Івана Купала 2025 року українці святкуватимуть у ніч із 23 на 24 червня — відповідно до новоюліанського календаря. Це одне з наймістичніших і найглибше вкорінених у традиціях свят, яке поєднує язичницькі та християнські ритуали. Стрибки через вогонь, плетіння вінків, ворожіння та пошуки цвіту папороті залишаються його незмінними атрибутами.
Зміна дати зумовлена переходом України на новоюліанський календар, за яким свято посунулося на 13 днів раніше — раніше його святкували в ніч із 6 на 7 липня.
Івана Купала поєднує у собі язичницькі традиції поклоніння силам природи та християнське вшанування Іоанна Хрестителя. Це свято символізує літнє сонцестояння, родючість, очищення, силу природи й магію.
Основні обряди свята:
- Стрибки через вогонь. Увечері розпалюють велике багаття, біля якого проводять обряди очищення. Закохані пари стрибають через полум’я, аби зміцнити зв’язок, а всі охочі — щоб “спалити” негатив.
- Плетіння та пускання вінків. Незаміжні дівчата плетуть вінки з трав та квітів, ставлять у центрі свічку та пускають на воду, гадаючи на заміжжя. Якщо віночок не тоне — чекай весілля.
- Пошук квітки папороті. За повір’ям, вона розцвітає лише раз на рік у купальську ніч і надає тому, хто знайде її, магічну силу, щастя й багатство.
- Купальське дерево. Символ родючості прикрашають дівчата, а після святкувань — топлять у воді або спалюють.
Заборони на Купала:
Не варто купатися у водоймах у нічний час, давати гроші в борг або піднімати їх із землі — це могло накликати лихо. Також вважається, що спати в ніч на Івана Купала не можна — краще провести її в обрядах, піснях і гаданнях.
Святкування має свої регіональні особливості: на Полтавщині наречений ловить вінок, а на Львівщині — їх не пускають на воду. У західних областях збереглася традиція прикрашати оселю зіллям і збирати лікарські трави.
Попри те, що в сучасному світі Івана Купала сприймається радше як етнографічне свято, його дух і магія залишаються живими. У 2025 році в багатьох селах і містах України знову палатимуть багаття, звучатимуть пісні, а дівчата гадатимуть на судженого — як це робили їхні бабусі й прабабусі.
Читайте також


