Бронювання та відстрочка від мобілізації: у чому різниця та хто може їх отримати

В Україні існують дві форми звільнення від мобілізації — бронювання та відстрочка. Вони мають різні підстави, строки дії та процедури оформлення.

Роз’яснення щодо правил отримання цих звільнень надає Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".

Що таке бронювання?

Бронювання можуть отримати лише ті громадяни призовного віку, які працюють на критично важливих для держави підприємствах. Важливість компанії має бути офіційно визнана державою.

Роботодавець подає заяву на бронювання у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП). Усі умови та порядок надання бронювання визначені постановами Кабінету Міністрів України №76 і №1332.

Бронювання надається на рік з можливістю продовження. Дізнатися, чи діє бронювання, можна через роботодавця, у застосунку «Резерв+», або в архівах ТЦК і СП.

Особливості 2026 року:

• Працівник має отримувати зарплату не нижче 21 617 гривень;
• Окремі правила застосовуються для оборонно-промислового комплексу;
• Бронювання на 45 днів можуть отримати працівники, які порушили військовий облік, за умови, що вони усунуть ці порушення у визначений термін.

Що таке відстрочка?

Відстрочка — це тимчасове звільнення від призову під час мобілізації, яке надається лише за підставами, передбаченими статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".

Відстрочка не є постійним звільненням від служби і діє лише поки існують підстави для її отримання.

У 2026 році передбачено тимчасову відстрочку для окремих категорій чоловіків військовозобов’язаного віку. Звільнення можна оформити через застосунок «Резерв+» в електронному форматі без обов’язкового візиту до ТЦК.

Президент України Володимир Зеленський підписав закони, якими продовжено строк дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів — до 4 травня 2026 року. Це вже 18-те продовження з початку широкомасштабної війни.

Законодавство України передбачає, що бронювання та відстрочка мають різні цілі:

• Бронювання — захист працівників стратегічних підприємств, які важливі для критично важливих секторів економіки та оборони;
• Відстрочка — тимчасове звільнення за соціальними чи особистими підставами для окремих категорій громадян.

Нагадаємо, з 1 січня 2026 року зміни в мінімальній заробітній платі вплинуть на умови бронювання військовозобов’язаних працівників. Частина чоловіків, офіційна зарплата яких не відповідатиме новим вимогам, ризикує втратити бронювання. Розбираємо деталі та виключення, передбачені законодавством.

Читайте також

Чи можуть мобілізувати, якщо неправильно оформлена відстрочка: відповідь ТЦК