Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Барбул «легалізував» 150 тисяч доларів через судові рішення

Колишній директор ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупційні дії, «легалізував» 150 тисяч доларів через судові позови щодо боргових розписок. Гроші він начебто позичав фізичним особам, які потім без спротиву програвали суди, зобов’язуючись повернути борги з процентами.

Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

Павло Барбул, ексдиректор державного підприємства «Спецтехноекспорт», яке входить до складу концерну «Укроборонпром», може бути причетним до схеми легалізації коштів через судові позови. Як з’ясувалося, суди винесли щонайменше три рішення, за якими він стягнув із боржників 150 тисяч доларів. Ці справи викликають підозри через однаковий характер позовів і відсутність оскаржень з боку відповідачів.

Після звільнення з посади у червні 2018 року Барбул задекларував 7,35 млн грн готівки. Однак, як виявилося, після звільнення він почав давати гроші в борг під 3% річних.

Схема через суди: три підозрілі рішення

Одне з рішень ухвалив Броварський суд 28 листопада 2023 року. У ньому йдеться, що Барбул нібито позичив 100 тисяч доларів киянину Дмитру Стельмашову 14 січня 2020 року. Гроші мали бути повернуті до кінця лютого того ж року, проте позичальник цього не зробив. Суд стягнув із нього основну суму боргу та додатково 6,23 тисячі доларів процентів.

Ще одне рішення ухвалив суд у Тернополі у серпні 2023 року. Там фігурував боржник Володимир Гловак, який у грудні 2018-го та травні 2020-го отримав від Барбула 135 тисяч доларів. Позика, за документами, мала бути повернута до липня 2020 року, але цього не сталося. Суд стягнув борг та нараховані проценти у розмірі 257,2 тисячі гривень.

Останнє відоме рішення стосується позову адвоката Барбула у Голосіївському райсуді Києва. Воно було ухвалене 27 листопада 2024 року. Йдеться про 15 тисяч доларів, які Михайло Гончар нібито отримав у грудні 2019 року й мав повернути до березня 2020-го. Суд вирішив стягнути цю суму разом із річними у 31,8 тисячі гривень.

У всіх випадках боржники не заперечували позови Барбула та його адвоката, що викликає підозри щодо реальності таких боргів. Водночас суди ухвалювали рішення, не виявляючи сумнівів у законності вимог позивача.

Експерти припускають, що така схема може бути використана для легалізації коштів, джерело яких може бути непрозорим. У випадку з Барбулом це особливо актуально, оскільки він є фігурантом корупційної справи у ВАКС.

Наразі правоохоронні органи не повідомляли про розслідування можливих фінансових махінацій колишнього посадовця через судові позови.

Нагадаємо, Міноборони України втратило 33 мільйони доларів на підозрілих контрактах.

Співвласник "Української бронетехніки" Владислав Бельбас причетний до корупційної схеми з розробки «Дзвін-АС»