97% корупціонерів в Україні уникають тюрми: суди здебільшого карають штрафами

У 2025 році українські суди винесли понад 2 тисячі рішень у справах про корупцію. Майже в усіх випадках обвинувачені відбулися штрафом. Лише 44 особи отримали реальні строки ув’язнення. Найпоширеніше порушення — недотримання вимог фінансового контролю.

Про це свідчать дані "Опендатабот".

Українські суди за п’ять місяців 2025 року винесли 2 032 рішення у справах про корупційні правопорушення, що на 37% більше, ніж за аналогічний період торік. Проте лише 3% засуджених отримали реальні строки, тоді як 97% корупціонерів відбулися штрафами, іноді — символічними.

Після спадів у 2022–2023 роках — коли подання декларацій було відтерміноване через війну — ситуація поступово стабілізується. Повернення обов’язкового декларування у 2024 році спричинило сплеск справ: за рік було ухвалено майже 5 тисяч судових рішень, цьогоріч — уже понад 2 тисячі.

Судова практика по корупційних правопорушеннях найбільше зосереджена в кількох областях:

• Вінницька — 182 рішення (9% загалу)
• Одеська — 168
• Львівська — 147
• Дніпропетровська — 116
• Київська — 115

Дані: Опендатабот

У столиці та великих містах справа про корупцію дедалі частіше закінчується мінімальним штрафом або звільненням від відповідальності за «малозначність».

Наймасовішим порушенням залишаються помилки в деклараціях або їх неподача. Понад 73% справ (тобто 1 487 рішень) — саме за порушення фінансового контролю. Цей показник зріс у 5 разів за рік.

Натомість кількість рішень за хабарництво зменшилася вдвічі — до 347.

Ще менше — 70 рішень — стосується порушення антикорупційних обмежень щодо конфлікту інтересів, що на 80% менше, ніж у попередні роки.

Реальне покарання у вигляді ув’язнення отримали лише 44 особи. Решта — більше ніж 1 900 осіб — заплатили штрафи.
Їх розмір варіюється від 850 грн до 680 тис. грн, залежно від статті та судової практики.

Найбільший цього року штраф отримав аспірант музичної академії з Києва, який за грошову винагороду пропонував іноземним студентам сприяння у вступі, навчанні та захисті дипломів. Його оштрафували на 680 тисяч гривень.

Сержант із Сумщини, відповідальний за матеріальне забезпечення, отримав найбільше покарання у 2025 році — 10 років тюрми. Він привласнив тепловізор і пристрій нічного бачення, що були видані йому під звіт, і намагався їх продати.

Особи, засуджені за корупційні правопорушення, потрапляють до Єдиного державного реєстру корупціонерів. Внесення туди є довічним, навіть у разі незначного порушення — наприклад, несвоєчасного подання декларації держслужбовцем.

Проте є винятки, які дозволяють виключити особу з реєстру:

• скасування рішення суду або постанови;
• виправдувальний вирок;
• участь у захисті держави у складі ЗСУ чи інших підрозділів.

24 квітня 2025 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі «Ситник проти України», в якому визнав довічне внесення до Реєстру корупціонерів таким, що порушує право на повагу до приватного життя.

Суд зазначив, що це не лише ставить під сумнів моральні якості людини, а й шкодить її репутації, професійним досягненням та суспільній довірі. Це рішення може стати прецедентом і для інших українців, які прагнуть очистити своє ім’я після формальних порушень.

Нагадаємо, замість фронту — тилові частини, замість вироку — зупинене провадження. Мобілізація перетворилася для деяких корупціонерів на спосіб втекти від правосуддя.

Корупціонери в Україні відбуваються штрафами, лише у 27 справах порушники потрапили за ґрати