5 млн грн за голос: ЗМІ заявили про можливі домовленості щодо податкових законопроєктів у Раді

В українському політикумі обговорюють можливі домовленості між урядом і народними депутатами щодо підтримки низки податкових законопроєктів. За інформацією ЗМІ, парламентарям нібито пропонують фінансові ресурси для округів в обмін на голоси за непопулярні ініціативи, зокрема закон про оподаткування посилок.

Про можливу схему домовленостей повідомляє "Дзеркало тижня".

За даними видання, переговори з депутатськими групами міг вести голова парламентської фракції Давид Арахамія. Як стверджують співрозмовники, депутатам нібито пропонували підтримати урядові законопроєкти за принципом "ти — мені, я — тобі".

У матеріалі зазначається, що йдеться про голосування у квітні за три законодавчі ініціативи: оподаткування посилок, зміни до військового збору та податки для цифрових платформ. Натомість у травні уряд може виділити близько 2 мільярдів гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток громад.

За інформацією джерел, передбачається, що кожен народний депутат, включно з обраними за партійними списками, може отримати близько 5 мільйонів гривень на округ. Крім того, після ухвалення ще одного законопроєкту — про запровадження ПДВ для ФОПів — у бюджеті на 2027 рік нібито планують закласти вже до 10 мільйонів гривень на кожного депутата, що загалом може становити близько 4 мільярдів гривень.

Окремо, за даними джерел, під час закритих зустрічей також обговорювали питання взаємодії з НАБУ. Йшлося, зокрема, про можливе пришвидшення передачі вже відкритих справ до суду без додаткових викликів і слідчих дій.

Також, як стверджують співрозмовники, могла розглядатися ідея дозволити народним депутатам офіційно працювати в комерційному секторі та входити до наглядових рад.

Паралельно, за інформацією видання, в уряді шукають механізми перерозподілу партійного фінансування. Зокрема, у 2026 році партія "Слуга народу" має отримати з державного бюджету 585,5 мільйона гривень на свою діяльність.

Водночас сам законопроєкт про оподаткування посилок, який став одним із ключових у цих обговореннях, викликає низку запитань.

Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко раніше знизив оцінку потенційних надходжень від цього податку з 20 до 10 мільярдів гривень. При цьому, за оцінками, один день війни обходиться Україні приблизно у 7 мільярдів гривень.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також зазначав, що втрати бюджету від тіньових схем, зокрема в електроніці та тютюновій галузі, можуть сягати десятків мільярдів гривень щороку.

Попри це, уряд зосередив увагу саме на податку на посилки, який, за попередніми оцінками, може принести до бюджету близько 10 мільярдів гривень.

Окрім фінансових аспектів, залишаються неврегульованими й практичні питання. Зокрема, у бюджеті не передбачені кошти на модернізацію митної інфраструктури, яка має обробляти додатково до 90 мільйонів посилок на рік.

Також не визначено механізм взаємодії з іноземними маркетплейсами, зокрема китайськими, які можуть виступати податковими агентами. Відкритими залишаються й питання імпорту комплектуючих для дронів та засобів радіоелектронної боротьби.

Автор матеріалу зазначає, що частина озвучених ідей може залишитися лише на рівні обговорень, однак сам факт таких переговорів свідчить про складність ухвалення податкових рішень у нинішніх умовах.

Нагадаємо, лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко пропонувала народним депутатам із фракції «Слуга народу» грошову винагороду в обмін на лояльне голосування та підтримку її політичної позиції.

Читайте також