Заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Костянтин Коротич надав недостовірну інформацію у своїй декларації. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), чиновник вказав неправдиві відомості, що призвело до значної розбіжності в сумі на понад 8 мільйонів гривень.
Про це повідомляє детективне бюро Absolution.
У своїй декларації Костянтин Коротич повідомив, що ані він, ані його дружина Інна, ані діти (син і дочка Валерія) не мають документів для виїзду за кордон. Однак Єдиний державний реєстр декларацій спростував ці дані, підтвердивши наявність закордонних паспортів у всіх членів родини (KOROTYCH KOSTIANTYN, KOROTYCH INNA, KOROTYCH VALERIIA). Це стало підставою для припущень, що чиновник міг приховати ці факти, щоб уникнути запитань щодо поїздок або активів за кордоном.
Коротич також вказав у декларації невірні дані про автомобілі, що підлягають перевірці. Так, у випадку з Mazda CX-7 2008 року випуску, він зазначив, що авто було придбано 5 листопада 2008 року за 336 тисяч гривень. Проте, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, реальна дата придбання – 18 листопада 2008 року, а ціна машини невідома. Чиновник пояснив це тим, що документів на авто не збереглось, тому він взяв "ринкову вартість".
Щодо Opel Vivaro 2008 року випуску, Коротич заявив, що ціна автомобіля складає 15,4 тисячі гривень, хоча авто було передано стягувачу у 2020 році за борги. Чиновник пояснив, що стягувач не переоформив машину на себе, тому авто все ще декларується.
Також у декларації не було вказано ряд банківських рахунків, зокрема в “ПриватБанку”, “ТасКомБанку” і “Універсал Банку” (свої рахунки), а також у “Укргазбанку” та “ПриватБанку” (рахунки дружини та сина).
Крім того, Коротич задекларував борг перед сестрою Наталією за договором на 7,46 млн гривень (з відсотками – 8,21 млн грн). Однак Верховний Суд у 2023 році визнав цей договір недійсним, визнавши фіктивним, укладеним з метою уникнення стягнення боргів кредиторами. Відомо, що чиновник був обізнаний про рішення суду, але все одно вказав цей борг у своїй декларації.
Крім цього, позика від Саулової (2,89 млн грн) за договором від 18 жовтня 2017 року була завищена. Суд зменшив суму до 2,71 млн грн, що вказує на спробу "підтягнути" цифри задля покращення фінансової картини.
НАЗК визнало дії Костянтина Коротича порушенням, що підпадає під ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.
Нагадаємо, до Верховної Ради України внесено пропозиції змін (№12374-д) до статті 51-4 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції». Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявляє, що ці зміни можуть фактично знищити дієвий механізм моніторингу законності статків посадовців.
Читайте також


