Апельсиновий сік зміцнює судини та впливає на гени — відкриття вчених

Склянка апельсинового соку на сніданок — це не просто звичка, а справжня “генетична інвестиція” у здоров’я. Нове дослідження показало, що регулярне вживання цього напою здатне змінювати активність сотень генів, зменшувати запалення та покращувати стан судин.

Учені опублікували свої висновки в журналі Molecular Nutrition & Food Research. Вони дослідили імунні клітини 20 добровольців, які протягом двох місяців щодня пили по дві склянки натурального апельсинового соку.

Результати здивували навіть дослідників: активність понад 1700 генів змінилася під впливом цього напою. Зокрема, зменшилася робота генів, які відповідають за запальні процеси, і посилилися ті, що підтримують здоров’я судинної системи та метаболізм жирів.

Кому сік допомагає найбільше

Вчені зазначають, що ефект від соку відрізнявся залежно від маси тіла:

• у людей із нормальною вагою активніше реагували гени, які знижують запалення;
• у людей із зайвою вагою змінювалися гени, пов’язані з жировим обміном і використанням енергії.

Таким чином, апельсиновий сік може діяти комплексно — одночасно підтримуючи судини, імунітет і обмін речовин.

У чому секрет апельсинів

Дослідники пов’язують ці зміни з флавоноїдами — природними антиоксидантами, які містяться у цитрусових. Вони допомагають боротися зі стресом, зміцнюють стінки судин і можуть запобігати утворенню бляшок у кровоносних судинах.

«Ми спостерігали, як апельсиновий сік буквально “перепрограмовує” гени, які впливають на запалення та серцево-судинну систему», — зазначили автори дослідження.

Експерти додають: найкраще обирати 100% натуральний сік без цукру та консервантів. У такому вигляді він зберігає максимум антиоксидантів і вітаміну С.

Користь апельсинового соку для здоров’я

• покращує еластичність судин;
• знижує ризик серцево-судинних захворювань;
• регулює рівень холестерину;
• підтримує імунітет;
•  допомагає боротися з хронічним запаленням.

Нагадаємо, як холод і короткі дні впливають на бажання їсти більше.

Читайте також

Ранкове пробудження та довголіття: чому «жайворонки» живуть довше