатку інженером на заводі, а після – заступником директора з техніки безпеки. Мати була лікарем-терапевтом. У родині крім Вадима було ще троє дітей.
Після школи вступив до Харківського автодорожнього інституту, де навчався, вів активну громадську діяльність, грав у місцевій команді КВК. Через донос однокурсника, який побачив, як на лекції Рабінович складає кросворд, майбутнього політика виключили з комсомолу й водночас з інституту з формулюванням "аморальна поведінка". Після виключення Рабіновича призвали до армії, де він проходив службу від 1975 до 1977 року. Після повернення з армії Вадим Рабінович влаштувався на роботу в РСУ при Харківському виконкомі, але пропрацював недовго: 1980 року його заарештували за розкрадання державних коштів (сам Рабінович наполягав, що розмір розкрадання був смішним – три рулони шпалер). Але, як показало майбутнє, Вадим Рабінович судимістю тільки за цей випадок не обмежився, і через два роки знову опинився на лаві підсудних за цією ж статтею. Цього разу його засудили терміном на 14 років. У цей час він уже почав працювати в рамках одного з перших кооперативів з виготовлення дверей. В ув’язненні був інформатором КДБ, хоча зараз стверджує, що не надавав ніяких важливих відомостей
У 90-ті роки почався прихід Вадима Рабіновича в бізнес: він створив підприємство з торгівлі металом. У цей ж час ділова репутація бізнесмена виявилася підмочена: його пов’язують із Григорієм Лучанським, одним з великих представників російської мафії. Рабінович був представником компанії Лучанського в Україні.
Також у цей період він починає розвиватися, як медіа-бізнесмен: засновує компанію Media International Group, стає президентом Видавничого будинку CN-Столичні Новини. 1995 року він став одним із співзасновників каналу 1+1.
Паралельно із цим, у Рабіновича Вадима в біографії відбувається черговий поворот: 1994 року він з родиною іммігрує в Ізраїль і отримує місцеве громадянство. Аж до сьогодні у Вадима Рабіновича в досьє фігурує подвійне громадянство.
1999 року він став учасником голосного скандалу: СБУ заборонила Рабіновичу в’їзд в Україну до 2004 року через його діяльність. Як виявилося, через нього відбувся витік інформації про продаж зброї в Сербію українськими компаніями. Також йому заборонили в’їзд такі країни, як США та Великобританія.
Після повернення Вадима Рабіновича в Україну він продовжив свою підприємницьку діяльність, а 2007 року навіть очолив київський футбольний клуб "Арсенал". Від 2008 року володів телеканалом NewsОne, який 2013 року переріс у медіагрупу Newsnetwork (2014 року продані Євгенію Мураєву). Паралельно був співвласником першого єврейського новинного каналу JN1. А 2014 року Рабінович запустив однойменну радіостанцію "Рабінович FM".
У політику Вадим Рабінович прийшов не так уже давно: 2014 року він подав заявку у ЦВК і зареєструвався, як самовисуванець, на вибори президента України. До цього, хто такий Вадим Рабінович, широка громадськість не мала уявлення.
За результатами виборів одержав усього лише 2,5% голосів з найбільшою кількістю в Запорізькій і Одеської областях, а також у Дніпрі.
Після провалу на президентських виборах відбувся прихід Рабіновича Вадима в партію "Опозиційний блок". У її списках він одержав мандат депутата Верховної Ради VIII скликання. У рамках свого депутатства працював у комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
2016 року нардеп Вадим Рабінович вийшов зі складу "Опозиційного блоку": у своїх останніх інтерв’ю Вадим Рабінович заявляв про розбіжності з керівництвом партії. Замість цього з Євгенієм Мураєвим ( саме йому Рабінович продав свій медіахолдинг) заснував свою партію. Від 2016 року Вадим Рабінович у партії "За Життя" займає керівну позицію.
Однак перед виборами в парламент 2019 року відбулося цілком очікуване об’єднання "Опозиційного блоку", що має ту ж політичну позицію, що і у партії "За Життя". На виборах вони виступили єдиної силою "Опозиційна платформа – За Життя", де Вадим Рабінович поступився своїм лідерством Юрію Бойку. При цьому головою політради партії став Віктор Медведчук – близький до оточення Путіна та відверто проросійськи-налаштований політик. 2019 року Вадим Рабінович знову ввійшов у парламент як народний депутат.
3 листопада 2022 року Рабіновича позбавили мандата народного депутата.
Вадим Рабінович, вихідець зі Східної України, активно висловлює свої проросійські погляди. Він називає війну на Сході винятково "громадянською", закликає відмовитися від геноциду російськомовного населення. З політичною позицією Рабіновича пов’язано чимало скандалів, оскільки сам нардеп – один з найчастіших гостей на всіляких ток-шоу.
Згідно с офіційними даними та оцінками уже 1999 року в Рабіновича Вадима Зіновійовича статки нараховували активи на суму 1 мільярд доларів США. При цьому, у декларації 2018 року не відображено зовсім жодних активів.