Член НКРЕКП Олександр Формагей, який причетний до корупційних схем Ахметова, продовжує обіймати посаду у відомстві

Олександр Формагей і далі обіймає посаду члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), попри те, що його звинувачують у справі НАБУ щодо корупційної схеми групи ДТЕК Ріната Ахметова.

Цю інформацію підтверджують матеріали справи № 991/2364/23, яка розглядається Вищим антикорупційним судом, пише Антикор.

Формагей є обвинуваченим у об’єднаній справі двох кримінальних проваджень НАБУ, які стосувалися формування корупційних тарифів з боку членів НКРЕКП. Він отримав підозру за ч.2 ст.367 КК у справі, відкритій 22 вересня 2022 року.

Згідно з обвинуваченням, висунутим у кримінальному провадженні № 52022000000000276, інші члени комісії обвинувачуються у зловживанні своїм службовим становищем, тобто умисному отриманні неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК та групи компаній ICU шляхом неналежного використання службового становища всупереч інтересам служби, що призвело до тяжких наслідків для державних та громадських інтересів у вигляді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії протягом 2018 року та в період з січня по червень 2019 року (включно) коштів на загальну суму 20 млрд грн (неправомірна вигода Групи ДТЕК становить 9,23 млрд гривень).

Також розслідуванням встановлено, що у період з листопада 2015 року по травень 2018 року голова НКРЕКП, діючи за попередньою змовою з членом, начальником управління енергоринку НКРЕКП та його заступником, заступником директора з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго», з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб групи компаній ДТЕК, а саме ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», а також групи компаній Investment Capital of Ukraine (ICU), керував підготовкою та ухваленням (видачею) нормативно-правового акту регуляторного характеру, який надавав перевагу зазначеним підприємствам шляхом необґрунтованого включення до прогнозної ціни (тарифу) продажу електроенергії в оптовий ринок електроенергії України, що виробляється тепловими електростанціями, витрат на доставку енергетичного вугілля морським шляхом до України та його транспортування з судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювалися. Це забезпечило отримання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входить до групи компаній ДТЕК, у розмірі 13,2 млрд грн, а також в період з січня 2018 року по червень 2019 року — в розмірі 9,3 млрд гривень, які були надмірно сплачені споживачами електричної енергії.

Формагей отримав повідомлення про підозру у недбалості 26 жовтня 2022 року. За даними слідства, він допустив її, володіючи достовірними відомостями щодо переважного використання ГК ТЕС упродовж травня 2016 року — грудня 2018 року енергетичного вугілля власного видобутку в порівнянні з імпортованим.

На думку органу досудового розслідування, внаслідок розробки, прийняття і застосування у протиправний спосіб Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії, затвердженого 03 березня 2016 року постановою НКРЕКП №289, та необґрунтованого врахування до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки, які документально не підтверджені, посадовці надали ознаки правомірності розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії на I та II квартали 2019 року, а члени комісії забезпечили збільшення прогнозованої ціни та платежу виробниками, які працюють за ціновими заявками, що призвело до завищення прогнозованої ОРЦ у I, II кварталах 2019 року на 77,71 грн/МВт·год та 71,51 грн/МВт·год відповідно. Таким чином стало можливим отримання неправомірної вигоди ГК ТЕС від продажу електричної енергії за необґрунтованою ціною (тарифом) у розмірі 2,79 млрд гривень в I і II кварталах 2019 року, що, в свою чергу, призвело до матеріальних збитків споживачам електроенергії на суму 6,28 млрд гривень в результаті безпідставних платежів через ДП «Енергоринок», як розпорядника системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені серед виробників електроенергії, зокрема на користь Групи на суму 2 млрд гривень, що призвело до тяжких наслідків.

Отже, протиправні, на думку органу досудового розслідування, дії Формагея, які виявилися в службовій недбалості, а саме в неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, призвели до тяжких наслідків для державних та громадських інтересів у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії грошових коштів, що кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

Проте ВАКС тоді відмовився призначити Формагею заставу через нібито необґрунтованість підозри. Апеляційна палата суду 19 грудня 2022 року вирішила призначити члену НКРЕКП запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з обмеженням права залишати Київську область. Проте це стосувалося лише двох місяців. Таким чином, вже на початку 2023 року зобов’язання втратило чинність. НАБУ та САП не зверталися до суду з питання відсторонення Формагея. Крім того, не було опубліковано службового розслідування Міненерго з цього приводу, й посадовець не був звільнений з посади.

ВАКС почне розглядати справу по суті 30 серпня 2024 року. Цікаво, що Формагея можуть звільнити від покарання через закінчення строків давності. Подібна ситуація вже мала місце з двома обвинуваченими у справі за ч.2 ст. 367 КК у квітні цього року.

Член НКРЕКП Олександр Формагей вже довгий час декларує недобудови на Київщині аби не зазначати їхню вартість

Член НКРЕКП Олександр Формагей оформив на дружину нове авто за 1,2 млн гривень під час війни