Чи закриватимуть в Україні фіктивні ФОПи та фірми-одноденки?

У 2026 році українська податкова служба посилила контроль за фізичними особами-підприємцями (ФОПами) та підприємствами, які використовуються для ухилення від оподаткування. За даними Державної податкової служби (ДПС), фіктивні ФОПи та фірми-одноденки становлять серйозну загрозу бюджетним надходженням. За оцінками експертів, через такі схеми держава щорічно недоотримує мільярди гривень. Тож чи дійсно масові закриття неминучі, і що це означає для чесного бізнесу?

Спочатку розберемося, що таке фіктивний ФОП чи фірма-одноденка. ФОП вважається фіктивним, якщо він зареєстрований на реальну людину, але діяльність веде не власник, а інша особа чи компанія для мінімізації податків. Типові ознаки: нульовий оборот або мінімальні надходження при великій кількості транзакцій; адреса реєстрації — масові call-центри чи віртуальні офіси; відсутність реального офісу, працівників чи обладнання; платежі від сумнівних контрагентів. Фірми-одноденки — це ТОВ, створені на короткий термін лише для "прокручування" коштів, без реальної економічної діяльності.

Законодавча база для боротьби з такими схемами вже існує. Згідно з Податковим кодексом України (статті 69, 86), ДПС має право проводити документальні перевірки ФОПів 3-ї групи (зокрема, тих, хто працює з ризиковими групами). У 2025 році набули чинності зміни до закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів", які зобов'язують банки повідомляти про підозрілі операції. А з січня 2026-го запрацювала "податкова люстрація": автоматичний моніторинг через Єдиний реєстр ФОПів, де алгоритми виявляють аномалії — наприклад, коли ФОП на спрощенці отримує понад 80% доходу від двох-трьох клієнтів або має оборот, несумісний з заявленою діяльністю.

Масові закриття почалися ще восени 2025-го. За даними ДПС, перевірено понад 150 тис. ФОПів, з яких 12% визнали фіктивними. Приклади: у Києві закрили мережу з 200 ФОПів, які "відмивали" кошти IT-компаній; на Львівщині — фірми-одноденки, що торгували "повітрям" для ухилення від ПДВ. Штрафи сягають 25% від суми незадекларованих доходів, а в разі доведення фіктивності — анулювання реєстрації та кримінальна відповідальність за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків). Для власників — блокування рахунків, арешт майна та заборона на реєстрацію нових ФОПів на 3 роки.

Чому це актуально саме зараз? Війна та економічна криза змусили уряд шукати резерви. За прогнозами Мінфіну, реформа дасть +50 млрд грн до бюджету 2026-го. Але є й ризики для добросовісних підприємців. Непорозуміння виникають через формальні ознаки: наприклад, ФОП-фрілансер з кількома постійними клієнтами може потрапити під перевірку. Щоб уникнути проблем, радять: вести чіткий облік (електронні РРО, е-чекі); розкривати бенефіціарів у контрактах; уникати масових адрес; подавати декларації вчасно.

Експерти прогнозують: до кінця 2026-го закриють до 20% ризикованих ФОПів (близько 300 тис.). Але для реального бізнесу це шанс на рівні умови. Асоціація ФОПів закликає до діалогу: внести критерії "фіктивності" до закону, щоб уникнути свавілля. Тимчасом ДПС розширює "Програму комплаєнсу" — добровільне виявлення порушень з амністією штрафів.

Що робити ФОПам? 1) Перевірити себе на сайті ДПС (cabinet.tax.gov.ua) — ризик-скоринг. 2) Оновити дані в ЄДР. 3) Консультуватися з податковим адвокатом. 4) Перейти на загальну систему, якщо оборот високий. 5) Використовувати софт для моніторингу транзакцій.

Насамкінець, закриття фіктивних структур — не "полювання на відьом", а крок до цивілізованого ринку. Чесний бізнес виграє від прозорості, а тіньові схеми програють. Слідкуйте за оновленнями на офіційних ресурсах ДПС та Мінфіну, бо реформа триває.