Чверті українців доходів вистачає лише на їжу - опитування

Лише 1% опитаних українців зазначив. що ні в чому собі не відмовляє
Головне
Чверті українців доходів вистачає лише на їжу - опитування
бідність, гроші
25 Липня 2024, 22:34
читать на русском

Видання ZN.UA за допомоги Центру Разумкова поставило нашим співгромадянам кілька питань щодо їхнього матеріального становища. Результати достигли синхронно із рішенням уряду підвищити громадянам податки.

Приклад для розуміння масштабу: працівник наразі отримує на руки 14,5 тис. грн, це означає, що його оклад дорівнює 18 тис., а військовий збір у 1,5% становить 270 грн. Якщо ж його ставку збільшити до 5%, то замість 270 ми отримаємо вже 900 грн. За кожного офіційно працевлаштованого працівника. Не позначитися на сумі «на руки» такі суттєві зміни не можуть — витрати на оплату праці традиційно і найбільша стаття виробничих видатків, і найперша стаття економії.

У відповідь на запитання «Яким є середньомісячний рівень доходів вашої сім'ї?» 29,5% респондентів обрали варіант «До 8 тис. грн», 36,3% — «Від 8 до 18 тис. грн», 16% — «Від 18 до 30 тис. грн» і лише 5,4% щомісяця отримують більш як 30 тис. грн (див. рис. 1).

ZN.UA

Зауважимо, що питання стосувалося саме сімейного, тобто сукупного, доходу, а відтак, отримані відповіді виглядають доволі песимістичними. Можемо лише сподіватися, що ті 12,8%, які відмовилися відповідати на це запитання, насправді підпільні доларові мільйонери.

Звісно, левова частка (67,2%) тих, хто живе на суму до 8 тис. грн, — непрацюючі або за віком, або за станом здоров'я. Але і працюючі респонденти не жирують: 43,6% із них обрали варіант «від 8 до 18 тис. грн», майже 22% можуть похизуватися доходами в діапазоні «від 18 до 30 тис. грн».

У регіональному розрізі картина більш-менш однорідна. Єдине, що впадати в око, — високий рівень нерівності на сході. За вищої, ніж загалом по Україні, кількості сімей, що мають середньомісячний дохід до 8 тис. грн (35% проти 29,5%), там же зафіксовано найбільший відсоток сімей із доходом у діапазоні від 18 до 30 тис. грн (20,3% проти загальноукраїнських 16%) і з доходом вище 30 тис. грн (8,3% проти 5,4% загалом в Україні).

На що ж витрачають гроші українські сім'ї? Респондентів попросили відранжувати найпоширеніші видатки за часткою, яку вони становлять у родинному бюджеті (за шкалою від «0» до «5», де «0» означає, що таких витрат зовсім немає, а «5» — що ця стаття витрат належить до найбільших). На рис. 2 представлені середні бали, які отримали видатки.

ZN.UA

Вже ніхто й не згадає колишнього міністра соцполітики Андрія Реву, але всі згадають його фразу: «Українці витрачають на продукти половину заробітку не тому, що мало заробляють, а тому, що багато їдять».

Що ж, на жаль, українці все ще «багато їдять». А судячи з того, що наступна за розміром стаття сімейних витрат — житлово-комунальні послуги (ЖКП), то ще й багато миються.

Насправді пріоритетність видатків виживальницька: продукти харчування (4,1 бала), ЖКП (3,6 бала), охорона здоров'я (2,4 бала), одяг і взуття (2,2 бала), транспорт і зв'язок (по 2 бали), предмети домашнього вжитку (1,9 бала),  інші товари та послуги (1,3 бала), харчування поза домом, алкоголь із тютюновими виробами й освіта (по 1,2 бала), відпочинок і розваги (1,1 бала).

Приємно бачити, що донати на ЗСУ обійшли більшість «необов'язкових» видатків (1,6 бала). Але пам'ятаємо, що мова про опитування, під час якого соціологи не можуть «відфільтрувати» бажання респондента виглядати краще, ніж є насправді.

Звісно, це не означає, що поки «українці багато їдять», європейці розважаються і подорожують. Але це все ж означає, що наших доходів досі вистачає лише на базові витрати, а все інше ми фінансуємо, як любить казати наш Мінфін, за залишковим принципом.

Пересвідчитися, що питання саме в достатності грошей, а не в доступності тих чи інших «екстра», можна, подивившись, як схоже відповідали на це запитання жителі міст і сіл (див. рис. 3). Попри офіційно зафіксований театральний бум, рекордні прибутки книговидавництв і «повні посадки» у столичних ресторанах, усе ж більшість українців продовжує витрачати левову частку грошей на найнеобхідніше що у містах, де купа можливостей протринькати їх, що у селах, де грошей значно менше.

ZN.UA

У відповідь на запитання «Яке із тверджень найточніше відповідає фінансовому стану вашої сім'ї?» (див. рис. 4) більш як 48% обрали варіант «Вистачає на їжу і одяг, але для купівлі чогось дорожчого (наприклад, побутової техніки) доводиться відкладати». Трохи понад 32% відповіли, що «На їжу вистачає, але купувати одяг уже важко», 9% обрали «Нам не вистачає грошей навіть на їжу», 7,4% зазначили, що їм «Вистачає на все, заощаджень вимагають лише дуже дорогі покупки (наприклад, авто)». Лише трохи більше 1% вказали, що сім'я може собі дозволити все, що забажає.

ZN.UA

Так, ми пам’ятаємо, що українці не хвальки і, радше, прибіднятимуться, але 9% сімей, яким не вистачає грошей навіть на їжу, як і 32%, яким тільки на їжу і вистачає, — дуже сумний результат.

1