Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
8 листопада за новим календарем – велике православне свято, присвячене Архангелу Михайлу. Михайлів день – народна назва, а православна церква відзначає Собор Архістратига Михайла та інших Небесних Сил безтілесних. Історія, традиції та прикмети цього дня пов’язані, однак не лише з православ’ям, але й з більш ранніми віруваннями наших предків.
Слово "ангел" (інколи "янгол) грецькою означає "вісник". У християнській традиції це розумні, добрі істоти, які мешкають у світі духовному й слугують вісниками Божої волі. Архангели ж призвані Творцем до особливого служіння, вони повідомляють про великі події, відкривають чистим серцям таємниці світу й просвітлюють душі.
Ім’я Михаїл, Михайло в перекладі з давньоєврейської означає "Хто як Бог", тобто це найбільш наближений до Творця ангел, старший ангел. Назва "архістратиг" означає керівника небесного війська у його боротьбі з силами зла.
Храми, присвячені цьому архангелу, дуже поширені. Відповідно в населених пунктах з такими храмами дуже шануються храмові свята "на Михайла". Лише у Києві Архангел Михаїл є покровителем двох монастирів – Золотоверхого й Видубицького.
Події, з якими пов’язане це християнське свято, відбувалися у IV столітті н.е., коли Св. Михайло, за переказами, зцілив німу дівчинку в м. Ієраполі. Архангел явився уві сні до батька дівчинки й звелів напоїти дівчинку водою зі струмка, який протікає біля храму. Після зцілення дівчинки язичники хотіли зруйнувати храм та вбити проповідника, що там служив. Але архангел захистив храм, оточивши його водами двох гірських річок. На іконах Михаїл постає з мечем, що символізує перемогу над темними силами.
У народів, які сповідують православ'я, з цим днем не пов'язані особливі церковні звичаї, хоча до нього приурочені громадські та сімейні свята, пов'язані з культом предків і роду. Тобто знову йдеться про поєднання християнських і язичницьких вірувань.
День розпочинали з ранкової служби в церкві, молилися Архангелу Михаїлу й просили його про допомогу й заступництво.
Михайлів день віддавна вважається сприятливим для починань Тобто можна домовлятися про спільні справи, про сватання. Це свято завжди вважалося одним з веселих і ситних. Наприкінці листопада, останнього місяця осені, завершувався сільськогосподарський рік і в Михайлів день накривали багаті столи, обов’язково готували холодець з яловичини чи свинини, адже через тиждень (на Пилипа) розпочинався Різдвяний піст. Запрошення багатьох гостей вважалося доброю прикметою.
Архангела шанували й як управителя природних стихій: грому і вітрів. У цей день, за народним звичаєм, частували дворовика, "молодшого брата" домовика: його намагалися задобрити, щоб він залишився жити у дворі, і залишали йому вечерю в хліві.
Подекуди з цього дня починалася Куделиця – період, коли жінки та дівчата готували кужіль – очищене волокно льону або конопель – для прядіння.
А ще цього дня у давнину варили пиво, а худобу ставили на зимові корми.
До цього дня існує низка заборон.
Зазвичай цей день буває сонячним. Навіть після заморозків часто наступають відлиги, які так і називають Михайлівськими. За погодою цього дня судили, якою буде зима:

Перший сніг (Фото: Час Дій)
О Святий Михайле Архангеле, помилуй нас, грішних, бо потребуємо твого заступництва. Убережи нас, рабів Божих (імена), від усіх видимих і невидимих ворогів, й допоможи нам без сорому постати перед Творцем нашим у час Страшного та Праведного Суду Його. Дай нам змогу з тобою разом славити Отця й Сина й Святого Духа на віки вічні. Амінь.